http://hdl.handle.net/123456789/355 2026-04-05T18:40:15Z 2026-04-05T18:40:15Z Дігтяр, Н. М. Коршунов, Д. О. http://hdl.handle.net/123456789/12789 2026-04-04T02:02:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Педагогічний потенціал творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії здобувачам ЗВО мистецького профілю Дігтяр, Н. М.; Коршунов, Д. О. Стаття присвячена дослідженню ролі творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії студентами-художниками з метою підвищення якості освіти фахівців цієї галузі. Зіставлено основні програмні вимоги до навчання пластичної анатомії у закладах вищої освіти, практичні засади та методичні засоби для досягнення цієї мети. Як виявлено, програмні вимоги підготовки студентівхудожників з дисципліни «Пластична анатомія» спрямовані на оволодіння ними теоретичними знаннями анатомічної будови людського тіла, розуміння правил перспективної побудови складних форм, конструкції, форми скелетної та м’язової будови людського тіла. Вивчення дисципліни повинно ґрунтуватися на основі здобутих знань з рисунку, композиції, перспективи та забезпечувати взаємозв’язок з іншими дисциплінами професійного блоку, передбачених навчальним планом. Розглянуто твори мистецтва епохи Відродження як ефективний дидактичний інструмент у процесі опанування пластичної анатомії здобувачами закладів вищої освіти мистецького профілю. Проаналізовано їх анатомічну точність та художньо-пластичну виразність як зразків синтезу наукового пізнання та художньої інтерпретації людського тіла. Визначено педагогічний потенціал творів мистецтва Відродження у формуванні професійних компетентностей майбутніх художників образотворчого мистецтва. Наголошено на доцільності інтеграції традиційних та інноваційних методів навчання студентівхудожників пластичній анатомії засобами мистецтва епохи Відродження. Доведено, що використання творів епохи Відродження в опануванні пластичної анатомії студентами-художниками у поєднанні з науковими знаннями та міжпредметною координацією, забезпечить належний рівень підготовки з даної дисципліни майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Все це в подальшому дозволить студентам зображувати людину в різних рухах та ракурсах, підвищить рівень володіння професійною термінологією, розвиватиме об’ємно-просторове мислення, анатомічне «бачення» студентів для досягнення максимально високих результатів у навчанні. Дігтяр Н. М. Педагогічний потенціал творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії здобувачам ЗВО мистецького профілю / Н. М. Дігтяр, Д. О. Коршунов // Український мистецтвознавчий дискурс. — Вип. 1. — С. 97-103.

2026-01-01T00:00:00Z Гетьман, О. П. http://hdl.handle.net/123456789/12295 2026-02-11T03:02:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Методологічні основи дизайн-проєктування: теоретичний та практичний виміри Гетьман, О. П. Метою статті є визначення теоретичних і практичних засад методології дизайн-проєктування як інтегрованої системи знань, що поєднує аналітичний, творчий і технологічний аспекти діяльності дизайнера. У статті розглянуто сутність, структуру та значення методології дизайн-проєктування як міждисциплінарного напряму, що поєднує гуманітарні, технічні та художні підходи у процесі створення предметно-просторового середовища. Підкреслено роль методологічного знання у формуванні цілісного бачення дизайнерської діяльності, розвитку творчого й критичного мислення, а також підвищенні ефективності освітньої підготовки майбутніх фахівців. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних засад формування методологічних принципів дизайн-проєктування та розкритті механізмів їх реалізації в освітньому процесі підготовки спеціалістів у сфері культури й мистецтва. Здійснено аналіз основних методологічних підходів – системного, культурологічного, синергетичного, естетичного та комунікативного – у контексті сучасної дизайн-освіти. Окрему увагу приділено вивченню концепцій Р. Арнгейма, В. Вонга та Д. Нормана, які акцентують взаємозв’язок між сприйняттям форми, функціональністю, користувацьким досвідом і емоційним впливом дизайнерського продукту. Виявлено роль методології у формуванні авторської концепції дизайнера, побудові логіки проєктного процесу, вдосконаленні композиційних умінь, розвитку професійної рефлексії та творчої самореалізації. У результаті дослідження узагальнено структурно-логічну модель дизайн-проєктування, що інтегрує аналітичні, творчі та технологічні етапи, забезпечуючи гармонійне поєднання інтелектуального, естетичного й практичного компонентів діяльності. Підкреслено потенціал методологічної інтеграції для оптимізації освітніх стратегій і підвищення якості творчих практик. Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з удосконаленням освітніх методик, розробкою інноваційних підходів до формування методологічної культури майбутніх дизайнерів і створенням ефективних систем підтримки творчих рішень у професійному середовищі. Гетьман О. П. Методологічні основи дизайн-проєктування: теоретичний та практичний виміри / О. П. Гетьман // Український мистецтвознавчий дискурс. — 2025. — Вип. 5. — С. 16-20.

