<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Колесникова Лариса Леонідівна</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/5762" rel="alternate"/>
<subtitle>Доцент</subtitle>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/5762</id>
<updated>2026-04-15T23:31:03Z</updated>
<dc:date>2026-04-15T23:31:03Z</dc:date>
<entry>
<title>Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10658" rel="alternate"/>
<author>
<name>Безгодова, Н. С.</name>
</author>
<author>
<name>Колесникова, Л. Л.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10658</id>
<updated>2024-12-20T03:02:28Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах
Безгодова, Н. С.; Колесникова, Л. Л.
У статті проаналізовано стилістичні фігури надлишковості/надмірності як такі, що є засобом художньої виразності в поетичних текстах воєнного часу. Зважаючи на дотримання мовних норм, вважаємо, що надлишковість/надмірність певною мірою переобтяжує усне й писемне мовлення, позбавляючи його однозначності; це, у свою чергу, призводить до відхилень від лексичних норм. Досліджуване явище, яке репрезентує систему стилістичних і семантичних засобів, відображене на всіх рівнях мови: фонетичному, морфемному, стилістично-семантичному, граматичному. Аналіз поетичних текстів сьо- годення дає підставу стверджувати, що найширше в них представлений лінгвістичний статус надмірності, а саме: тавтологія і плеоназм.&#13;
Розглянутий у статті теоретичний апарат дозволяє диференціювати плеоназм як надлишковість засобів, що слугує для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання, виявляє себе в повторенні, синонімічному дублюванні лексем або граматичних форм, а також у над- то багатослівній передачі змісту. Поняття тавтології, що є дотичним до визначення плеоназму, потрактовано як сти- лістичну фігуру, спрямовану на посилення явища чи озна- ки. Основою цього прийому є повторне позначення раніше сказаного в іншій формі. Акцентовано увагу на тому, що вживання повторів у тексті або часткове дублювання змісту покращує стиль і надає висловлюванню чіткості й конкретизації.&#13;
На підставі використаного в роботі описового методу встановлено, що повторювані слова демонструють градацію почуттів, осмислень та глибини переживань. З метою посилення впливу на сприйняття тексту, надання йому більшого драматизму та виразності сучасні поети широко використовують анафору, або єдинопочаток. Крім цього, поетичні тексти воєнного часу не позбавлені й такої стилістичної фігури, як полісиндетон, або багатосполучниковість, що є засобом демонстрації урочистості, експресії та посилення ліричності й показу роздумів автора. На часі свідоме застосування авторами аналізованого прийому, який, на нашу думку, є цілком виправданим і вмотивованим.
Безгодова Н. С. Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах / Н. С. Безгодова, Л. Л. Колесникова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету : Філологія. — 2023. —№ 59, Том 1. — С. 25-28.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Метафорична основа молодіжного жаргону</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/6613" rel="alternate"/>
<author>
<name>Колесникова, Л. Л.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/6613</id>
<updated>2020-12-06T03:02:45Z</updated>
<published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Метафорична основа молодіжного жаргону
Колесникова, Л. Л.
Колесникова Л. Л. Метафорична основа молодіжного жаргону / Л. Л. Колесникова // Слобожанська беседа – 12. Лінгвістика тексту і вивчення української ментальності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ, 7 – 8 листоп. 2019 р.) / ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”; за ред. проф.К. Д.  Глуховцевої. – Вип. 12. – Старобільськ, 2019. – С. 120-124.
</summary>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Дослідження словесного символу як філософської категорії</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/6612" rel="alternate"/>
<author>
<name>Колесникова, Л. Л.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/6612</id>
<updated>2020-12-06T03:02:47Z</updated>
<published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Дослідження словесного символу як філософської категорії
Колесникова, Л. Л.
У статті подано теоретичний аспект вивчення словесного символу  як  філософського  феномену.  Зважаючи  на багатоплановість  досліджуваної  одиниці,  її  філософську &#13;
площину  розкрито  суміжно  з  образом,  знаком,  алегорією. Наголошено  на  міфологічному  світосприйманні,  яке передбачало  неподільну  тотожність  символічної  форми  та  її смислу.  Доведено,  що  формування  філософського  символу базувалося  на  естетичній  теорії  німецького  романтизму,  що &#13;
розвинувся у слов’янській філософській думці.
Колесникова Л. Л. Дослідження словесного символу як філософської категорії / Л. Л. Колесникова // Мова і міжкультурна комунікація : зб. наук. праць. - Полтава : ПУЕТ, 2017. - Вип. 1 . - С. 56-64.
</summary>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Міфологічне осмислення словесного символу</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/6611" rel="alternate"/>
<author>
<name>Колесникова, Л.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/6611</id>
<updated>2020-12-06T03:02:51Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Міфологічне осмислення словесного символу
Колесникова, Л.
Колесикова Л. Міфологічне осмислення словесного символу / Л. Колесникова //&#13;
Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: реалії і перспективи : Матеріали І Міжнар. наук.-практич. конф.  (25–26 жовтня 2018 р.) / За заг. ред. І. В. Гайдаєнко; упор. Т. Г. Окуневич. - Херсон, 2018. - С. 91-94.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
