http://hdl.handle.net/123456789/13252 2026-06-24T22:17:07Z 2026-06-24T22:17:07Z Шинкарьова, О. Д. Янович, І. В. Шафорост, М. В. Андрєєв, М. О. http://hdl.handle.net/123456789/13273 2026-06-24T08:00:15Z 2025-01-01T00:00:00Z

Вплив інтегрованого силового тренінгу на динаміку швидкісно-силових показників легкоатлетів у річному циклі підготовки Шинкарьова, О. Д.; Янович, І. В.; Шафорост, М. В.; Андрєєв, М. О. У статті досліджено ефективність інтегрованого силового тренінгу як ключового засобу оптимізації швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів. Інтегрований силовий тренінг, що фокусується на функціональності, ланцюговому характері рухів та стабілізації корпусу, розглядається як перспективний підхід, здатний оптимізувати цей трансфер. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та аналіз впливу інтегрованого силового тренінгу на динаміку ключових швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів у структурі річної періодизації. Було проведено педагогічний експеримент за участю кваліфікованих спринтерів (n=16), розділених на контрольну групу, яка використовувала традиційну силову підготовку, та експери-ментальну групу, котра застосовувала розроблену програму інтегрованого силового тренінгу протягом річного циклу підготовки. Обидві групи показали позитивну динаміку, проте приріст показників в експериментальній групі був статистично значущо вищим. Ці дані свідчать про те, що інтегрований силовий тренінг, що включає функціональні багатосуглобові рухи та плиометрику, ефективніше забезпечує перетворення максимальної сили у швидкісно-силову витривалість, критично важливу для спринту. Доведено, що інтегрований силовий тренінг є більш ефективним засобом оптимізації швидкісно-силових показників кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів у річному циклі порівняно з традиційною методикою. Результати мають значну практичну цінність для коригування тренувальних програм. Подальші дослідження повинні бути сфокусовані на індивідуалізації інтегрованого силового тренінгу та його довгострокових адаптаційних ефектах. Шинкарьова О. Д. Вплив інтегрованого силового тренінгу на динаміку швидкісно-силових показників легкоатлетів у річному циклі підготовки / О. Д. Шинкарьова, І. В. Янович, М. В. Шафорост та ін. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 131-139.

2025-01-01T00:00:00Z Цуй Цзяци http://hdl.handle.net/123456789/13272 2026-06-24T07:49:57Z 2025-01-01T00:00:00Z

Формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів- піаністів: структурно-функціональний аналіз Цуй Цзяци У статті здійснено структурно-функціональний аналіз формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів у контексті сучасних трансформацій мистецького середовища, зумовлених глобалізацією творчих комунікацій, зростанням конкурентності музичного ринку, поширенням цифрових платформ та розширенням візуальної репрезентації мистецьких продуктів. Доведено, що професійно-особистісне реноме піаніста постає не редукованим до набору досягнень чи популярності, а є інтегральною системою професійних, комунікативних, інтелектуальних, морально-ціннісних та особистісних характеристик, які визначають рівень довіри, престижу, легітимності й соціокультурної впізнаваності виконавця. На основі системного підходу реноме інтерпретується як динамічна багаторівнева конструкція, що формується під впливом взаємодії соціокультурних умов, педагогічного супроводу, суб’єктних властивостей музиканта та специфіки його концертно-виконавської діяльності. У межах дослідження виокремлено й концептуально обґрунтовано ключові компоненти професійно-особистісного реноме майбутніх піаністів: професійну компетентність, що інтегрує спеціальні знання, технічні навички, інтерпретаційну гнучкість, художньо-естетичну ерудицію та рефлексивність; особистісний розвиток, який забезпечує психологічну стійкість, емоційну регуляцію, мотиваційну зрілість і креативність; художню уяву та музичне мислення, що визначають глибину інтерпретацій, унікальність творчої манери та культурну легітимність виконавця; сценічну комунікацію та взаємодію з аудиторією як чинник емоційного впливу, сценічної присутності, комунікативної інтенціональності та формування естетичного враження; стійкість до професійних викликів, яка забезпечує здатність протистояти стресорам, адаптуватися до зміни умов, підтримувати високу якість виконання й перетворювати складнощі на ресурси професійного зростання. Показано, що структурно-функціональний підхід дає змогу розглядати досліджуваний феномен як цілісну систему з ієрархічною організацією, взаємозалежними компонентами та комплексом функцій, спрямованих на забезпечення творчої суб’єктності, професійної стабільності, соціокультурної впізнаваності та інтерпретаційної унікальності піаніста. Наголошено, що формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів передбачає системно організований освітній процес, творче середовище, психологічно комфортні та рефлексивно насичені умови розвитку особистості. Цуй Цзяци. Формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів: структурно-функціональний аналіз / Цуй Цзяци.// Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 123-130.