2025-01-01T00:00:00Z Гетьман, О. http://hdl.handle.net/123456789/12294 2026-02-11T03:02:53Z 2025-01-01T00:00:00Z

Формоутворення як метод дизайнерського мислення Гетьман, О. У статті детально просліджовано формоутворення як багаторівневий і міждисциплінарний метод дизайнерського мислення, що охоплює аналітичні, образно-художні, інженерно-конструкторські та візуально-композиційні компоненти, які забезпечують цілісність процесу створення предметно-просторових об’єктів. Метою дослідження є розкриття структурно-змістового потенціалу формоутворення як системоутворювального принципу дизайнерської діяльності, що формує послідовність прийняття творчих рішень та впливає на якість, функціональність і тектоніку кінцевого проектного продукту. Обґрунтовано, як формоутворення перетворюється з технічного інструменту на когнітивно-концептуальний механізм, орієнтований на генерацію нових просторових образів шляхом узагальнення, перетворення, комбінування й оптимізації структурних елементів форми. Розкрито історичні передумови сучасного розуміння формоутворення: від класицистичних композиційних усталеностей і міцних модерністських доктрин Баухаузу до сміливих пошуків постмодернізму, цифрової параметрики, біонічного моделювання та високотехнологічних методів цифрового прототипування. Проаналізовано зв’язок між формоутворенням і процесами сприйняття, концептуалізації й візуальної логіки дизайнера, які визначають структурну організацію об’єкта у новому семіотичному полі. Особливу увагу присвячено взаємодії формоутворення з художньою інтенцією автора, внутрішнім ритмом простору, пошуком матеріальної ідентичності та технологічною доцільністю. Акцентовано значення формоутворення у розвитку професійної індивідуальності дизайнера, формуванні його типологічного підходу до конструювання та створенні композиційно узгоджених, семантично змістовних та візуально виразних проектних рішень. Висновки дослідження підтверджують, що формоутворення є універсальною когнітивною моделлю, яка забезпечує інноваційність, логічність і творчу цілісність дизайнерської діяльності, сприяє становленню нових парадигм просторового мислення та є фундаментальною основою створення сучасних об’єктів у динамічному предметно-просторовому середовищі. Гетьман О. Формоутворення як метод дизайнерського мислення / О. Гетьман // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — 2025. — Вип. 93, том 1. — C. 130-135.

2025-01-01T00:00:00Z Гетьман, О. П. http://hdl.handle.net/123456789/12293 2026-02-11T03:02:46Z 2026-01-01T00:00:00Z

Методичні рекомендації до лабораторних та самостійних робіт з ОК «Основи формоутворення та макетування» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» Гетьман, О. П. З метою підвищення рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» пропонуються навчально-методичні матеріали, що сприятимуть підготовці до лабораторних занять і виконанню самостійної роботи під час опанування освітнього компонента «Основи формоутворення та макетування». Методичні рекомендації до лабораторних та самостійних робіт з ОК «Основи формоутворення та макетування» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» / Гетьман О. П. – Полтава : ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2026. – 58 с.

2026-01-01T00:00:00Z