<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Гетьман Оксана Павлівна</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/9977" rel="alternate"/>
<subtitle>старший викладач</subtitle>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/9977</id>
<updated>2026-09-17T13:36:37Z</updated>
<dc:date>2026-09-17T13:36:37Z</dc:date>
<entry>
<title>Development of the digital ecosystem of higher education in Ukraine under conditions of digitalisation and digital transformation of society</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/13580" rel="alternate"/>
<author>
<name>Topolnyk, Y.</name>
</author>
<author>
<name>Ivanchuk, V.</name>
</author>
<author>
<name>Khmarna, L.</name>
</author>
<author>
<name>Hetman, O.</name>
</author>
<author>
<name>Zazharska, H.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/13580</id>
<updated>2026-09-06T02:03:32Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Development of the digital ecosystem of higher education in Ukraine under conditions of digitalisation and digital transformation of society
Topolnyk, Y.; Ivanchuk, V.; Khmarna, L.; Hetman, O.; Zazharska, H.
The relevance of the study is determined by the acceleration of digitalization and digital&#13;
transformation of society, which enhances the role of higher education institutions as complex sociotechnical systems and key actors in the formation of digital and artificial intelligence competencies.&#13;
In this article, digitalization is considered as the process of introducing and using digital technologies, while digital transformation is interpreted as a systemic change in management logic, pedagogical practices, and data use within the digital ecosystem of a higher education institution. The aim of the study is to identify and characterize the key managerial, pedagogical, and analytical dimensions of the digital ecosystem of higher education in the context of digitalization and digital transformation of society. The methodological basis consists of systemic and ecosystem approaches, content analysis&#13;
of scientific publications, and secondary analysis of open international monitoring. As a result, the feasibility of interpreting the digital ecosystem of a higher education institution as an integrated sociotechnical system is substantiated, and it is shown that indicators of digital experience and the use of artificial intelligence can be used as proxy indicators of its maturity.
Development of the digital ecosystem of higher education in Ukraine under conditions of digitalisation and digital transformation of society / Y. Topolnyk, V. Ivanchuk, L. Khmarna [et al.] // Aposta: Revista De Ciencias Sociales. – 2026. – Vol. 24, no. 114. – Art. e1123.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості вивчення колористичних рішень природних елементів українських орнаментальних мотивів</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/13579" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гетьман, О. П.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/13579</id>
<updated>2026-09-06T02:03:12Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості вивчення колористичних рішень природних елементів українських орнаментальних мотивів
Гетьман, О. П.
У статті здійснено комплексне дослідження колористичних рішень природних елементів у традиційних&#13;
українських орнаментальних мотивах як важливого складника національної художньої культури.&#13;
Розглянуто специфіку формування кольорової мови українського народного мистецтва, зумовлену&#13;
взаємодією природного середовища, історичних умов, світоглядних уявлень та естетичних ідеалів народу.&#13;
Особливу увагу приділено ролі природних образів – рослинних, тваринних, стихійних і космогонічних – у&#13;
створенні орнаментальних композицій та їхньому впливу на вибір і поєднання кольорів.&#13;
Проаналізовано основні колористичні системи традиційних орнаментів різних регіонів України, виявлено&#13;
домінування певних тональних груп та їхню символіку. Висвітлено значення базових кольорів (червоного,&#13;
чорного, білого, синього, жовтого, зеленого) як носіїв сакральних, обрядових та емоційно-образних смислів.&#13;
Окреслено закономірності використання кольорових контрастів, нюансних переходів, ритмічних повторів&#13;
і акцентів, що забезпечують цілісність, гармонійність і виразність орнаментальної композиції. Доведено,&#13;
що традиційна українська орнаментика ґрунтується на глибокому розумінні колористичної рівноваги та&#13;
природної гармонії.&#13;
У статті також розкрито художньо-естетичну функцію кольору як засобу формування емоційного&#13;
впливу твору, підкреслення його змістової структури та посилення символічного значення образів.&#13;
Наголошено на актуальності осмислення традиційних колористичних рішень у контексті сучасного&#13;
дизайн-проєктування, де народна спадщина виступає важливим джерелом творчого натхнення та ідейної&#13;
автентичності.&#13;
Обґрунтовано значення таких завдань для формування колористичної компетентності майбутніх&#13;
дизайнерів, розвитку здатності свідомо бачити, аналізувати й творчо відтворювати колірні рішення&#13;
з урахуванням їхнього емоційного, символічного та культурного контексту. Доведено, що системне&#13;
звернення до української орнаментальної традиції сприяє формуванню професійного мислення дизайнерів і&#13;
збереженню національної художньої ідентичності в сучасному візуальному середовищі.
