Філологічні науки http://hdl.handle.net/123456789/6724 2026-04-19T10:05:48Z 2026-04-19T10:05:48Z Демченко, Н.О. http://hdl.handle.net/123456789/6900 2021-01-17T03:02:19Z 2020-01-01T00:00:00Z

Деякі особливості навчання перекладу в регіональних вищих навчальних закладах Демченко, Н.О. У статті представлені деякі особливості навчання перекладу в регіональних вищих навчальних закладах. Розглянуто чинники, що впливають на організацію процесу навчання і проаналізовано можливості використання сучасних підходів при підготовці професійних перекладачів. Сьогодні саме життя диктує необхідність створення нової системи особистісно-професійного розвитку сучасних фахівців в області міжкультурних комунікацій. Наступні фактори можуть бути визначені, як основні, що впливають на ефективність і успішність навчального процесу: географічний, соціально-економічний і освітній. Під географічним розуміється зростаюче число вузів, які готують перекладачів не в столичних, а в регіональних вищих навчальних закладах. Вищі навчальні заклади, які ще вчора були технічними, економічними, сільськогосподарськими і які нещодавно отримали статус університетів, сьогодні активно взялися за підготовку перекладацьких кадрів. Соціально-економічна складова включає проблему матеріальнотехнічної бази ВНЗ та забезпеченість відповідних факультетів і кафедр кваліфікованими фахівцями. Під освітньої розуміється рівень мовної підготовки студентів, прийнятих на навчання в дані вузи. Підготовка перекладачів базується на положенні, що навчання письмовому та усному перекладу має здійснюватися різними методами. Специфіка полягає в тому, що, навчаючи видам мовної діяльності, формуючи відповідні навички, необхідно надати практику в цій діяльності кожному студенту. Практика показує, що значні труднощі при навчанні письмовому перекладу виникають через нерозуміння текстового характеру процесу перекладу, через невміння враховувати національно - специфічні особливості, а також через недостатнє володіння алгоритмом перекладацьких дій. Тому з самого початку навчання майбутніх перекладачів має бути націлене на формування професійної перекладацької компетенції. Демченко Н.О. Деякі особливості навчання перекладу в регіональних вищих навчальних закладах / Н.О.Демченко,Н.С.Руденко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2020. - №4 (335),листопад. – С.203-216.

2020-01-01T00:00:00Z Миронова, Т.Ю. Ковалевська, О.В. http://hdl.handle.net/123456789/6898 2021-01-17T03:02:21Z 2020-01-01T00:00:00Z

Методика формування навичок орієнтації в іншомовному тексті Миронова, Т.Ю.; Ковалевська, О.В. Стаття присвячена реалізації на конкретному мовному матеріалі підходу до навчання читанню іноземною мовою студентів нефілологічних спеціальностей, який заснований на врахуванні істотних характеристик читання як виду мовленнєвої діяльності з опорою на аналіз граматичних ознак, що містяться у тексті. Висвітлений у статті підхід до навчання читанню передбачає управління процесом формування у студентів орієнтовної основи навчальних дій. Такий метод несе в собі великі переваги, адже це сприяє розробці навичок творчого аналізу смислового змісту читаного. Перевага методу також полягає в тому, що він забезпечує однозначне зв’язування мовної форми і змісту, а також виключає інтерференцію рідної та іноземної мови шляхом діференціювання мовних уявлень у різних мовах. Для того, щоб зрозуміти граматичне явище, читаючи текст, ми повинні вміти, насамперед, пізнати це явище за формою і зв’язати форму з відповідним значенням. Розпізнавання граматичних явищ спирається на характерні ознаки цих явищ, які символізують про їхню наявність. Читання як комунікативний процес ставить перед читачем наступні завдання: розпізнати графічну форму морфем, слів, речень і сприймати зміст. Зріле читання характеризується автоматизмом перцептивної обробки поданого друкованого матеріалу і адекватністю вирішення змістових завдань, які виникають під час здійснення мовленнєвої діяльності. Тому, шлях навчання пасивної граматики повинен повторювати цей комунікативний процес: опис явищ пасивної граматики повинно проводитися від форми (її ознак) до розкриття змісту, а вправи повинні бути спрямовані на вироблення автоматизму впізнавання цих ознак і співвідношення їх з відповідним значенням. Миронова Т. Ю. Методика формування навичок орієнтації в іншомовному тексті / Т.Ю.Миронова,О.В.Ковалевська // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2020. - №4 (335),листопад. – С.195-202.

