<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Навчально-науковий інститут природничих і аграрних наук</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/751" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/751</id>
<updated>2026-04-26T13:09:12Z</updated>
<dc:date>2026-04-26T13:09:12Z</dc:date>
<entry>
<title>Сучасні наукові теоретичні концепції досліджень проблем землекористування в Україні</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/12580" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кисельова, О.</name>
</author>
<author>
<name>Кисельов, Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Сопов, Д.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/12580</id>
<updated>2026-03-07T03:02:56Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасні наукові теоретичні концепції досліджень проблем землекористування в Україні
Кисельова, О.; Кисельов, Ю.; Сопов, Д.
Дослідження проблем землекористування є міждисциплінарними. Їх вирішення передбачає використання даних фізичної та конструктивної географії, екології, аграрної науки, геодезії, економіки, права.&#13;
Ключова роль у цих дослідженнях належить системному підходові. Важливе значення мають концепції сталого розвитку, ноосфери і ноосферних екосистем. Головними принципами досліджень проблем землекористування є принципи комплексності, детермінізму, загального зв’язку та взаємодії.
Кисельова О., Кисельов Ю., Сопов Д. Сучасні наукові теоретичні концепції досліджень проблем землекористування в Україні // Deutsche internationale Zeitschrift für zeitgenössische Wissenschaft. — 2025. — № 118, Bd. 1. — S. 21–23.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Методологічні підходи оптимізації рослинництва України</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11527" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тимчук, В. М.</name>
</author>
<author>
<name>Скнипа, Н. Л.</name>
</author>
<author>
<name>Тимчук, Н. Ф.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11527</id>
<updated>2025-11-07T03:02:40Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Методологічні підходи оптимізації рослинництва України
Тимчук, В. М.; Скнипа, Н. Л.; Тимчук, Н. Ф.
На базі показників валового виробництва і урожайності зернових і зернобобових культур та соняшнику в Україні за 76 років (1945–2020 рр.) досліджено динаміку, проблеми і тенденції розвитку галузі рослинництва з позицій оптимізації та відпрацювання методологічних підходів.&#13;
Дослідження проводили згідно робочих програм навчальних курсів 201 «Агрономія» у двох переміщених університетах Луганської області з використанням потенціалу агрономічних програм USAID та Українського клубу аграрного бізнесу «Агрокебети». Розроблялися підходи щодо оцінки зернових і зернобобових культур та соняшнику як провідних об’єктів трансферу на рівні зональної спеціалізації за вектором стандартизованих сировинних ресурсів та перспектив розбудови регіонального аграрного виробництва на Сході України у повоєнний період. При побудові ефективної системи рослинництва виходили з формалізації та системного підходу на принципах наскрізної координації за системної взаємодії факторів об’єкта, зони та механізмів трансферу з одного боку і диверсифікації та інтеграції продукції в інші галузі з іншого. По зернових і зернобобових культурах у блоці 2016–2020 рр. рівень мінімального виробництва (min) до середнього (x) становив 88,9%, а максимального (max) – 111,1% при акценті виробників на маржинальні культури, переході на коротку ротацію та стабільного виробництва( V=7,89%). За іншими блоками (1945–1957, 1958–1998 та 1999–2015 рр.) виділені значні коливання між міні-мальними (min) та середніми (x) – 43,4–58,9% і максимальними (max) та середніми (x) показниками – 140,8–161,6% (V=22,16–32,19%). По соняшнику блок 2016–2020 рр. характеризувася рівнем мінімального виробництва (min) до середнього (x) – 89,4%, а максимального (max) – 111,5% та стабільним виробництвом (V=1,44%). З практичної точки зору, для системної оптимізації галузі рослинництва як збалансованої системи виділяється необхідність адаптованого і оперативного оперування на рівні факторіальних чинників та їх взаємозв’язку. З цього огляду були розраховані та проаналізовані індекси (І1) валового виробництва та урожайності (І2) зернових і зернобобових культур і соняшнику, які адаптовано демонструють позиції та співвідношення між ними. За співвідношенням валового виробництва зернових і зернобобових культур: соняшнику (І1) за моніторинговий період (1945–2020 рр.) виділено зниження середніх по блокових значень (x) з 27,0 до 4,9. Прагматично важливим є виділення рівня модельно обґрунтованого співвідношенням валового виробництва зернових і зернобобових культур: соняшнику (І1), оскільки зернові і зернобобові культури та соняшник є різновекторними об’єктами трансферу щодо земельних ресурсів та оптимізації сівозмін при переході на коротку ротацію. По проаналізованій вибірці (76 років – 1945–2020 рр.) за індексом співвідношення між валовим виробництвом зернових і зернобобових культур та соняшнику – (І1) генеральне співвідношення було близьким до нормального розподілу 49,3:50,7). Згідно з правилом Парето виділяли модельні співвідношення, як відправну точку для оптимізації. Проведена апробація виділила позитивне сприйняття вищеозначених підходів виробничниками, переробниками, логістами, адміністраторами та законодавцями з одного боку та необхідність активізації системних дій, особливо в методологічному забезпеченні
Тимчук В. М. Методологічні підходи оптимізації рослинництва України / В. М. Тимчук, Н. Л. Скнипа, Н. Ф. Тимчук // Вісник Сумського національного аграрного університету. — 2023. — Вип. 3 (53). — С. 99-107.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Біохімія стресу: лабораторний журнал</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11489" rel="alternate"/>
<author>
<name>Боярчук, О. Д.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11489</id>
<updated>2025-10-29T03:02:44Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Біохімія стресу: лабораторний журнал
Боярчук, О. Д.
