Філологічні науки http://hdl.handle.net/123456789/4716 2026-03-14T00:07:56Z 2026-03-14T00:07:56Z Тимофіїва, К. М. http://hdl.handle.net/123456789/4791 2020-01-27T13:01:28Z 2019-01-01T00:00:00Z

Мовна картина світу як відображення національного менталітету та її інтерпретація в сучасній лінгвістиці Тимофіїва, К. М. У статті розглянуто питання мовної картини світу як відображення національного менталітету та проаналізовано її інтерпретацію в сучасній лінгвістиці. Систематизовано концептуальні ознаки, що характеризують поняття мовної картини світу, та досліджено засоби її інтерпретації сучасними мовознавцями. У процесі аналізу застосовано описовий та аналітичний методи. Звертається увага на співвідношення понять картина світу та мовної картини світу. Систематизовано концептуальні ознаки, що характеризують поняття мовної картини світу. Описано шляхи його інтерпретації сучасними дослідженнями. Особлива увага приділяється дослідженню такого поняття, як культурні коди, що складають систему координат, за допомогою яких формуються і зберігаються культурні зразки у нашій свідомості. Основним компонентом культурного кодексу є етнічна мова, яка є не просто засобом опису культури, а насамперед семіотичною квінтесенцією самої культури. Менталітет як загальна категорія філософії пов'язаний з когнітивними та культурологічними концепціями сприйняття, духовності та концепції. Автор розрізняє поняття мови та мовленнєвої свідомості. Застосовуються описові та аналітичні методи. Тимофіїва К. М. Мовна картина світу як відображення національного менталітету та її інтерпретація в сучасній лінгвістиці / К.М. Тимофіїва // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - № 7 (330), листопад. - статті 40-46

2019-01-01T00:00:00Z Зіньковська, О. В. http://hdl.handle.net/123456789/4790 2020-01-27T13:01:25Z 2019-01-01T00:00:00Z

Лінгводидактичні особливості формування навичок роботи з лексикографічними джерелами старшокласників як психолого-педагогічна проблема Зіньковська, О. В. У статті розкрита проблема лінгводидактичних особливостей формування навичок роботи з лексикографічними джерелами старшокласників. В учнів існує потреба у вивченні великої кількості нової лексики та розширенні словникового запасу; вивчаючи нові лексичні одиниці та звертаючись для цього до словників, учні матимуть можливість дізнатися не тільки їх переклад, а й тлумачення, частину мови, синоніми, антоніми, приклади використання у реченнях, відноситься те чи інше слово до літературної мови або сленгу тощо. Таким чином, користуючись словниками під час вивчення лексики, учні будуть ефективніше запам’ятовувати нові слова та доречно вживати їх в залежності від комунікативної ситуації. Було виявлено, що важливими завданнями для вчителя під час формування в старшокласників навичок роботи зі словниками є: більш активне розширення словникового запасу учнів, навчити старшокласників вилучати зі словників максимум інформації, а не лише переклад нових лексичних одиниць, одночасно з цим розвивати мовнокомунікативну та соціокультурну компетенції для розпізнавання різних мовних ситуацій та швидкій адаптації до англомовного середовища. Зіньковська О. В. Лінгводидактичні особливості формування навичок роботи з лексикографічними джерелами старшокласників як психолого-педагогічна проблема / О.В. Зіньковська // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - № 7 (330), листопад. - статті 131-137

2019-01-01T00:00:00Z Юган, Н. Л. http://hdl.handle.net/123456789/4788 2020-01-27T13:01:22Z 2019-01-01T00:00:00Z

Інформаційно-комунікаційні технології у практиці викладання російської літератури студентам-іноземцям у закладах вищої освіти Юган, Н. Л. У статті представлений порівняльний аналіз результатів використання інформаційно-комунікаційних технологій у 6 групах (120 осіб) українських студентів та студентів-іноземців, отриманих за допомогою методів анкетування й інтерв’ювання. Оцінюючи результати впровадження в практику викладання літератури у ЗВО України українським та іноземним студентам занять з використанням демонстраційних комп’ютерних програм (фільми, відеофрагменти), ми переконалися, що традиційна (очна) форма навчання з використанням ІКТ та змішане навчання однаково органічні для сучасного навчального процесу; для українських студентів оптимальним є зіставлення літературного твору з російськими та зарубіжними кіноверсіями, а для іноземних студентів – звернення тільки до радянсько-російських інтерпретацій літературних шедеврів. Пов'язано це з недостатнім знанням іноземцями російської мови, складністю прочитання російських текстів XIX ст., досить великих за обсягом, а також з відсутністю базових знань російської історії, культури, фільмографії. Звернення до знаменитих та якісних екранізацій стимулює пізнавальний інтерес, інтелектуальний та творчий потенціал, посилює мотивацію студентів-іноземців до вивчення російської мови і літератури. Іноземним студентам складно сприймати велику кількість різнопланової текстової та аудіовізуальної інформації, провести якісне зіставлення російського та зарубіжного кінематографічного досвіду внаслідок несформованої у них лінгвокультурологічної основи для багаторівневого різноаспектного компаративного аналізу творів різних видів мистецтв. Юган Н. Л. Інформаційно-комунікаційні технології у практиці викладання російської літератури студентам-іноземцям у закладах вищої освіти / Н.Л. Юган // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - № 7 (330), листопад. - статті 86-96

