http://hdl.handle.net/123456789/1 2026-09-15T20:04:01Z http://hdl.handle.net/123456789/13602 Мультиплікативний потенціал цифрової трансформації взаємодії закладів вищої освіти із територіальними громадами в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови Сидоренко, С. Ю. Стаття присвячена дослідженню мультиплікативного потенціалу цифрової трансформації взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад України в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови як стратегічного чинника регіонального розвитку. Обґрунтовано, що цифрове партнерство університетів і громад виступає не лише інструментом модернізації управління, а економічним механізмом формування довгострокового соціально-економічного ефекту. Сутність цифрової трансформації взаємодії визначається як процес інституційного та технологічного узгодження управлінських, аналітичних і ресурсних компонентів співпраці, що забезпечує її системність, сталість і здатність генерувати кумулятивний розвитковий ефект. Проаналізовано теоретичні підходи до оцінювання мультиплікативного ефекту в регіональній економіці та адаптовано їх до сфери цифрової взаємодії університетів і територіальних громад. Запропоновано модель оцінювання економічного ефекту цифрового партнерства, що враховує вплив на бюджетну ефективність, зайнятість, інвестиційну привабливість та збереження людського капіталу. Визначено, що первинні інституційні та фінансові інвестиції у цифрову співпрацю здатні формувати вторинні та третинні ефекти у вигляді підвищення продуктивності управління, зростання податкових надходжень і розвитку локальних інноваційних екосистем. Доведено, що реалізація мультиплікативного потенціалу цифрової трансформації залежить від стратегічної узгодженості документів розвитку, рівня цифрових компетентностей, кадрової спроможності громад і університетів, а також доступу до міжнародних програм підтримки. Зроблено висновок про необхідність переходу від фрагментарних ініціатив до системної моделі цифрової взаємодії як важливої передумови забезпечення сталого регіонального розвитку та повоєнної модернізації України. Сидоренко С. Ю. Мультиплікативний потенціал цифрової трансформації взаємодії закладів вищої освіти із територіальними громадами в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови / С. Ю.Сидоренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 80-88. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13601 Методичні підходи до оцінювання соціального, економічного та культурного ефекту партнерства закладів вищої освіти та територіальних громад Саєнко, О. О. У статті обґрунтовано методичні підходи до комплексного оцінювання соціального, економічного та культурного ефекту партнерства закладів вищої освіти і територіальних громад. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі університетів як суб’єктів місцевого розвитку в умовах децентралізації, соціально-економічних трансформацій та воєнних викликів. Наголошено на необхідності переходу від фрагментарної оцінки окремих результатів співпраці до системного вимірювання інтегрального ефекту партнерських ініціатив. Запропоновано багатокритеріальну модель оцінювання, що поєднує кількісні та якісні індикатори, згруповані за трьома складовими: соціальною, економічною та культурною. Розроблено систему показників для кожної групи та алгоритм їх нормалізації, зважування й агрегування в інтегральний індекс ефекту партнерства. Обґрунтовано використання методів індикаторного аналізу, багатокритеріального оцінювання, SWOT-аналізу та логічної моделі впливу для забезпечення достовірності та інтерпретаційної прозорості результатів. Доведено, що запропонований підхід дозволяє здійснювати порівняльний аналіз ефективності співпраці в різних громадах, відстежувати динаміку змін та формувати рекомендації для органів місцевого самоврядування і керівництва ЗВО. Практична значущість роботи полягає у можливості використання інтегрального індексу як інструменту стратегічного планування, обґрунтування управлінських рішень і підвищення суспільної вартості інвестицій у партнерські програми. Запропонована методика сприяє посиленню ролі університетів у формуванні людського капіталу, розвитку соціальної згуртованості та культурної стійкості територіальних громад. Саєнко О. О. Методичні підходи до оцінювання соціального, економічного та культурного ефекту партнерства закладів вищої освіти та територіальних громад / О. О. Саєнко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 70-79. