http://hdl.handle.net/123456789/5550 2026-04-05T18:39:57Z 2026-04-05T18:39:57Z Починкова, М. М. Курило, В. С. Бадер, С. О. http://hdl.handle.net/123456789/11985 2026-01-06T03:02:39Z 2025-01-01T00:00:00Z

Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян Починкова, М. М.; Курило, В. С.; Бадер, С. О. В умовах сучасного суспільства, що характеризується перенасиченістю інформації, глобальними викликами та стрімкими змінами формування критичного мислення громадян стає провідною стратегією держави. У даному контексті освіті належить вагома роль у формуванні такого типу мислення громадян, а професійна підготовка майбутніх педагогів має переорієнтуватися на формування такого типу педагогічної компетентності, що сприятиме моделюванню освітнього процесу на засадах ціннісносмислової освітньої парадигми, що зорієнтовує на самостійне пізнання. Педагогічна компетентність педагога визначається як інтегративна професійна якість, що вміщує знання, уміння, навички, професійні цінності та особистісні характеристики, що дозволяють ефективно реалізовувати професійну педагогічну діяльність відповідно до сучасних освітніх вимог. Акцентовано на необхідності орієнтації педагогічної компетентності педагога на формування критичного мислення підростаючого покоління як вимоги часу. Структурними компонентами педагогічної компетентності педагога з урахуванням необхідності формування критичного мислення у підростаючого покоління визначено: мотиваційно-ціннісний (орієнтація на загальнолюдські цінності, усвідомлення значення критичного мислення в освіті й житті людини, а також професійній діяльності; установка на формування критичного мислення здобувачів освіти, громадян); когнітивний (знання про теорію критичного мислення, методику його розвитку й формування на різних вікових етапах); операційний (уміння впроваджувати технологію формування критичного мислення в освітній процес); рефлексивний (уміння оцінювати ефективність власної педагогічної діяльності). Провідними умовами формування педагогічної компетентності педагога визначено: сформоване критичне мислення педагога; набуття педагогом знань про критичне мислення на методологічному, теоретичному, методичному, технологічному рівнях; упровадження технології формування критичного мислення, як на етапі професійної підготовки або перепідготовки, так і під час професійної діяльності педагога; максимальне використання можливостей формальної і неформальної освіти; використання цифрових ресурсів та інтерактивних платформ; побудова індивідуальної педагогічної траєкторії педагога з метою розвитку власної педагогічної компетентності для формування критичного мислення громадян. Починкова М. М. Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян / М. М. Починкова, В. С. Курило, С. О. Бадер // Інноваційна педагогіка. — Випуск 84, т. 2. — 2025. — С. 9-15.

2025-01-01T00:00:00Z Починкова, М. Курило, В. http://hdl.handle.net/123456789/11983 2026-01-06T03:02:38Z 2025-01-01T00:00:00Z

Когнітивний підхід до формування критичного мислення громадян Починкова, М.; Курило, В. Сучасна освіта перебуває на етапі трансформацій, що обумовлено викликами глобалізації, інформаційного перенасичення та швидких соціальних змін. В Україні освіта змушена перебудовуватись з урахуванням руйнівних упливів від повномасштабного вторгнення рф, тому одним з провідних завдань на сучасному етапі є формування критичного мислення громадян як запоруки їх стійкості та здатності протистояти маніпуляціям. Саме критичне мислення допоможе не лише аналізувати та інтерпретувати інформацію, а й робити обґрунтовані висновки, приймати самостійні рішення та бути активними учасниками суспільного життя. У цьому контексті когнітивний підхід в освіті набуває особливого значення, оскільки він спрямований на розвиток провідних когнітивних процесів. У статті розглядаються теоретичні та практичні засади когнітивного підходу в освіті, автори аналізують його з точки зору розвитку мовлення та мислення. Автори аналізують ключові аспекти когнітивної теорії навчання, що базується на припущенні, що знання не просто передаються від викладача до здобувача, а активно конструюються особистістю під час пізнавальної діяльності. Підкреслюється важливість створення освітнього середовища, яке стимулює мислення вищого рівня, сприяє вирішенню проблемних завдань, розвитку навичок аргументованої дискусії та критичного осмислення отриманих даних. Автори статті акцентують на необхідності інтеграції критичного мислення в усі етапи освітнього процесу. Зокрема, йдеться про важливість оцінювання не лише результатів навчання, а й самих процесів мислення, що призводять до прийняття рішень. Розглядаються перспективи розвитку когнітивного підходу в освітній практиці для формування критичного мислення. З огляду на це, в системі чотирирівневої методології когнітивний підхід інтегрується у філософський рівень. Автори зазначають, що критично мислячі громадяни є основою демократичного суспільства, здатного до ефективного вирішення соціальних, економічних та політичних проблем. Формування таких громадян можливе лише за умови впровадження цілісного підходу до освіти, що враховує когнітивні особливості здобувачів і сприяє їхньому особистісному та інтелектуальному розвитку. Починкова М. Когнітивний підхід до формування критичного мислення громадян / М. Починкова, В. Курило // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 85, т. 2. — 2025. — С. 331-337.