Гетьман, О. П. Особливості вивчення колористичних рішень природних елементів українських орнаментальних мотивів / О. П. Гетьман // Український мистецтвознавчий дискурс. – 2026. – Вип. 1. – С. 74–78.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Персональний бренд і портфоліо у професійній діяльності дизайнера</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/13578" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гетьман, О. П.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/13578</id>
<updated>2026-09-06T02:03:37Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Персональний бренд і портфоліо у професійній діяльності дизайнера
Гетьман, О. П.
У статті здійснено комплексний аналіз персонального бренду та портфоліо як взаємопов’язаних складників професійної діяльності дизайнера в умовах динамічного розвитку креативних індустрій&#13;
та цифрового середовища. Обґрунтовано, що персональний бренд виступає не лише ефективним інструментом професійної самопрезентації, а й формою усвідомлення дизайнером власної ідентичності,&#13;
системи цінностей, етичних принципів та авторської позиції. У статті детально розглянуто структурні&#13;
компоненти персонального бренду дизайнера, до яких віднесено індивідуальний стиль, набір професійних&#13;
компетентностей, комунікативну стратегію, а також репутаційний капітал, що формує довіру&#13;
та впізнаваність у професійному середовищі.&#13;
Особлива увага приділена портфоліо як ключовому засобу візуальної комунікації, що забезпечує&#13;
репрезентацію творчого досвіду, концептуального мислення та практичних результатів дизайнерської&#13;
діяльності. Проаналізовано функції портфоліо у контексті формування професійного іміджу, підвищення&#13;
конкурентоспроможності та інтеграції дизайнера у професійне середовище. Визначено специфіку сучасних цифрових форматів портфоліо, які не лише розширюють можливості самопрезентації, але й забезпечують інтерактивну взаємодію з цільовою аудиторією, включно з потенційними замовниками,&#13;
колегами та спільнотами у сфері креативних індустрій.&#13;
Метою статті є дослідження взаємозв’язку між персональним брендом і портфоліо дизайнерата визначення їхньої ролі у формуванні професійної ідентичності, ефективній самопрезентації та конкурентоспроможності у сучасному цифровому та креативному середовищі. Досягнення цієї мети передбачає аналіз структурних компонентів персонального бренду, функцій портфоліо, а також виявлення педагогічних стратегій інтеграції цих елементів у процес дизайнерської освіти.&#13;
У статті підкреслено значення персонального бренду та портфоліо у системі дизайнерської освіти як чинників розвитку професійної саморефлексії, критичного мислення та готовності майбутніх фахівців до реальних умов професійної діяльності. Наведено аргументи на користь інтеграції стратегій брендингу та роботи з портфоліо у навчальні програми з дизайну, що дозволяє студентам не лише формувати власний стиль та ідентичність, а й ефективно презентувати результати своєї творчої діяльності на ринку праці.
Гетьман, О. П. Персональний бренд і портфоліо у професійній діяльності дизайнера / О. П. Гетьман // Український мистецтвознавчий дискурс. – 2025. – Вип. 6. – С. 64–68.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості формування композиційних умінь у процесі підготовки фахівців у сфері культури та мистецтва</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/13577" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гетьман</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/13577</id>
<updated>2026-09-06T02:03:42Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості формування композиційних умінь у процесі підготовки фахівців у сфері культури та мистецтва
Гетьман
У статті проаналізовано теоретико-методичні та практичні засади формування композиційних умінь у майбутніх фахівців сфери культури та мистецтва в умовах сучасної мистецької освіти. Обґрунтовано концептуальну модель, що базується на інтеграції класичної академічної підготовки з інноваційними цифровими технологіями (VR/AR, 3D-моделювання, мультимедійні інструменти). Визначено сутність поняття «композиційні вміння» як інтегративного утворення, яке охоплює знання законів композиції, художнє мислення, просторову уяву, естетичний смак і візуальну грамотність. Розглянуто потенціал адаптації європейського досвіду (зокрема курсів Design Thinking та Media Arts) у вітчизняну систему підготовки дизайнерів і художників.
Гетьман, О. П. Особливості формування композиційних умінь у процесі підготовки фахівців у сфері культури та мистецтва / О. П. Гетьман // Теорія та практика дизайну. Культура і мистецтво. – 2025. – Вип. 4 (38), т. 1. – С. 72–78.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