2020-01-01T00:00:00Z Кіріченко, О.М. Крижановський, С.І. http://hdl.handle.net/123456789/6897 2021-01-17T03:02:23Z 2020-01-01T00:00:00Z

Шляхи вивчення творчості О. Пушкіна на заняттях з іноземними студентамифілологами Кіріченко, О.М.; Крижановський, С.І. У статті досліджуються шляхи ефективного засвоєння розвитку усного мовлення іноземними студентами під час вивчення творчої спадщини О. Пушкіна. Невирішені питання і проблеми викладання російської мови та літератури як іноземної залишаються і є стимулом для нових досліджень. Це обумовлює актуальність статті, мета якої полягає в прагненні вибору методичного напряму та ефективного підходу при ознайомленні з літературною спадщиною О. Пушкіна на заняттях із російської мови та літератури з іноземними студентами-філологами. Розуміти художній твір не тільки як засіб навчання і виховання, а як джерело особистого натхнення й натхнення студентів-іноземців , стимул залучення їх до творчої дослідницької праці; сприймати літературнохудожній твір як індивідуальну й неповторну систему художнього мовлення, осмислення якої сприятиме розумінню індивідуальності особистості автора, що виражається через задум, емоційно-оцінне ставлення й сукупність міркувань твору; аналізувати зв’язки між художніми явищами літературного процесу – це основні напрямки дослідження в даній статті. Автори переконані, що на заняттях із іноземними студентами-філологами ефективним буде вивчення творчості поета із залученням взаємодії різних видів мистецтва: пушкінських автоілюстрацій, портретів поета, картин видатних художників. Виправданим є звернення до музичних композицій, заснованих на творах О. Пушкіна. Музичні твори дозволять іноземним студентам-філологам не тільки дізнатися про інтерпретацію поезій О. Пушкіна композиторами, але й збагатити власний естетичний досвід сприйняття музики. Методично обумовлено використання кіноінтерпретації на заняттях із іноземними-студентами, що дозволяє мотивувати не тільки до читання творів О. Пушкіна, але й до створення власних кіно- та анімаційних робіт за мотивами творчості поета. Кіріченко О.М. Шляхи вивчення творчості О. Пушкіна на заняттях з іноземними студентамифілологами / О.М.Кіріченко,С.І.Крижановський // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2020. - №4 (335),листопад. – С.186-195.

2020-01-01T00:00:00Z Рева, І.А. http://hdl.handle.net/123456789/6895 2021-01-17T03:02:24Z 2020-01-01T00:00:00Z

Експресивний компонент емоційного реагування перекладача в усному послідовному двосторонньому перекладі Рева, І.А. У статті висвітлено головні питання усного послідовного двостороннього перекладу з точки зору психолінгвістики та перекладознавства. Описано щоденну перекладацьку вже усталену, звичайну, нову термінолексику, яка перекладається за односторонньою (послідовною) моделлю. Схарактеризовано лексичний запас перекладача як складну систему мовних одиниць, де важливе місце посідають функціональні слова, що служать поєднуючими або виражальними елементами в змістових єдностях-словосполученнях і реченнях. Проаналізовано комунікативний процес, котрий виконується відповідно до свого статусу мовного рівня. У перекладацькій практиці виокремлено різновиди мови оратора. Обґрунтовано поняття усного та послідовного перекладу. Опрацьовано знакову систему спілкування. Розглянуто праксеміку як однин із напрямів психології в дослідженні невербальної комунікації, що охоплює вчення про дотики, кінетику, структуру часу. Виявлено фізіологічне підґрунтя сприйняття перекладача. Так як перекладач – людина, котра постійно взаємодіє з навколишнім світом. Будь-який акт такої взаємодії спирається на чуттєву представленість її найближчого середовища, що включає загальне орієнтування, оцінку місця розташування релевантних об’єктів, їхніх фізичних властивостей, ситуативної значущості, поведінкового, символічного або естетичного змісту. Сформульовано поняття „первинної інформації”, яка слугує джерелом для появи і функціонування вищих форм психічної діяльності, що виходять за межі безпосередньої даності та забезпечують регуляцію різноманітної орієнтованої, пізнавальної, практичної діяльності (локомоції, пошук розв’язання завдання, акт соціальної комунікації або трудові операції тощо). Рева І.А. Експресивний компонент емоційного реагування перекладача в усному послідовному двосторонньому перекладі / І.А.Рева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2020. - №4 (335),листопад. – С.177-185.

2020-01-01T00:00:00Z