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13600 Освітній компонент «Методологія та організація наукових досліджень» як засіб організації дослідницької підготовки магістрів з біотехнологій та біоінженерії Пушкарьова, Я. М.; Рева, Т. Д.; Зайцева, Г. М.; Чхало, О. М. У статті здійснено теоретико-методичне обґрунтування ролі освітнього компоненту «Методологія та організація наукових досліджень» у процесі формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти за спеціальністю G21 «Біотехнології та біоінженерія». Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до підготовки фахівців біотехнологічного профілю, здатних до самостійної науково-дослідної діяльності, критичного аналізу експериментальних даних та обґрунтованої інтерпретації результатів досліджень. Дослідницька компетентність розглядається як інтегративне утворення, що характеризується узгодженістю її відповідних структурних компонентів. Показано, що її формування потребує цілеспрямованої організації навчального процесу, який забезпечує поступовий перехід від засвоєння методологічних знань до їх практичного застосування у дослідницькій діяльності. У межах дослідження обґрунтовано дидактичний потенціал освітнього компоненту, який реалізується через поєднання проблемного навчання, діяльнісного підходу та міждисциплінарної інтеграції. Встановлено, що ключовим механізмом формування дослідницької компетентності виступає система навчально-дослідницьких завдань різного рівня складності, яка забезпечує поступове ускладнення пізнавальної діяльності здобувачів. Запропоновано поетапну дидактичну модель формування дослідницької компетентності, що включає когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінювальний етапи. Визначено, що зазначені етапи відображають логіку наукового пізнання та забезпечують відтворення структури реального дослідницького процесу в освітньому середовищі. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення змісту підготовки магістрів з біотехнологій та біоінженерії, а також для розроблення критеріїв оцінювання сформованості дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти. Пушкарьова Я. М. Освітній компонент «Методологія та організація наукових досліджень» як засіб організації дослідницької підготовки магістрів з біотехнологій та біоінженерії / Я. М. Пушкарьова, Т. Д. Рева, Г. М. Зайцева та ін. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 63-69. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13599 Експериментальний підхід до формування soft skills компетентностей і стресостійкості молоді у тренінговому освітньому середовищі Панасенко, Е. А.; Білаковський, О. І.; Бережна, М. А. У статті здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження формування soft skills компетентностей і стресостійкості студентської молоді в умовах тренінгового освітнього середовища. Розкрито сутність soft skills як інтегративного комплексу надпрофесійних компетентностей, що забезпечують ефективну міжособистісну взаємодію та адаптацію особистості. Окреслено психологічний зміст стресостійкості як здатності особистості зберігати функціональну стабільність в умовах підвищеного психоемоційного навантаження. Проаналізовано наукові підходи до формування м’яких навичок і психологічної стійкості у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Обґрунтовано доцільність використання тренінгових технологій як ефективного засобу розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти. Представлено структуру тренінгових курсів, що впроваджуються упродовж чотирьох років навчання в межах освітніх програм бакалаврського рівня вищої освіти. Зокрема, впроваджено тренінг тайм-менеджменту, тренінг самопізнання та розвитку комунікативної компетентності, тренінг управління емоціями та розвитку впевненої поведінки, тренінг лідерства та тімбілдінгу, а також тренінг кар’єрного розвитку. Описано зміст зазначених тренінгових дисциплін, спрямованих на розвиток емоційної регуляції, комунікативної компетентності, саморегуляції поведінки та соціальної взаємодії. У статті наведено результати експериментального дослідження за участю 190 здобувачів вищої освіти. Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку soft skills компетентностей і стресостійкості на першому та четвертому курсах навчання. Встановлено статистично значущу позитивну динаміку за всіма досліджуваними параметрами, що підтверджено методами математичної статистики. Доведено ефективність системного впровадження тренінгових дисциплін у формуванні адаптивних поведінкових стратегій та психологічної стійкості особистості. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і розроблення психолого-педагогічних умов підготовки конкурентоспроможних фахівців. Панасенко Е. А. Експериментальний підхід до формування soft skills компетентностей і стресостійкості молоді у тренінговому освітньому середовищі / Е. А. Панасенко, О. І. Білаковський, М. А. Бережна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 54-62. 2026-01-01T00:00:00Z