http://hdl.handle.net/123456789/1321 2026-09-23T01:48:39Z 2026-09-23T01:48:39Z Дубовой, О. В. Ливацька, С. Ю. Ливацький, О. В. Бикадорова, Н. О. http://hdl.handle.net/123456789/13630 2026-09-22T10:35:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Генезис оздоровчих систем та роль пілатесу у професійному становленні фахівців фізичної культури і спорту Дубовой, О. В.; Ливацька, С. Ю.; Ливацький, О. В.; Бикадорова, Н. О. У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз генезису оздоровчих систем у ретроспективі фізичної культури та експериментально перевірено вплив пілатес-технологій на формування професійної ідентичності студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Обґрунтовано, що сучасна підготовка майбутніх тренерів базується на принципі наскрізності, де вивчення історії галузі на першому курсі закладає необхідний когнітивний фундамент для практичного опанування новітніх методик на випускному етапі навчання. Висвітлено еволюційну тяглість оздоровчих практик від античної концепції калокагатії та європейських гімнастичних систем XIX століття до авторської «контрології» Й. Пілатеса. Доведено, що інтеграція вітчизняних наукових традицій про пропріоцептивну чутливість із сучасними технологіями Mind & Body дає змогу студентам усвідомлено керувати руховою діяльністю та нівелювати наслідки оксидативного стресу. Проаналізовано результати педагогічного експерименту, що підтвердили позитивну динаміку за когнітивним, технологічним та ідентифікаційним критеріями під впливом поєднання ретроспективного аналізу та цифрових засобів відеоконтролю техніки рухів. Встановлено, що трансформація професійного становлення майбутнього тренера полягає у зміщенні акценту з репро- дуктивного виконання вправ на формування експертної позиції аналітика, здатного інтегрувати історичний досвід у інноваційну реабілітаційну та оздоровчу практику в межах європейського вектора розвитку галузі. Дубовой О. В. Генезис оздоровчих систем та роль пілатесу у професійному становленні фахівців фізичної культури і спорту / О. В. Дубовой, С. Ю. Ливацька, О. В. Ливацький та ін. // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 57-66.

2026-01-01T00:00:00Z Васиньова, Н. С. http://hdl.handle.net/123456789/13628 2026-09-22T09:02:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Тривимірна модель картування стейкхолдерів у системі взаємодії університету з громадами: від комунікаційних стратегій до соціального ефекту Васиньова, Н. С. статті досліджено особливості взаємодії закладу вищої освіти зі стейкхолдерами в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано доцільність застосування стейкхолдерського підходу як інструменту розвитку партнерства між університетом і територіальними громадами. Проаналізовано класичну модель картування стейкхолдерів та визначено її обмеження у сучасних умовах. Запропоновано тривимірну модель картування стейкхолдерів, що інтегрує параметри інтересу, впливу та соціального виміру взаємодії. Доведено, що включення соціального виміру дозволяє оцінювати не лише управлінську значущість партнерів, а й їх внесок у розвиток територіальних громад та формування людського капіталу. Визначено типологію стратегій взаємодії зі стейкхолдерами (активне партнерство, консультативна взаємодія, інформаційна підтримка, моніторинг). Зроблено висновок, що використання запропонованої моделі сприяє інституціоналізації взаємодії університету з громадами та посиленню соціального впливу закладу вищої освіти. Підкреслено, що використання запропонованої моделі сприяє переходу від фрагментарної комунікації зі стейкхолдерами до системного управління партнерськими відносинами, що підсилює соціальний ефект взаємодії закладу вищої освіти з територіальними громадами. Васиньова Н. С. Тривимірна модель картування стейкхолдерів у системі взаємодії університету з громадами: від комунікаційних стратегій до соціального ефекту / Н. С. Васиньова // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 47-56.

