Історичні науки http://hdl.handle.net/123456789/8884 2026-04-15T21:53:01Z 2026-04-15T21:53:01Z Шевцова, Є. С. http://hdl.handle.net/123456789/9295 2023-02-01T03:05:29Z 2021-11-01T00:00:00Z

Становлення земської статистики на українських землях у другій половині ХІХ ст. Шевцова, Є. С. У статті проаналізовані передумови формування та становлення на українських землях такого явища як земська статистика. Надано коротку характеристику історії створення земств, як органів місцевого самоврядування та сфери їх діяльності. Автор наголошує, що основним джерелом коштів для діяльності земств були місцеві збори, які зазвичай стягувалися з урахуванням вартості нерухомого майна та його прибутковості. Для цього повинні були проведені особливі статистичні роботи. Ці обставини й зумовлюють активізацію статистичних досліджень земствами. Згодом органи почали проводити масштабні розвідки з економіки, суспільного розвитку краю. Земські статисти одні з перших почали розробляти практичні рекомендації та інструментарій для статистичних досліджень, прагнули до отримання найбільш точних та об’єктивних показників. Наводиться порівняння губернських статистичних комітетів, як органу урядової статистики, та подібних земських органів у методах та напрямах роботи. Автор оцінює значення напрацювань земств для регіональної історії, особливо у сфері економіки. Шевцова Є. С. Становлення земської статистики на українських землях у другій половині ХІХ ст. / Є. С. Шевцова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2021. - № 9 (347), листопад. – С. 169-176.

2021-11-01T00:00:00Z Михальський, І. С. Торопцев, Б. І. http://hdl.handle.net/123456789/9294 2023-02-01T03:05:30Z 2021-11-01T00:00:00Z

„Човникова дипломатія” Г. Кіссинджера як активне впровадження концепції С. Коена Михальський, І. С.; Торопцев, Б. І. Питання світового лідерства та зовнішньої політики США є одним із актуальних напрямів в сучасних історичних та геополітичних дослідженнях. Держава продовжує активно розвиватися економічно, технологічно, збільшує військовий потенціал, активно поширює свою культуру в усьому світі, що й обумовлює її глобальну світову роль. Феномен світового лідерства США, а також історичні фактори, що обумовили цей статус, є предметом досліджень науковців в історичній, геополітичній, політологічній, соціологічній, культурній та інших наукових сферах. Особливо актуальним питанням в історії США другої половини ХХ ст. є зміст та специфіка американської „човникової дипломатії” та її ефективність у зовнішній політиці держави. Мета дослідження полягає в аналізі змісту концепції американського географа С. Коена, а також особливостей її реалізації у політичній діяльності Р. Ніксона та Г. Кіссинджера. Доведено, що геостратегічна концепція С. Коена відіграла важливу роль у зовнішньополітичному курсі Сполучених Штатів 70-х рр. Її принципи було реалізовано у політиці Г. Кіссинджера та Р. Ніксона, важливими результатами якої стало налагодження американо-китайських відносин та пом’якшення стосунків із Радянським Союзом. Михальський І. С. „Човникова дипломатія” Г. Кіссинджера як активне впровадження концепції С. Коена / І. С. Михальський, Б. І. Торопцев // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2021. - № 9 (347), листопад. – С. 157-168.

2021-11-01T00:00:00Z Зубко, О. Є. http://hdl.handle.net/123456789/9293 2023-02-01T03:05:32Z 2021-11-01T00:00:00Z

Науково-технічні відкриття 1920-х та українська еміграція в міжвоєнній ЧСР (1918–1939) Зубко, О. Є. Подана стаття інформує про вплив науково-технічного прогресу 1920-х на повсякденне життя українського еміграційного осередку в міжвоєнній Чехословаччині 1918–1939 рр. Йдеться, насамперед, про технічні новинки періоду 1921–1929 рр.: кінематограф, телебачення, автомобілебудування, моду, медицину, телеграф, банківські та поштові перекази. Запропонована тема, ще не виносилася на розгляд наукової аудиторії, оскільки життя української еміграції в міжвоєнній ЧСР розглядалося переважно в контексті політичної та соціально-культурної роботи як самими емігрантами, так новітніми українськими, чеськими й словацькими істориками. В запропонованій науковій розвідці акцентовано увагу на двох моментах: розгляді повсякденного життя антибільшовицької еміграції та на тому, що життя українських вихідців на чехословацьких теренах умовно розподілялося на чотири періоди: 1918–1921 рр., 1921–1925 рр., 1925–1933 рр., 1933–1939 рр., кожен з яких мав свою специфіку. Розгляд українського еміграційного повсякдення 1921–1929 рр. в міжвоєнній ЧСР здійснений за допомогою спогадів, мемуарів, поштової кореспонденції (листів) та архівної документації. Що, в свою чергу, передбачає використання загальних методів наукового дослідження: аналізу, аналогії, історичного та логічного методів. Еміграційна повсякденність – перспективний напрямок історичного дослідження, бо це це історія малих життєвих світів, своєрідна альтернатива дослідженням, зосереджених на глобальних політичних суспільних процесах та подіях. Повсякдення не карбується у спеціальних указах чи законах, не фіксується у програмах і промовах, як політична й державна історія; не кристалізується матеріальними здобутками в економіці та культурними пам’ятниками, однак воно існує завжди, як повітря, воно непомітно триває, як час. Зубко О. Є. Науково-технічні відкриття 1920-х та українська еміграція в міжвоєнній ЧСР (1918–1939) / О. Є. Зубко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2021. - № 9 (347), листопад. – С. 146-156.

2021-11-01T00:00:00Z Даценко, А. С. http://hdl.handle.net/123456789/9292 2023-02-01T03:05:35Z 2021-11-01T00:00:00Z

Селянський рух на Донбасі в березні – листопаді 1917 р. та його вплив на економічне та внутрішньополітичне становище регіону Даценко, А. С. У статті проведено дослідження подій в сільській місцевості Донбасу з березня по листопад 1917 р. Автором висвітлено особливості селянського руху на Донбасі, спрямованого на вирішення земельного питання з метою перерозподілу землі та майна на свою користь. Географічно описані в статті події охоплюють територію Донецької та Луганської областей в кордонах 2013 р. В статті досліджені основні події, пов’язані із селянськими виступами. Автор наголошує на тому, що селянський рух мав місце на всій території регіону, але найбільш розвинутим він був в найбідніших повітах, він мав на меті перерозподіл землі на користь малоземельного і безземельного селянства за рахунок не тільки поміщиків, промислових підприємств, церковних земель, але й багатих селян, розвивався в більшості випадків стихійно, і в умовах весни-осені 1917 р. не міг бути придушений тодішньою владою. Автор робить висновок, що ситуація в сільській місцевості Донбасу серйозно впливала на продовольче забезпечення міст та армії, на зростання цін на товари першої необхідності і навіть на інвестиційну привабливість регіону. Селянство Донбасу вже чинило спротив політиці Тимчасового Уряду в переважно в пасивній, а іноді і в активній формах. Будь-які політичні сили, які планували розповсюдити свою владу на Донбас, вже були повинні рахуватися з позицією селянства краю. Даценко А. С. Селянський рух на Донбасі в березні –листопаді 1917 р. та його вплив на економічне та внутрішньополітичне становище регіону / А. С. Даценко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2021. - № 9 (347), листопад. – С. 134-145.

2021-11-01T00:00:00Z