Педагогічні науки http://hdl.handle.net/123456789/8800 2026-04-16T00:54:29Z 2026-04-16T00:54:29Z Мальцева, О. І. http://hdl.handle.net/123456789/9256 2023-02-01T03:03:23Z 2021-10-01T00:00:00Z

Служба медіації в школі: досвід зарубіжних країн та України Мальцева, О. І. У статті на основі аналізу закордонних і вітчизняних наукових джерел здійснена спроба узагальнити досвід діяльності шкільних служб медіації в зарубіжних державах та проаналізувати стан і перспективи застосування такої технології соціально-педагогічної роботи з шкільними конфліктами в українських закладах освіти. Встановлено, що шкільна медіація існує в багатьох країнах світу: Австралії, Новій Зеландії, США, Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Росії, Білорусі та інших. Але моделі функціонування шкільних служб медіації мають певні відмінності. В тих країнах, де збереглися традиції корінних народів (індіанців в Америці, племен Маорі в Новій Зеландії) популярною є сусідська (общинна) модель шкільної медіації. У європейських країнах більшою мірою поширена професійна медіація, коли за допомогою щодо вирішення конфліктів звертаються до фахівців (адвокатів, суддів, психологів). Популярними є робота з юними правопорушниками, відновні практики, медіація однолітків та полікультурна медіація. З’ясовано, що в Україні перша спроба функціонування служб медіації в школі була здійснена в м. Одесі у 2001 році. Впровадження шкільної медіації в основному здійснюється через Шкільні Служби Порозуміння (ШСП). ШСП застосовують у своїй діяльності відновні практики та діють за принципом «рівний – рівному». На сьогодні, діяльність цих служб не стала масовим явищем у вітчизняних закладах освіти, а залишається інновацією, поширення якої стримує ряд причин (недостатність ресурсів у закладі освіта, слабка мотивація педагогів, нерозуміння цінності технології і т.п.). Мальцева О. І. Служба медіації в школі: досвід зарубіжних країн та України / О. І. Мальцева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 6 (344), жовтень. - Ч. 1. – С. 188-196.

2021-10-01T00:00:00Z Сізова, К. Л. Сошенко, С. М. http://hdl.handle.net/123456789/9255 2023-02-01T03:03:25Z 2021-10-01T00:00:00Z

Дидактичний потенціал букстаграму як різновиду креолізованого тексту Сізова, К. Л.; Сошенко, С. М. У статті досліджується методика роботи з букстаграмом на уроках української літератури. Букстаграм розглядається як елемент сучасного освітнього дискурсу. Аналізуються особливості букстаграму як різновиду креолізованого тексту, що сприяє творчому осмисленню художнього твору. Простежується роль букстаграму у розвитку креативного мислення учнів, зокрема, букстаграм розглядається як форма співтворчості читача з автором твору, інструмент осучаснення української літературної класики і модернізації вивчення літератури у школі. Визначаються методичні засади застосування букстаграму як засобу формування читацької культури і активізації інтересу учнів до читання української художньої літератури. У статті аналізуються зразки букстаграмів, створених учнями під керівництвом майбутніх вчителів української мови і літератури під час проходження практики у закладах загальної середньої освіти. Сізова К. Л. Дидактичний потенціал букстаграму як різновиду креолізованого тексту / К. Л. Сізова, С. М. Сошенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 6 (344), жовтень. - Ч. 1. – С. 197-206.

2021-10-01T00:00:00Z Бєлова, О. Б. http://hdl.handle.net/123456789/9254 2023-02-01T03:03:27Z 2021-10-01T00:00:00Z