2019-01-01T00:00:00Z Мінь, Ян http://hdl.handle.net/123456789/4786 2020-01-27T10:24:20Z 2019-01-01T00:00:00Z

Узбецька література в науковій рецепції Китаю Мінь, Ян Автор статті доводить, що література займає велике місце в культурі на роду, оскільки містить в собі особливості національного менталітету. Унікальність національної літератури полягає в тому, що вона не тільки Унікальність національної літератури полягає в тому, що вона не тільки відкриває можливості людству для вивчення національних особливостей відкриває можливості людству для вивчення національних особливостей різних країн, але й дозволяє показати, як літеррізних країн, але й дозволяє показати, як літератури інших країн атури інших країн впливають на цю конкретну літературу і як дана національна література впливають на цю конкретну літературу і як дана національна література впливає на літератури інших країн. Автор статті пише про те, що вивчення впливає на літератури інших країн. Автор статті пише про те, що вивчення узбецької літератури в Китаї тільки починається. В останні роки в рамках узбецької літератури в Китаї тільки починається. В останні роки в рамках проекту проекту „„Один пояс і Один пояс і один шляходин шлях”” активізувалися співробітництво і активізувалися співробітництво і культурний обмін між Китаєм та Узбекистаном. Велику роль в цьому культурний обмін між Китаєм та Узбекистаном. Велику роль в цьому відіграє наукова взаємодія, що обумовлена інтересом китайських та відіграє наукова взаємодія, що обумовлена інтересом китайських та узбецьких філологів до художніх творів цих країн. Вченіузбецьких філологів до художніх творів цих країн. Вчені--літературознавці літературознавці визначвизначили основні етапи розвитку цієї національної літератури. На или основні етапи розвитку цієї національної літератури. На сьогоднішній день є нечисленні й розрізнені дослідження про фольклорнсьогоднішній день є нечисленні й розрізнені дослідження про фольклорніі творі, про творчість Алішера Навої та Лутфі. Існують також роботи творі, про творчість Алішера Навої та Лутфі. Існують також роботи оглядового характеру про літературний процес Узбекистану.оглядового характеру про літературний процес Узбекистану. Китайські Китайські вчені всю історію узбецької письмової літератури ділять на кілька етапів. вчені всю історію узбецької письмової літератури ділять на кілька етапів. Перший етап охоплює період з найдавніших часів до 15 століття. Перший етап охоплює період з найдавніших часів до 15 століття. Літературознавці Китаю визначають другий етап розвитку узбецької Літературознавці Китаю визначають другий етап розвитку узбецької літератури в часових рамках з 16 століттлітератури в часових рамках з 16 століття до початку 20 століття. Третій я до початку 20 століття. Третій етап розвитку узбецької літератури вчені Китаю відносять до 20 століття. етап розвитку узбецької літератури вчені Китаю відносять до 20 століття. Автор приходить до висновку, що в Китаї існує недостатньо досліджень Автор приходить до висновку, що в Китаї існує недостатньо досліджень для глибокого розуміння специфіки узбецької літератури. Перспективи для глибокого розуміння специфіки узбецької літератури. Перспективи наукової рнаукової рецепції автор статті бачить в дослідженні поетики художніх ецепції автор статті бачить в дослідженні поетики художніх творів узбецької літератури різних періодів, в репрезентації типологічних творів узбецької літератури різних періодів, в репрезентації типологічних сходжень та генетичних зв'язків китайської та узбецької літератур.сходжень та генетичних зв'язків китайської та узбецької літератур. Ян Мінь Узбецька література в науковій рецепції Китаю / Мінь Ян // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - № 7 (330), листопад. - статті 97-103

2019-01-01T00:00:00Z