2025-01-01T00:00:00Z Сура, Н. А. http://hdl.handle.net/123456789/13271 2026-06-24T07:27:17Z 2025-01-01T00:00:00Z

Інтеграція цифрових технологій у викладання англійської мови та зарубіжної літератури: виклики та перспективи підготовки майбутніх педагогів Сура, Н. А. У статті здійснено теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз процесу інтегра- ції цифрових технологій у викладання англійської мови та зарубіжної літератури в закладах вищої педагогічної освіти. Розкрито актуальність проблеми цифровізації освіти як необхідної умови підготовки конкурентоспроможного педагога, здатного ефективно використовувати сучасні цифрові інструменти у професійній діяльності. Охарактеризовано основні напрями цифрової трансформації освітнього процесу: застосування інтерактивних платформ, віртуальних навчальних середовищ, мультимедійних засобів та штучного інтелекту. Наведено приклади використання цифрових сервісів (Quizizz, EdPuzzle, Canva, Kahoot, Padlet) у практиці викладання англійської мови та зарубіжної літератури, визначено їхній потенціал для розвитку іншомовної комунікативної та цифрової компетентностей студентів. Визначено, що методологічну основу дослідження становлять аналітичні, діагностичні та спостережні методи, що дали змогу дослідити цифрову грамотність викладачів і студентів, висвітлити досвід використання цифрових ресурсів, а також визначити основні проблемні питання інтеграції цифрових технологій у навчальний процес. Обґрунтовано критерії оцінювання якості цифрових навчальних ресурсів (за моделлю El Mhouti). У результаті доведено, що інтеграція цифрових технологій у викладання англійської мови та зарубіжної літератури підвищує ефективність навчання, сприяє індивідуалізації освітнього процесу, розвитку критичного мислення та навчальній автономії майбутніх педагогів. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, які вбачаються у розробленні алгоритмів адаптації цифрових технологій до різних профілів здобувачів і вивченні можливостей застосування штучного інтелекту в мовній освіті. Сура Н. А. Інтеграція цифрових технологій у викладання англійської мови та зарубіжної літератури: виклики та перспективи підготовки майбутніх педагогів / Н. А. Сура // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 112-122.

2025-01-01T00:00:00Z Стинський, В. Р. http://hdl.handle.net/123456789/13270 2026-06-24T07:16:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Цифрові технології як засіб формування інноваційного мислення майбутніх фахівців ІТ-галузі у професійних коледжах Стинський, В. Р. У статті проаналізовано цифрові технології як засіб формування інноваційного мислення майбутніх ІТ-фахівців у професійних коледжах. Визначено, що цифрові інструменти не лише трансформують зміст освіти, а й стимулюють розвиток критичного, креативного та системного мислення. Показано, що інноваційне мислення є стратегічною компетентністю фахівця ІТ-сфери, яка забезпечує здатність до генерації нових ідей та адаптації до технологічних змін. Розглянуто теоретичні основи поняття «цифрові технології» та проаналізовано сучасні підходи до їх тлумачення в педагогічному контексті. Окреслено структуру інноваційного мислення як когнітивної здатності, що поєднує креативність, критичне оцінювання, системне бачення та технологічну обізнаність. Виокремлено ефективні методики розвитку інноваційного мислення: мислення Януса, синектику, творче візуальне спостереження та гру «Еврика». Зазначено ключові умови організації творчого освітнього середовища: інтелектуальна безпека, міждисциплінарність, оптимальний склад групи, відокремлення етапів генерації та оцінки ідей. Обґрунтовано доцільність цілісної цифровізації навчального процесу як необхідної умови формування інноваційної культури та підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері інформаційних технологій. Стинський В. Р. Цифрові технології як засіб формування інноваційного мислення майбутніх фахівців ІТ-галузі у професійних коледжах / В. Р. Стинський // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 104-111.

2025-01-01T00:00:00Z