Парадигма онтогенезу мовлення як методологічна основа мовленнєвого розвитку Бєлова, О. Б. У науковому дослідженні здійснено теоретичний аналіз з проблеми вивчення онтогенезу мовлення від народження до шкільного віку. Мета дослідження – здійснити теоретичне обґрунтування онтогенезу мовлення як методологічної основи мовленнєвого розвитку. Методи дослідження: аналіз наукових джерел. Завдання дослідження: теоретичний аналіз наукових теорій щодо пізнання термінів «мови» і «мовлення»; обґрунтування терміну «онтогенез» та терміносполук таких як «онтогенез мовлення», «онтогенез дитячого мовлення», «розвиток мовлення»; вивчення психолінгвістичних концепцій онтогенезу мовлення; розкрити феноменологію теорії мовленнєвої діяльності в науковому просторі; висвітлення, на основі наукових теорій, етапів онтогенетичного розвитку дитини від народження до шкільного віку; розглянути наукові вчення щодо взаємозв’язку мовлення з іншими психічними процесами. На основі науково-теоретичного дослідження було розкрито зміст понять «мова» та «мовлення»; з’ясовано розуміння терміну «онтогенез» та терміносполук таких як «онтогенез мовлення», «онтогенез дитячого мовлення», «розвиток мовлення»; ознайомлено з різними науковим позиціями, що висвітлювати онтогенез розвитку мовлення: нативізм (генетична запрограмованість мовленнєвого розвитку), діяльнісна мовленнєва теорія (мовлення набуває своєрідної діяльності, вмотивованості, евристичності є соціально та предметно зумовленим) та когнітивний розвиток (взаємозв’язок мовлення з пізнавальними психічними процесами); описана феноменологія теорії мовленнєвої діяльності, що включає провідні елементи: мотив, мету, завдання, умови, дії, операції, засоби виконання; розкрито етапність онтогенезу дитячого мовлення (немовлячий, ранній, дошкільний та шкільний вік); визначено тісний взаємозв’язок мовлення з психічними процесами. Вивчення концептуальних основ онтогенезу мовлення дозволить нам у подальшому осягнути проблему мовленнєвої готовності до шкільного навчання дітей з логопатологією. Бєлова О. Б. Парадигма онтогенезу мовлення як методологічна основа мовленнєвого розвитку / О. Б. Бєлова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 6 (344), жовтень. - Ч. 1. – С. 207-223.

2021-10-01T00:00:00Z Коваленко, В. Є. http://hdl.handle.net/123456789/9253 2023-02-01T03:03:29Z 2021-10-01T00:00:00Z

Опис компонентів та рівнів соціалізованості школярів в умовах нормотипового розвитку та розумового дизонтогенезу Коваленко, В. Є. У статті представлено опис компонентів і рівнів соціалізованості школярів з нормотиповим розвитком та інтелектуальними порушеннями. На основі аналізу загальних і специфічних закономірностей соціального розвитку, стадій соціалізації та етапів соціального розвитку було виділено когнітивно-усвідомлювальний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-регулятивний і діяльнісно-поведінковий компоненти соціалізованості та охарактеризовано їх рівні. Встановлено, що показниками когнітивно-усвідомлювального компонента є знання та розуміння соціальних і моральних норм, правил соціальної поведінки, усвідомлення їх значення на рівні взаємодії з соціумом; показниками мотиваційно-ціннісного є прояви мотиваційно-потребової сфери особистості, особливості ставлення школяра до соціальних та моральних норм; показниками емоційно-регулятивного компонента соціалізованості є ступінь адаптованості особистості, сприйняття, розуміння та оцінки власної особистості, здатність до емоційної регуляції; показниками діяльнісно-поведінкового компонента є ступінь самостійності і соціальної активності особистості, дотримання загальноприйнятих моральних і соціальних норм, морально-етичних аспектів поведінки у стосунках з «іншими», уміння уникати конфліктних ситуацій, комунікативна діяльність особистості. Ураховуючи особливості соціального розвитку відповідно до теорії Д. Фельдштейна в онтогнезі, наведено опис високого, середнього та низького рівнів соціалізованості за кожним з показників відповідно до стадій адаптації, індивідуалізації та інтеграції. Коваленко В. Є. Опис компонентів та рівнів соціалізованості школярів в умовах нормотипового розвитку та розумового дизонтогенезу / В. Є. Коваленко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 6 (344), жовтень. - Ч. 1. – С. 224-239.

2021-10-01T00:00:00Z