Лабораторний журнал містить практичні роботи, питання до заліку, тестові завдання до самоконтролю. Лабораторний журнал включає найпоширеніші методики виявлення стресу, психологічні методики дослідження реактивної тривожності, методики визначення рівня емоційного стресу. Практичний курс знайомить здобувачів освіти з лабораторними методами дослідження стресу. Лабораторний журнал з біохімії стресу призначений для практичних занять і самостійної роботи здобувачів освіти всіх спеціальностей.
Боярчук О. Д. Біохімія стресу : лабораторний журнал / уклад. О. Д. Боярчук. — Полтава : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2025. — 103 с.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Improving methods for construction of neural networks as a tool for environmentally friendly sunflower protection techniques</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11438" rel="alternate"/>
<author>
<name>Kokhan, A.</name>
</author>
<author>
<name>Kravets, I.</name>
</author>
<author>
<name>Sokolov, S.</name>
</author>
<author>
<name>Yevtushenko, H.</name>
</author>
<author>
<name>Blahodtny, V.</name>
</author>
<author>
<name>Gurets, N.</name>
</author>
<author>
<name>Ovcharenko, O.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11438</id>
<updated>2025-10-09T02:02:42Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Improving methods for construction of neural networks as a tool for environmentally friendly sunflower protection techniques
Kokhan, A.; Kravets, I.; Sokolov, S.; Yevtushenko, H.; Blahodtny, V.; Gurets, N.; Ovcharenko, O.
The object of this study is the pro-cesses  of  sunflower  disease  identifica-tion  using  neural  networks  and  their  impact   on   the   efficiency   and   envi-ronmental  sustainability  of  biologi-cal  protection  methods.  The  research  addresses  the  task  of  improving  the  diagnosing  accuracy  of  sunflower  dis-ease  under  conditions  of  limited  real-world  data.  Specifically,  this  paper  focuses  on  finding  ways  to  enhance  neural   network   design   methods   in   data-scarce  environments  to  improve  the   environmental   sustainability   of   sunflower  protection  methods.  A  key  feature of the results is the ability of the synthetic  data  integration  algorithm  to  achieve  high  accuracy  even  with  a  limited  amount  of  real  data,  which  provides  a  significant  advantage  over  conventional  methods  requiring  large  volumes of information.The  application  of  mathematical  modeling and Few-shot learning algo-rithms,   combined   with   Generative   Adversarial Networks (GANs) for gen-erating   synthetic   images,   improved   diagnostic  accuracy  to  93–95%,  evenwith small datasets. This was achieved due to the model’s high generalization capacity,  trained  on  diverse  synthetic  data  that  accounted  for  varying  field  conditions.The  findings  make  it  possible  to  effectively  apply  biological  protection  methods by optimizing disease diagno-sis based on mathematical modeling of the relationships between environmen-tal conditions and biological agents.The  practical  significance  of  the  results  is  the  ability  for  agricultur-al  practitioners  to  employ  innovative  diagnostic  methods  to  enhance  sun-flower  yield  and  reduce  dependence  on  chemical  protection  agents.  The  proposed approaches contribute to the implementation of international envi-ronmental   standards   and   could   be   integrated into agricultural decarbon-ization  programs.  The  implementa-tion  of  biological  protection  methods  reduces   environmental   risks,   saves   resources,  and  maintains  agroecosys-tem productivity.
Kokhan A. Improving methods for construction of neural networks as a tool for environmentally friendly sunflower protection techniques / A. Kokhan, I. Kravets, S. Sokolov and others // Eastern-European  Journal  of  Enterprise  Technologie. — 2025. — 1/10  (  133  ). — P. 6-17.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