2026-01-01T00:00:00Z Білецька, М. В. Підварко, Т. О. http://hdl.handle.net/123456789/13627 2026-09-22T08:52:12Z 2026-01-01T00:00:00Z

Реалізація терапевтичного потенціалу музично-інструментальної підготовки у фаховому становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва Білецька, М. В.; Підварко, Т. О. У статті представлено теоретичне обґрунтування та розкрито практичні механізми реалізації терапевтичного потенціалу музично-інструментальної підготовки як стратегічного ресурсу фахового становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Актуальність порушеної проблематики зумовлена потребою модернізації мистецької освіти в умовах сучасних соціокультурних викликів, що вимагають від педагога не лише високої виконавської майстерності, але й здатності забезпечувати психоемоційну підтримку учнів. На основі аналізу наукових праць з питань мистецької педагогіки та музикотерапії доведено, що традиційна модель інструментальної підготовки потребує доповнення арттерапевтичними підходами, спрямованими на формування психологічної стійкості та професійної резильєнтності майбутнього фахівця. У межах викладеного матеріалу висвітлено роль усвідомленого музикування, імпровізаційних практик, колективних форм виконавства та здоров’язбережувальних технологій у процесі професійного становлення студента-музиканта. Обґрунтовано доцільність переосмислення взаємодії у тріаді «викладач – студент – музичний інструмент» як простору педагогічної співпраці та емоційної гармонізації. Доведено, що інтеграція терапевтичного складника в систему підготовки не суперечить принципам академічної виконавської школи, а, навпаки, поглиблює художню інтерпретацію та сприяє подоланню професійного вигорання. Подальші наукові пошуки пов’язані з розробленням методичних рекомендацій щодо впровадження звукотерапевтичних вправ і цифрових технологій у практику інструментального навчання. Білецька М. В. Реалізація терапевтичного потенціалу музично-інструментальної підготовки у фаховому становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва / М. В. Білецька, Т. О. Підварко // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 39-46.

2026-01-01T00:00:00Z Бельмаз, Я. М. http://hdl.handle.net/123456789/13626 2026-09-22T08:43:48Z 2026-01-01T00:00:00Z

Синергетичний підхід у викладанні теоретичних філологічних дисциплін у ЗВО (на прикладі англійської мови) Бельмаз, Я. М. У статті обґрунтовано доцільність застосування синергетичного підходу як сучасної методологічної основи викладання теоретичних філологічних дисциплін у закладах вищої освіти. Автор розглядає освітній процес та мовну систему як складні, відкриті, нелінійні системи, що здатні до самоорганізації. У роботі проаналізовано ключові синергетичні поняття, такі як «біфуркація», «атрактор», «флуктуація» та «хаос», у контексті лінгвістичної освіти. Визначено особливості впровадження синергетичних принципів у викладання таких дисциплін, як «Лексикологія та стилістика», «Історія англійської мови», «Теоретична граматика» та «Порівняльна лінгвістика». Зокрема, лексична система розглядається як динамічна мережа, що постійно адаптується, а історичний розвиток мови – як послідовність фазових переходів між станами стабільності. У межах теоретичної граматики акцент зміщується з пасивного вивчення правил на аналіз їх виникнення з живого мовлення. Запропоновано низку методичних стратегій, як-от: інтеграція змісту різних курсів, проєктна діяльність, використання корпусних технологій та розвиток дивергентного мислення. Автор доводить, що синергетичний підхід сприяє подоланню розриву між абстрактною теорією та комунікативною практикою, стимулюючи критичне мислення та суб’єктну позицію студента як активного творця знань. Наголошено на виникненні «синергетичного ефекту», де цілісна педагогічна рамка забезпечує якісно вищий результат навчання, ніж фрагментовані методики. Бельмаз Я. М. Синергетичний підхід у викладанні теоретичних філологічних дисциплін у ЗВО (на прикладі англійської мови) / Я. М. Бельмаз // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 29-38.

2026-01-01T00:00:00Z