http://hdl.handle.net/123456789/11477 Філологічні науки 2026-04-16T02:40:47Z http://hdl.handle.net/123456789/12747 The use of the “Flipped Classroom” model in foreign language classes at Chinese universities Lin Jinfeng The article analyzes the possibilities of using the Flipped Classroom model in foreign language classes at China universities. The author emphasizes that the Flipped Classroom model is one of the most famous models of mixed learning. This model is popular around the world. It is popular in China. The Flipped Classroom model is a rotary and hybrid model of mixed learning. The model combines audit classes and online training. The article proves that the “inverted class” has many features. In China’s educational institutions, this model is popular. The main idea of the Flipped Classroom model is the “coup” of the educational process. Pupils who learn a foreign language at the university at home study the theoretical material independently. They use the Internet opportunities to gain new knowledge. With your computer, students read online lectures, watch videos. It helps students understand theoretical material and practice language. In the gender, the author emphasizes that in the audience students consolidate knowledge into practice, disassemble complex questions. The teacher already gives ready knowledge, he is a moderator of learning. Chinese universities are active, they are involved in their own educational process. In classes, Chinese students learn foreign languages, choose the amount of time to study theoretical material, choose a place and time for independent work, choose aspects and problems they need. In the article, the author proves the performance and efficiency of the Flipped Classroom. Lin Jinfeng. The use of the “Flipped Classroom” model in foreign language classes at Chinese universities / Lin Jinfeng. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2025. - № 1, травень. – С. 148-152. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12746 Teaching foreign languages in the context of globalization of education Dmytrenko, V. I.; Fedicheva, N. V. The whole world faces serious global issues of the use of violence, terrorism, intimidating the public in pursuit of political goals, ethnic conflict, social inequality and environmental destruction. The process of globalization has led to a growth in our awareness of the above mentioned problems. The natural questions arise of how we can prepare university education seekers to cope with the challenges of today’s world and help them become more resilient. The answers to these questions can be encapsulated in the term “global education” which has gained considerable importance in language teaching. The purpose of this article is threefold: to substantiate the urgency of incorporating global education into the teaching of foreign languages; to reinforce educational objectives such as fostering national pride and cultivating a sense of civic responsibility; and to further enhance education seekers’ competencies. During the research, the authors applied the following data processing methods: analysis, information synthesis, abstraction, analogy, and formalization of the theoretical and practical results on the topic of global education. The authors of the article look at the methodological strategies to foster global citizenship and education seekers’ competencies to be developed. They highlight the themes that can be used in the foreign language classroom. Also, they give examples of strategies that can be used in the language classroom to foster a sense of national pride, a desire to help a community and general global citizenship and competency. The authors of the article hope that their considerations will be found insightful and valuable for teachers of other languages and in training in other contexts. Prospects for further research which include improving research methods and analyzing the topic from a different perspective are mentioned. Dmytrenko V. I. Teaching foreign languages in the context of globalization of education / V. I. Dmytrenko, N. V. Fedicheva // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2025. - № 1, травень. – С. 142-147. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12745 Лінгвосоціокультурна компетенція – частина основної стратегії навчання міжкультурної комунікації Демченко, Н. О. Ця стаття розглядає проблему лінгвосоціокультурної компетенції, яка є невід’ємним компонентом у навчанні іноземної міжкультурної комунікації, яка зараз розглядається як мета навчання. Нині як мета навчання іноземних мов висувається розвиток міжкультурної компетенції в учнів і формування цілісної культурно-мовної особистості. Ця проблема пов’язана з актуалізацією комунікативної лінгвосоціокультурної компетенції, якої займалися як вітчизняні, так і закордонні педагоги та науковці. У статті розглянуто можливість визначення окремих компонентів лінгвосоціокультурної компетенції (далі – ЛСКК). Нами приймається таке визначення ЛСКК як здатність індивіда здійснювати міжкультурну комунікацію, що базується на знаннях лексичних одиниць з національно-культурною семантикою та вмінні застосовувати їх у ситуаціях міжкультурного спілкування; спрямованість на володінні соціокультурно зумовленими сценаріями та національно-специфічними моделями поведінки з використанням комунікативної техніки, прийнятої в цій етнокультурі; спрямованість на вмінні використовувати фонові знання (історико-культурного, соціокультурного та етнокультурного фонів) для досягнення культурного порозуміння з носіями мови. Значущість ЛСКК випливає з її функцій, основними з яких є: ціннісно орієнтаційна; пізнавально-гуманістична, мотивувальна та регулятивна функція. У самій ЛСКК умовно виділено три компоненти: 1) лінгвокраїнознавчі знання та вміння; 2) соціально-психологічні знання та вміння; 3) культурологічні знання та вміння. Наступним компонентом ЛСКК є соціально-психологічні знання та вміння. Ця галузь знань і група вмінь може бути умовно поділена на загальнолюдські та національно специфічні й на загальнонаціональні й індивідуальні. До загальних соціально-психологічних знань та вмінь належать знання про країну, а також спілкування й володіння комунікативною технікою. Оскільки національно-культурна специфіка мовної та немовної комунікації найчастіше базується на універсальних знаннях і вміннях, то було відзначено головні з них. Знання про стратегію та тактику спілкування й володіння ними припускають: виразність мови, орієнтацію щодо висловлювання, орієнтацію на адресата, саморегуляцію та регуляцію дій, статус, культуру мови. Демченко Н. О. Лінгвосоціокультурна компетенція – частина основної стратегії навчання міжкультурної комунікації / Н. О. Демченко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2025. - № 1, травень. – С. 134-141. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12744 Англомовні терміни в галузі маркетингу: проблеми відтворення українською мовою Перова, С. В.; Перепадя, Д. О. У статті здійснено комплексний аналіз проблем перекладу англомовної термінології у сфері маркетингу та реклами українською мовою в контексті глобалізації комунікативного простору та активного запозичення англомовних одиниць у професійну лексику. Акцентовано увагу на структурно-семантичних характеристиках англомовних термінів, серед яких значну частину становлять абревіатури, багатокомпонентні словосполучення, полісемантичні одиниці та спеціалізовані фразеологізми. У роботі обґрунтовано доцільність використання різних перекладацьких стратегій і прийомів, зокрема калькування, транслітерації, описового перекладу, застосування лексичних еквівалентів та контекстуальних замін. Окрему увагу приділено омонімії абревіатур та необхідності глибокого аналізу контексту для забезпечення точного відтворення значення терміна. Проаналізовано приклади перекладу актуальних термінів і концептів, поширених у міжнародному маркетинговому дискурсі, з урахуванням специфіки їх функціонування в англомовному середовищі. Доведено, що ефективний переклад маркетингової термінології потребує високого рівня професійної підготовки перекладача, глибоких знань предметної галузі, розуміння міжмовних і міжкультурних особливостей комунікації, а також володіння сучасними мовними трансформаційними технологіями. Зроблено висновок про необхідність системного підходу до вивчення маркетингової терміносистеми в межах перекладознавства та вдосконалення методик підготовки фахівців, здатних адекватно працювати з динамічними терміносистемами глобалізованого світу. Перова С. В. Англомовні терміни в галузі маркетингу: проблеми відтворення українською мовою / С. В. Перова, Д. О. Перепадя // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2025. - № 1, травень. – С. 127-133. 2025-01-01T00:00:00Z