http://hdl.handle.net/123456789/1046 2026-06-26T07:20:35Z http://hdl.handle.net/123456789/13275 Психологічні засади корекційної роботи з учнями з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану Потюк, С. Ф.; Бучмей, Д. В. У статті розглянуто психологічні аспекти корекційної роботи з учнями з особливими освітніми потребами в контексті інклюзивної освіти в умовах воєнного стану, обґрунтовано необхідність індивідуалізації корекційного впливу та проаналізовано методи психолого-педагогічної підтримки. Загалом з’ясовано, що більшість дітей потребує психологічної підтримки, із цією метою доцільно приділяти увагу роботі з емоціями, тривожністю, мовленнєвими труднощами; ідентифікації думок та емоцій через мистецтво тощо. З’ясовано, що психолог виступає посередником між дитиною з особливими освітніми потребами та соціальним середовищем, допомагаючи сформувати відчуття безпеки, прийняття та внутрішньої стабільності, а отже, особливу увагу приділено індивідуалізації психокорекційних програм з урахуванням нозології порушень, вікових та соціальних особливостей дитини. Описано основні етапи корекційної роботи, зокрема психодіагностику, підтримку емоційновольової сфери, розвиток соціальних навичок та комунікативної компетентності. Визначено ефективні методи психокорекції (арттерапія, ігрова терапія, когнітивно-поведінкова терапія, сенсорна інтеграція та тілесно-орієнтовані практики тощо) та представлено перелік вправ, які доцільно застосувати у корекційній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. А також наголошено на важливості міждисциплінарної співпраці психолога з педагогами, батьками та іншими фахівцями. Окрему увагу зосереджено на роботі з учнівським колективом, що спрямована на формування емпатії, толерантності та поваги до інакшості. Зроблено узагальнюючі висновки дослідження, що підкреслюють важливість застосування методів психокорекції у воєнний період, особливо з дітьми з особливими освітніми потребами. Розкрито перспективу подальшого дослідження з окресленої проблематики. Потюк С. В. Психологічні засади корекційної роботи з учнями з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану / С. В. Потюк, Д. В. Бучмей // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 148-154. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13274 Формування позитивного образу жінок зрілого віку в проєктах громадських організацій (із досвіду роботи) Романенкова, Л. О. Проблема старіння населення є важливим складником світових проблем суспільства. Успіхи в охороні здоров’я, економіці, соціальній сфері подовжили життя людей. Це, своєю чергою, призвело до загострення низки соціальних проблем людей зрілого віку. В Україні існує великий відсоток людей пенсійного віку, які стикаються з багатьма соціальними проблемами. У вирішенні низки проблем людей похилого віку беруть участь громадські організації. Розроблення та реалізація різних програм для людей похилого віку сприяють підвищенню їхнього статусу в суспільстві, руйнуванню стереотипів і покращенню як фізичного, так і морально-психологічного клімату. Це, своєю чергою, сприяє формуванню активної життєвої позиції та участі людей пенсійного віку в соціальному житті країни. Одним із прикладів роботи у цьому напрямі є створення проєктів соціально-психологічного спрямування, таких як «Я – красива!» та «Я люблю тебе, життя!», які були розроблені та реалізовані в рамках Запорізької обласної громадської організації «Флоренс». Метою проєктів було підвищення самооцінки через зміну ставлення до своєї зовнішності, уміння розвитку використання ресурсів для досягнення поставлених цілей. Проєкти реалізовувалися протягом кількох років і продемонстрували їх значущість та ефективність як для самих учасників, так і для суспільства у цілому. Проєкти включають освітні блоки із соціальних, психологічних, фізіологічних особливостей людей похилого віку. Робота ГО також відображає різні види діяльності соціальних педагогів, соціальних працівників, психологів у забезпеченні реалізації подібних проєктів. Основні методи дослідження – аналіз річних звітів організації, інтерв’ю, бесіди з учасниками проєктів після їх закінчення. Отримані результати – підвищення самооцінки учасниць проєкту, покращення якості та інтересу до соціального життя суспільства, руйнування стереотипів про людей пенсійного віку, ознайомлення з різноманітною діяльністю спеціалістів соціальних сфер у рамках проєктів для людей зрілого віку. Досвід проведення подібних проєктів потребує поширення, головним фактором неможливості його реалізації в повному обсязі сьогодні є військові дії на території Запорізької області. Майбутнє проєкту – навчання спеціалістів соціальної сфери у створенні подібних проєктів у соціальних службах та громадських організаціях. Романенкова Л. О. Формування позитивного образу жінок зрілого віку в проєктах громадських організацій (із досвіду роботи) / Л. О. Романенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 140-147. