<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>№ 2 (169)</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/3912" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/3912</id>
<updated>2026-04-08T14:50:28Z</updated>
<dc:date>2026-04-08T14:50:28Z</dc:date>
<entry>
<title>Студентські конструкторські бюро як чинник соціалізації молодого покоління (60-ті роки ХХ ст.)</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/4256" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сєчка, С. В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/4256</id>
<updated>2020-01-08T14:58:13Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Студентські конструкторські бюро як чинник соціалізації молодого покоління (60-ті роки ХХ ст.)
Сєчка, С. В.
Студентські конструкторські бюро як чинник соціалізації молодого покоління (60-ті роки ХХ ст.) cтаттю присвячено питанням організації наукової діяльності студентської молоді в позанавчальний час у 60-ті рр. XX століття, зокрема таким об'єднанням, як студентські конструкторські, проектні, технологічні та інші бюро (СКБ), що стали однією з ефективних форм студентської наукової творчості.  Соціалізаційний потенціал науково-дослідної роботи підсилювався намаганням забезпечити її зв'язок з виробництвом: СКБ надавали практичну допомогу кафедрам та лабораторіям, а також різноманітним підприємствам, науковим організаціям у виконанні проектно- конструкторських та дослідницьких робіт.&#13;
Можливість проведення комплексних розробок, не обмежених рамками навчальних програм, а також набуття навичок рішення адміністративних та господарських питань значною мірою стимулювало діяльність СКБ. Як показав аналіз, робота в СКБ сприяла закріпленню в студентів теоретичних та практичних знань, навчанню навичок активної самостійної роботи,&#13;
залученню студентів до впровадження на виробництві розроблених пропозицій та рекомендацій, розвитку в них умінь організаторської роботи.
Сєчка С.В. Студентські конструкторські бюро  як чинник соціалізації молодого покоління (60-ті роки ХХ ст.) / С.В. Сєчка // Еducation and Pedagogical Sciences ("Освіта та педагогічна наука") / Ред. В. С. Курило ; ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". - 2018. - № 2 (169). - С.70-76
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Соціально-історичний та педагогічний контекст формування понятійно-термінологічної системи вітчизняної теорії фізичного виховання 20-30-х років ХХ століття</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/4254" rel="alternate"/>
<author>
<name>Онищенко, С.С.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/4254</id>
<updated>2020-01-08T14:58:11Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Соціально-історичний та педагогічний контекст формування понятійно-термінологічної системи вітчизняної теорії фізичного виховання 20-30-х років ХХ століття
Онищенко, С.С.
У статті розглянуто вплив соціально історичного і педагогічного контексту на формування понятійно-термінологічної системи вітчизняної теорії фізичного виховання у 20 – 30-х роках ХХ століття. Показано, що у 20-х роках у складних соціально-економічних і політичних умовах система соціального виховання, яку було створено в Україні, спрямовувалась на соціальний захист дітей, а фізична культура й фізичне виховання орієнтувалися переважно на оздоровлення населення, підготовку дітей та молоді до продуктивної праці та службі в армії. На розвиток теорії фізичного виховання великий вплив здійснювали медико-біологічні дисципліни,педологія та рефлексологія. Це відбилося на термінології фізичної культури й фізичного виховання, її оновленні й розширенні. У 30-х роках у країні відбуваються кардинальні соціально-економічні та політичні зміни (реконструкція народного господарства, колективізація, установлення тоталітарного політичного режиму, згортання політики українізації), змінюються освітня політика і педагогічний контекст (політизація та ідеологізація освіти та фізичної культури, ліквідація методологічного плюралізму). Це зумовило значні термінологічні зміни в теорії фізичного виховання 30-х років, понятійно-термінологічна система якої стала спиратися виключно на марксистсько-ленінську теорію,принципи та завдання системи комуністичного виховання.
