<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Статті</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11469" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11469</id>
<updated>2026-04-08T16:01:16Z</updated>
<dc:date>2026-04-08T16:01:16Z</dc:date>
<entry>
<title>Профілактика адиктивної поведінки військовослужбовців в умовах посттравматичного стресово го розладу</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/12583" rel="alternate"/>
<author>
<name>Назмієв, А. О.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/12583</id>
<updated>2026-03-07T03:02:57Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Профілактика адиктивної поведінки військовослужбовців в умовах посттравматичного стресово го розладу
Назмієв, А. О.
У статті досліджено посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) як одна з найпоширеніших психічних реакцій на бойову травму серед військовослужбовців, які перебувають у зоні активних бойових дій. Особливу увагу приділено вивченню коморбідності ПТСР з адиктивними формами поведінки, зокрема зловживанням алкоголем. Підкреслено, що ПТСР формується як реакція на екстремальні стресові події і супроводжується широким спектром соматичних, емоційних та когнітивно-поведінкових порушень, серед яких порушення сну, тривожність, депресивність, емоційна відстороненість, агресивність та імпульсивність. Відсутність належної психологічної підтримки може призводити до хронізації симптомів і пошуку неадаптивних стратегій подолання, зокрема алкоголю як засобу зниження психоемоційного напруження.  &#13;
Дослідження виявило низку чинників, які опосередковано впливають на ризик алкоголізації у військовослужбовців із ПТСР: вік, військовий стаж, наявність поранень, порушення сну, шлюбний статус, тип підрозділу, звання. Отримані дані свідчать про складну багаторівневу структуру впливу ПТСР на формування адиктивної поведінки в умовах війни та вказують на необхідність диференційованого психопрофілактичного підходу. Перспективними напрямами є дослідження динаміки ПТСР та пов’язаних з ним залежних форм поведінки у довготривалій перспективі, розробка моделей психологічного відновлення.
Назмієв А. О. Профілактика адиктивної поведінки військовослужбовців в умовах посттравматичного стресового розладу /  А. О. Назмієв // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №1 (188). — C. 95-106.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Соціально-педагогічні аспекти роботи правоохоронних органів України в умовах воєнного стану</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/12582" rel="alternate"/>
<author>
<name>Заболотня, В. Р.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/12582</id>
<updated>2026-03-07T03:02:33Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Соціально-педагогічні аспекти роботи правоохоронних органів України в умовах воєнного стану
Заболотня, В. Р.
Стаття розкриває особливості діяльності правоохоронних органів України в умовах воєнного стану, аналізує професійну компетентність працівників правоохоронних органів у контексті соціальнопедагогічних аспектів. Установлено, що в умовах воєнного стану традиційні функції поліції підлягають розширенню за рахунок психосоціальної підтримки населення, правового просвітництва, профілактики деструктивної поведінки, особливої роботи з дітьми та молоддю.  &#13;
Поліцейська діяльність стає більш орієнтована на громаду та відображає своєрідні способи мислення, що дозволяє поліції працювати спільно разом з громадою та застосовувати нові способи для вирішення проблем, пов’язаних із злочинністю, порушенням громадського порядку та безпекою. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану соціально-педагогічна робота правоохоронних органів повинна базуватися на засадах кризової педагогіки, теорії соціального капіталу та резильєнтності. Серед напрямів діяльності поліцейських слід виокремити захист конституційних прав і свобод громадян; психосоціальну підтримку населення та реагування на виклики, зумовлені військовими діями; широку правову просвітницьку роботу; готовність та вміння постійно захищати людину від різних злочинних зазіхань, уміння вести суспільно-культурний діалог на засадах поваги до кожної особистості; постійне професійне самовдосконалення в різних сферах розвитку.