2025-01-01T00:00:00Z Починкова, М. М. Бадер, С. О. Курило, В. С. http://hdl.handle.net/123456789/11977 2026-01-06T03:03:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Педагогічне проєктування технології формування критичного мислення громадян Починкова, М. М.; Бадер, С. О.; Курило, В. С. У сучасних умовах динамічних суспільних змін, інформаційного перенасичення та зростаючих викликів глобалізації формування критичного мислення громадян набуває особливої ваги. Високий рівень медіаактивності, поширення маніпулятивних технологій і поляризація суспільних думок вимагають від кожного члена суспільства здатності аналізувати інформацію, ставити під сумнів упередження, оцінювати джерела та приймати обґрунтовані рішення. У цьому контексті педагогічне проєктування виступає ефективним інструментом реалізації цілеспрямованої та системної роботи з розвитку критичного мислення. Дослідження педагогічного проєктування технології формування критичного мислення громадян є вкрай актуальним, оскільки сприяє розробці ефективних освітніх моделей, що відповідають викликам сучасності та забезпечують розвиток демократичного, відкритого суспільства. Визначено сутність поняття «педагогічне проєктування», що потлумачено як процес цілеспрямованого науково обґрунтованого планування й розробки освітніх систем, технологій, процесів з урахуванням потреб провідних суб’єктів, цілей навчання та умов освітнього середовища. Розмежовано категорії «педагогічне проєктування» й «педагогічне моделювання», де перше визначено як процес створення реальної технології, друге ‒ як теоретичне її осмислення й створення моделі. Технологія формування критичного мислення громадян визначається авторами як цілеспрямована, заздалегідь спроєктована, планомірно реалізована, упорядкована сукупність дій щодо впровадження певних методів, засобів і прийомів, спрямованих на формування критичного мислення особистості. До етапів проєктування технології формування критичного мислення громадян зараховано: організаційно-підготовчий (визначення мети та підготовка відповідного освітнього середовища); конструкторський (докладна розробка проєкту реалізації технології формування критичного мислення громадян в освітньому середовищі); технологічний (безпосередня реалізація технології); заключний (готовий проєкт), що відображають логіку її побудови Починкова М. М. Педагогічне проєктування технології формування критичного мислення громадян / М. М. Починкова, С. О. Бадер, В. С. Курило // Інноваційна педагогіка. — Випуск 83, т. 1. — С. 60-66.

2025-01-01T00:00:00Z Курило, В. С. Караман, О. Л. http://hdl.handle.net/123456789/11618 2025-11-18T03:02:51Z 2025-01-01T00:00:00Z

Розвиток особистості військовослужбовця з критичним мисленням: збірник вправ Курило, В. С.; Караман, О. Л. Збірник вправ включає методичні розробки вітчизняних науковців і практиків з розвитку особистості в сукупності її сфер: ціннісно-мотиваційної, когнітивної, діяльнісної, рефлексивної. Вправи відібрано на основі результатів дослідження особистості військовослужбовця та процесу формування критичного мислення військовослужбовців в умовах збройного насилля та інформаційної агресії РФ проти України. Комплекс вправ спрямовано на розвиток особистості військовослужбовця з критичним мисленням через призму її структури: ціннісно-мотиваційної сфери (ціннісного ставлення до військової служби і критичного мислення як засобу безпеки, уникнення маніпуляцій з боку ворога); когнітивної сфери (знань про сутність і потенціал критичного мислення як засобу безпеки, стратегії ефективного спілкування, способи перевірки й оцінки достовірності інформації, військової ситуації); діяльнісної сфери (використання раціональних й ефективних способів мислення при виконанні завдань за призначенням; ефективного спілкування, володіння різними способами перевірки й оцінки достовірності інформації, військової ситуації); рефлексивної сфери (критичного ставлення до власних думок, дій, можливостей, здійснення саморегуляції і самоконтролю пізнавальної діяльності, продукування власних ідей щодо вирішення службових завдань, розробки й адаптації стратегічних планів). Збірник вправ призначено для використання в процесі професійної і службової підготовки військовослужбовців у закладах освіти і військових частинах. Розвиток особистості військовослужбовця з критичним мисленням: збірник вправ / Укладачі: В. С. Курило, О. Л. Караман. Лубни: ДЗ «Луганський національний Шевченка». — 2025. — 55 с.

2025-01-01T00:00:00Z