Онищенко С.С. Соціально-історичний та педагогічний контекст формування понятійно-термінологічної системи вітчизняної теорії фізичного виховання 20-30-х років ХХ століття / С.С. Онищенко // Еducation and Pedagogical Sciences ("Освіта та педагогічна наука") / Ред. В. С. Курило ; ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". - 2018. - № 2 (169). - С. 59- 69
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Peculiarities of the linguistic-and-methodological education of prospective foreign language teachers on the territory of Ukraine within the Kiev Russ period</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/4251" rel="alternate"/>
<author>
<name>Koknova, T.A.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/4251</id>
<updated>2020-01-08T14:56:48Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Peculiarities of the linguistic-and-methodological education of prospective foreign language teachers on the territory of Ukraine within the Kiev Russ period
Koknova, T.A.
У статті розглянуто особливості лінгвометодичної підготовки майбутніх викладачів іноземних мов на території сучасної України у період Київської Русі. Представлено еволюцію лінгвометодичної підготовки майбутнього викладача, від учителя-словессника педагога-наставника, педагога-майстра, книжника до досвідченого філолога і методиста. Визначено, що майбутні викладачі іноземних мов за часів Київської Русі повинні були мати високі моральні, культурні та педагогічні якості. Встановлено, що вивчення іноземних мов у період Київської Русі сприяло розвитку писемності та запровадженню християнства, а засобом для вивчення іноземних мов стали релігія та переклад книг. У дослідженні з'ясовано, що методика викладання іноземних мов була специфічною: з одного боку тексти іноземною мовою заучувалися, без вивчення граматики, а з іншого – тексти осмислювалися та інтерпретувалися для подальших роздумів. В результаті дослідження було з'ясовано, що лінгвометодична підготовка викладача іноземної мови на території сучасної України за часів Київської Русі вбачалася не стільки у вивченні іноземної мови, скільки в її використанні як засобу формування духовної моральності та доброчесності; викладач вбачався взірцем обізнаності, який інспірував подальше самовдосконалення учня. У ході дослідження з'ясовано, що викладач іноземної мови був тією особистістю, чиї якості сьогодні є фундаментом освіти взагалі та в рамках лінгво-методичної підготовки зокрема, єднальною ланкою процесу навчання та виховання.
Koknova T.A. Peculiarities of the linguistic-and-methodological education of prospective foreign language teachers on the territory of Ukraine within the Kiev Russ period / T.A.Koknova // Еducation and Pedagogical Sciences ("Освіта та педагогічна наука") / Ред. В. С. Курило ; ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". - 2018. - № 2 (169). - С.53- 58
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Кейсові практики у процесі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/4245" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шама, І. П.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/4245</id>
<updated>2022-01-23T21:49:16Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Кейсові практики у процесі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
Шама, І. П.
Розкрито сутнісні ознаки поняття „індивідуальний стиль професійної діяльності майбутніх учителів”. Схарактеризовано доцільність використання практико зорієнтованих технологій у педагогічній освіті, потенціал кейс-технологій як виду інтерактивних освітніх технологій для вирішення завдань формування індивідуального стилю професійної діяльності студентів педагогічних спеціальностей. Представлено сутнісні ознаки поняття „кейсова практика”, особливості реалізації кейсових практик у процесі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів. Схарактеризовано основні види педагогічних кейсів, використання яких доцільно в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів, зокрема таких, як вступний ілюстративний міні-кейс, кейс-автонаратив, діагностичний кейс, функційний та проблемний міні-кейси на основі педагогічної ситуації, сюжетний відкритий великий неструктурований кейс,&#13;
кейс-прикладна вправа, лонгрид-кейс, кейс-тест та ін. Представлено загальну характеристику кейс-тестингу як елементу кейсової практики студентів педагогічних спеціальностей.
Шама  І. П. Кейсові практики у процесі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів / І. П. Шама //  Еducation and Pedagogical Sciences ("Освіта та педагогічна наука") / Ред. В. С. Курило ; ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". - 2018. - № 2 (169). - С. 43 - 52
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