Заболотня В. Р. Соціально-педагогічні аспекти роботи правоохоронних органів України в умовах воєнного стану / В. Р. Заболотня // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №1 (188). — C. 86-94.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Сутність і цілі позанавчальної діяльності студентів у вимірі зарубіжних досліджень</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/12579" rel="alternate"/>
<author>
<name>Цись, П. С.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/12579</id>
<updated>2026-03-07T03:02:35Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сутність і цілі позанавчальної діяльності студентів у вимірі зарубіжних досліджень
Цись, П. С.
У статті розглянуто сутнісні особливості позанавчальної діяльності студентів, а також визначено основні цілі зазначених заходів у контексті досліджень зарубіжних учених. Представлено трактування термінологічної бази, яка охоплює такі поняття, як інтракурикулярна (навчальна) та екстракурикулярна (позанавчальна) діяльність, академічна та особистісно-соціальна інтеграція, інтеркультуралізм і мультикультуралізм, трансверсальні компетенції, трансферабельність. Схарактеризовано основні цілі позанавчальної діяльності, спрямовані на розвиток особистості студента, формування соціально-професійних (та надпрофесійних) навичок, створення відповідних умов для соціалізації особистості та її інтеграції до академічного простору закладу вищої освіти, а також подолання стресових проявів.&#13;
Актуалізовано увагу на трансверсальних компетенціях, розвиток яких під час позанавчальної діяльності сприяє одночасному формуванню академічного та соціально-особистісного потенціалу студента. Представлено характеристики особистісно-соціальної інтеграції, активізація якої відбувається за участі студента в заходах  неформального  плану   (позанавчальна діяльність), серед яких: неформальна міжособистісна взаємодія з іншими студентами та здатність вибудовувати таку взаємодію, прийняття цінностей закладу, що сприяє формуванню відчуття приналежності до університету. Актуалізовано роль мотиваційного аспекту в позанавчальній  діяльності, що потребує формування тематичного взаємозв’язку між заходами позанавчального типу та академічною спеціалізацією студента.
Цись П. Сутність і цілі позанавчальної діяльності студентів у вимірі зарубіжних досліджень / П. С. Цись // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №1 (188). — C. 72-85.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Застосування гейміфікації та бізнес-симуляцій при стартап-орієнтованому навчанні студентів IT-спеціальностей</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/12576" rel="alternate"/>
<author>
<name>Семенов, М. А.</name>
</author>
<author>
<name>Донченко, В. Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Донченко, С. М.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/12576</id>
<updated>2026-03-07T03:02:54Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Застосування гейміфікації та бізнес-симуляцій при стартап-орієнтованому навчанні студентів IT-спеціальностей
Семенов, М. А.; Донченко, В. Ю.; Донченко, С. М.
У статті представлено підходи до врахування реальних вимог бізнесу під час формування змісту освітніх програм для студентів IT-спеціальностей. Запропоновано альтернативний підхід, який дозволяє підготувати студентів до участі у стартапах ще до роботи з реальним бізнесом. Для цього в освітньому процесі, під час вивчення окремих дисциплін і проходження практик, доцільно застосовувати принципи конструктивізму, проблемно орієнтованого та проєктно орієнтованого навчання, які реалізуються через імітацію реального бізнессередовища створення стартапів. З метою підвищення мотивації та зацікавленості студентів пропонується використовувати гейміфікацію в поєднанні з бізнес-симуляціями. &#13;
У статті описано досвід застосування гейміфікації та бізнес-симуляцій у стартап-орієнтованому навчанні студентів, який включає виконання проєктних завдань у рамках окремих освітніх компонентів, залучення зовнішніх менторів та використання елементів ділової гри на заняттях. Зокрема, наведено приклади проведення гейміфікованого пітчингу, симуляції залучення інвестицій, а також імітації захисту стартаппроєктів перед бізнес-замовником. Окремо представлено навчальну практику «Створення стартапу», яка є одним із ключових компонентів стартап-орієнтованої підготовки магістрантів.
Семенов М. А. Застосування гейміфікації та бізнес-симуляцій при стартап-орієнтованому навчанні студентів IT-спеціальностей / М. А. Семенов, В. Ю. Донченко,  С. М. Донченко // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №1 (188). — C. 59-71.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
