http://hdl.handle.net/123456789/12402 2026-04-06T15:24:22Z 2026-04-06T15:24:22Z Шалаєва, В. В. http://hdl.handle.net/123456789/12480 2026-02-27T03:02:41Z 2024-01-01T00:00:00Z

Педагогічний діалог як інтегративний засіб у процесі вивчення іноземної мови у ЗВО. Теоретичний аспект Шалаєва, В. В. Стан і перспективи розвитку вітчизняної освіти підвищують значущість діалогової взаємодії в навчанні. Розроблення та впровадження в освітній процес нових форм і технологій навчання повертають нас до старої проблеми педагогіки – дефіциту цілісного діалогу в процесі навчання. Таким чином, можна стверджувати, що до теперішнього часу є значний науковий потенціал досліджень, що свідчить про системний характер проблеми діалогу в освіті, її теоретичну та практичну значущість. Тому стаття аналізує теоретичний аспект впровадження педагогічного діалогу в процес вивчення іноземної мови у ЗВО. Проведено аналіз педагогічних досліджень та виявлено, що в роботах, присвячених проблемі педагогічної взаємодії, на сьогодні чітко не усвідомлена і не сформульована діалогова позиція студентів як одне з пріоритетних завдань їхньої професійної підготовки. Проаналізовано діалогічну термінологію та визначимо характеристики діалогу як когнітивного процесу, засобу пізнавальної і творчої діяльності. Дано опис діалогу в освіті, навчальному (дидактичному) діалогу, розвивальному та педагогічному. Зазначено, що освітня ситуація пропонує різні, але історично обґрунтовані стратегії освіти, наповнені культурним змістом або нормами, стандартами традиційного суспільства. Представлено основні критерії (дескриптори) оцінювання результативності стратегії в трьох рівнях: експресивне спілкування. інструментальне спілкування та прагматичне спілкування та надано їх характеристику. Констатуємо, що основні зміни в розвитку готовності студентів до діалогової взаємодії в умовах спеціальноорганізованого навчання відбуваються за такими напрямами: ціннісно-смисловий, який показує зростання значущості цінності комунікації і цінності діалогу в навчанні іноземної мови; експресивний, який показує зміни в емоційній сфері студентів, насамперед, завдяки підвищенню самоорганізації; інструментарний, який характеризує зміни в характері пізнавального інтересу та переважання особистого інтересу як якості, необхідної для вивчення іноземної мови; прагматичний, який характеризує навички управління взаємовідносинами студентів. Шалаєва В. В. Педагогічний діалог як інтегративний засіб у процесі вивчення іноземної мови у ЗВО. Теоретичний аспект / В. В. Шалаєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №4. — C. 163-169.

2024-01-01T00:00:00Z Чжан Лі http://hdl.handle.net/123456789/12479 2026-02-27T03:02:40Z 2024-01-01T00:00:00Z

Організація творчої співпраці та інтерактивного навчання в освітньому процесі ЗВО у контексті формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва Чжан Лі У статті обґрунтовано доцільність використання творчої співпраці та інтерактивного навчання як ефективних методів формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Розкрито специфіку організації освітнього процесу у ЗВО, орієнтованого на активну участь студентів у творчих проєктах, спільній діяльності та рефлексії, що сприяє розвитку їх професійно значущих умінь і навичок. Доведено, що інтерактивні методи навчання, зокрема дискусії, майстер-класи, рольові ігри та про єктна діяльність, є дієвими засобами інтеграції теоретичних знань і практичних умінь у процесі підготовки майбутніх учителів. Підкреслено важливість формування в студентів навичок міжособистісної комунікації, креативності та самостійності, які забезпечують їх конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Зроблено висновок, що впровадження творчої співпраці та інтерактивного навчання у ЗВО сприяє підвищенню мотивації студентів до професійного саморозвитку та формуванню стійкої професійної ідентичності. Чжан Лі. Організація творчої співпраці та інтерактивного навчання в освітньому процесі ЗВО у контексті формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва / Лі Чжан // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №4. — C. 157-162.

