<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>2016</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/504" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/504</id>
<updated>2026-04-04T09:16:22Z</updated>
<dc:date>2026-04-04T09:16:22Z</dc:date>
<entry>
<title>Особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями інтелекту</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/8405" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ільченко, О. В.</name>
</author>
<author>
<name>Тарасова, В. В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/8405</id>
<updated>2022-01-04T22:09:56Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями інтелекту
Ільченко, О. В.; Тарасова, В. В.
У статті розкривається необхідність визначити пріоритетні напрямки мовленнєвої підготовки розумово відсталих дітей. Зазначаються основні форми роботи з дітьми якими рекомендовано оперувати для формування у дітей практичних мовленнєвих знань, вербальних дій та операції з мовленнєвими знаками, що зумовлюють не лише достатній рівень сформованості усного мовлення, але і будуть сприяти якісному оволодінню дитиною шкільних програм, зокрема з предметів мовленнєвого циклу. Звертається увага на те, що результати дослідження сформованості процесу розуміння мовленнєвих висловів різної структури дітьми дошкільного віку з легким ступенем розумової відсталості доводять, що мовленнєві дії особливо чітко проявляються під час сприймання дітьми з розумовою відсталістю складних логікограматичних конструкцій, розуміння яких вимагає обов’язкового врахування всіх семантичних компонентів висловлювання, що вимагає високого рівня сформованості процесу утримання всіх її складових.
Ільченко О. В. Особливості 	мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями інтелекту / О. В. Ільченко, В. В. Тарасова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - № 1 (298), лютий. - Ч. 2. – С. 78-85.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Первинна логопедична діагностика дітей з розладами аутичного спектра</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/8404" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гончар, Г.Д.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/8404</id>
<updated>2021-07-01T02:02:30Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Первинна логопедична діагностика дітей з розладами аутичного спектра
Гончар, Г.Д.
Дана стаття порушує питання про особливості проведення логопедичної діагностики з дітьми, які страждають на розлади аутичного спектра (РАС). Автор викладає базові компетентісні характеристики вчителя-логопеда, необхідні для організації та проведення кваліфікованої первинної логопедичної діагностики, серед яких: знання діагностичних критеріїв аутизму (МКХ-10, DSM –V), скринінгових процедур (M-CHAT, CARS-2); володіння різними методами оцінки розвитку комунікації, вміння оцінювати особливості соціально-емоційного розвитку дитини і особливості взаємодії між батьками та дитиною; володіння уміннями проведення традиційної логопедичної діагностики з урахуванням особливостей встановлення контакту з аутичною дитиною; знання системи альтернативної комунікації. Також у статті подано опис шкали рівнів становлення розуміння мовлення, описаної Н. Жуковою, О. Мастюковою, Т. Філічевою та описані етапи комунікативного розвитку дитини за F. Sussman. Наведено приклад здійснення логопедичної діагностики дитини з аутизмом з метою виявлення рівня сформованості розуміння мовлення та етапу спілкування.
Гончар Г. Д. Первинна логопедична діагностика дітей з розладами аутичного спектра / Г.Д.Гончар // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - № 1 (298), лютий. - Ч. 2. – С.71-77.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Психолінгвістичні аспекти розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/8403" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бондаренко, Г.М.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/8403</id>
<updated>2021-06-30T02:02:53Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Психолінгвістичні аспекти розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку
Бондаренко, Г.М.
У статті схарактеризовано психолінгвістичні аспекти розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку. Розглянуто провідні ідеї фахівців різних галузей знань щодо походження мовної здатності, структури оволодіння мовленням та етапів побудови висловлювання, індивідуальної організації мовлення. Розкрито компоненти оволодіння мовленням та зв’язок мовленнєвого розвитку з розумовим, що особливо відчутно проявляється під час формування монологічного мовлення, під час якого відбувається логічне, послідовне та змістовне викладення думок.
Бондаренко Г. М. Психолінгвістичні аспекти розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку / Г.М.Бондаренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - № 1 (298), лютий. - Ч. 2. – С.64-70.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Технологія організації практик студентів</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/8402" rel="alternate"/>
<author>
<name>Щука, Г. П.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/8402</id>
<updated>2022-01-23T20:24:30Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Технологія організації практик студентів
Щука, Г. П.
У статті проаналізовано основні етапи діяльності викладача в процесі організації практик студентів туристичних спеціальностей. Охарактеризовано основні види практик студентів, їх функції та завдання, визначено послідовність дій викладача з моменту отримання навчального навантаження: встановлення завдань та баз практики, розробка робочої програми, знайомство з керівниками баз практик та наставниками, визначення робочого місця практиканта, індивідуальних науково-дослідних завдань, узгодження змісту практичної підготовки студента з результатами засвоєння теоретичного матеріалу на аудиторних заняттях з огляду на формування професійних компетентностей, як результату проходження практики, тощо. &#13;
Стаття розрахована на викладачів-початківців, які не мають досвіду організації практик та науково-педагогічних персонал, який працює на випускових кафедрах, які реалізують нові напрямки в професійній освіті.
Щука Г. П. Технологія організації практик студентів / Г. П. Щука // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - № 1 (298), лютий. - Ч. 2. – С. 54-63.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