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13273 Вплив інтегрованого силового тренінгу на динаміку швидкісно-силових показників легкоатлетів у річному циклі підготовки Шинкарьова, О. Д.; Янович, І. В.; Шафорост, М. В.; Андрєєв, М. О. У статті досліджено ефективність інтегрованого силового тренінгу як ключового засобу оптимізації швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів. Інтегрований силовий тренінг, що фокусується на функціональності, ланцюговому характері рухів та стабілізації корпусу, розглядається як перспективний підхід, здатний оптимізувати цей трансфер. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та аналіз впливу інтегрованого силового тренінгу на динаміку ключових швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів у структурі річної періодизації. Було проведено педагогічний експеримент за участю кваліфікованих спринтерів (n=16), розділених на контрольну групу, яка використовувала традиційну силову підготовку, та експери-ментальну групу, котра застосовувала розроблену програму інтегрованого силового тренінгу протягом річного циклу підготовки. Обидві групи показали позитивну динаміку, проте приріст показників в експериментальній групі був статистично значущо вищим. Ці дані свідчать про те, що інтегрований силовий тренінг, що включає функціональні багатосуглобові рухи та плиометрику, ефективніше забезпечує перетворення максимальної сили у швидкісно-силову витривалість, критично важливу для спринту. Доведено, що інтегрований силовий тренінг є більш ефективним засобом оптимізації швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів у річному циклі порівняно з традиційною методикою. Результати мають значну практичну цінність для коригування тренувальних програм. Подальші дослідження повинні бути сфокусовані на індивідуалізації інтегрованого силового тренінгу та його довгострокових адаптаційних ефектах. Шинкарьова О. Д. Вплив інтегрованого силового тренінгу на динаміку швидкісно-силових показників легкоатлетів у річному циклі підготовки / О. Д. Шинкарьова, І. В. Янович, М. В. Шафорост та ін. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 131-139. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13272 Формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів- піаністів: структурно-функціональний аналіз Цуй Цзяци У статті здійснено структурно-функціональний аналіз формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів у контексті сучасних трансформацій мистецького середовища, зумовлених глобалізацією творчих комунікацій, зростанням конкурентності музичного ринку, поширенням цифрових платформ та розширенням візуальної репрезентації мистецьких продуктів. Доведено, що професійно-особистісне реноме піаніста постає не редукованим до набору досягнень чи популярності, а є інтегральною системою професійних, комунікативних, інтелектуальних, морально-ціннісних та особистісних характеристик, які визначають рівень довіри, престижу, легітимності й соціокультурної впізнаваності виконавця. На основі системного підходу реноме інтерпретується як динамічна багаторівнева конструкція, що формується під впливом взаємодії соціокультурних умов, педагогічного супроводу, суб’єктних властивостей музиканта та специфіки його концертно-виконавської діяльності. У межах дослідження виокремлено й концептуально обґрунтовано ключові компоненти професійно-особистісного реноме майбутніх піаністів: професійну компетентність, що інтегрує спеціальні знання, технічні навички, інтерпретаційну гнучкість, художньо-естетичну ерудицію та рефлексивність; особистісний розвиток, який забезпечує психологічну стійкість, емоційну регуляцію, мотиваційну зрілість і креативність; художню уяву та музичне мислення, що визначають глибину інтерпретацій, унікальність творчої манери та культурну легітимність виконавця; сценічну комунікацію та взаємодію з аудиторією як чинник емоційного впливу, сценічної присутності, комунікативної інтенціональності та формування естетичного враження; стійкість до професійних викликів, яка забезпечує здатність протистояти стресорам, адаптуватися до зміни умов, підтримувати високу якість виконання й перетворювати складнощі на ресурси професійного зростання. Показано, що структурно-функціональний підхід дає змогу розглядати досліджуваний феномен як цілісну систему з ієрархічною організацією, взаємозалежними компонентами та комплексом функцій, спрямованих на забезпечення творчої суб’єктності, професійної стабільності, соціокультурної впізнаваності та інтерпретаційної унікальності піаніста. Наголошено, що формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів передбачає системно організований освітній процес, творче середовище, психологічно комфортні та рефлексивно насичені умови розвитку особистості. Цуй Цзяци. Формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів: структурно-функціональний аналіз / Цуй Цзяци.// Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 123-130. 2025-01-01T00:00:00Z