2024-01-01T00:00:00Z Умяров, К. Т. Буковська, І. Ю. http://hdl.handle.net/123456789/12478 2026-02-27T03:02:39Z 2024-01-01T00:00:00Z

Застосування аудіювання на заняттях іноземної мови як компонент мовленнєвого спілкування Умяров, К. Т.; Буковська, І. Ю. Сучасна реформа освіти у закладах вищої освіти в Україні ставить завдання підвищення якості освіти та вдосконалення методів навчання. Все більшого значення приділяється проблемам навчання іноземних мов. Навчання аудіювання представляється дуже актуальним, тому що аудитивна компетенція є важливим компонентом у професійній діяльності майбутнього фахівця у будь-якій галузі. У статті уточнено сутність поняття «аудіювання», що дало можливість зрозуміти аудіювання як активний усвідомлений мовний процес, спрямований на розпізнавання, сприйняття, розуміння і інтерпретацію звукового повідомлення. Зазначено, що найчастіше в загальному значенні аудіювання пов’язують з рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Описано, що аудіювання поділяється на два види: навчальне аудіювання (Guided Listening); комунікативне аудіювання (Communicative Listening). Обгрунтовано, що навчальне аудіювання служить способом запровадження мовного матеріалу, створення міцних слухових образів мовних одиниць, що є передумовою для оволодіння усною мовою, становлення та розвитку комунікативних умінь аудіювання, зокрема, комунікативне аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, націлений на сприйняття та розуміння мовлення на слух при її одноразовому прослуховуванні. Досліджено, що залежно від комунікативної установки, що орієнтує на те, якою має бути широта та глибина розуміння, виділяються аудіювання: skim listening, listening for detailed / selective comprehension, listening for partial comprehension, critical listening. Залежно від співвідношення з експресивною усною мовою та її формою, яка сприймається на слух, виділено такі види аудіювання: компонент усно-мовленнєвого спілкування, аудіювання як сприйняття на слух та розуміння діалогу, як розуміння монологічного мовлення, спрямованого на передачу інформації. Визначено, що на сучасному етапі методика навчання аудіювання переживає новий етап розвитку завдяки впровадженню у навчальний процес комп’ютерних технологій, інтернет-ресурсів та дистанційних курсів, що дуже позитивно впливає на майбутніх фахівців. Умяров К. Т. Застосування аудіювання на заняттях іноземної мови як компонент мовленнєвого спілкування / К. Т. Умяров, І. Ю. Буковська // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №4. — C. 150-156.

2024-01-01T00:00:00Z Тодорова, Л. В. http://hdl.handle.net/123456789/12477 2026-02-27T03:02:35Z 2024-01-01T00:00:00Z

Крос-культурні аспекти викладання англійської мови у міжнародному бізнес-середовищі Тодорова, Л. В. Визначальна особливість пропонованої методики полягає у формуванні мовної особистості, яка прагне: зіставляти відмінні аспекти рідної та нерідної мов, культур задля запобігання різноманітних бар’єрів, що перешкоджають повноцінному розумінню й коректному відтворенню інформації в іншомовному культурному середовищі; послуговуватися культурно маркованими одиницями в межах певного контексту; коректно вживати вербальні й невербальні засоби передачі інформації; реалізовувати стиль поведінки відповідно до соціального статусу особи або певної ситуації тощо. Схарактеризовано сутність понять «крос-культура»; «крос-культурний підхід до навчання іноземних мов», «кроскультурна компетентність особистості у процесі навчання іноземних мов»; визначено компоненти крос-культурної компетентності: чинники, які сприяють успішному засвоєнню навчального матеріалу й удосконаленню умінь і навичок зіставляти культурні явища, що не збігаються в рідній та інших мовах. Крос-культурні аспекти викладання англійської мови у міжнародному бізнес-середовищі є однією з ключових тем сучасної лінгводидактики, що спрямована на розвиток міжкультурної компетентності. Дослідження показують, що викладання англійської мови має враховувати культурні відмінності, традиції, соціальні норми та професійні особливості країн, залучених до міжнародного бізнесу. Це забезпечує формування не лише мовних, а й соціальних навичок, що дозволяють уникати «культурного шоку» та мінімізувати ризики виникнення конфліктів. Головними аспектами є розвиток міжкультурної комунікації, підвищення обізнаності про культурні традиції та професійний етикет, аналіз різниць у стилях комунікації (вербальної та невербальної) та формування толерантного ставлення до культурних особливостей партнерів. Практичне застосування досліджень ґрунтується на створенні навчальних матеріалів, інтеграції проектних робіт, рольових ігор та аналізу кейсів, що імітують реальні бізнес-ситуації. Особливо ефективними є портфоліо студентів та практичні завдання, що сприяють засвоєнню не лише мови, а й культурних особливостей. Такий підхід сприяє підвищенню мотивації суб’єктів міжнародного бізнес-середовища, їхньої культурної компетентності й розвитку критичного мислення. Тодорова Л. В. Крос-культурні аспекти викладання англійської мови у міжнародному бізнес-середовищі / Л. В. Тодорова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №4. — C. 145-149.

2024-01-01T00:00:00Z