http://hdl.handle.net/123456789/11122 2026-04-15T20:10:08Z 2026-04-15T20:10:08Z Юрків, Я. І. Омельченко, С. О. http://hdl.handle.net/123456789/12570 2026-03-06T03:02:41Z 2025-01-01T00:00:00Z

Педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді Юрків, Я. І.; Омельченко, С. О. У статті розглянута актуальна проблема сьогодення – формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді через призму понять – «патриотизм» та «патріотичне виховання». Визначено теоретичні засади патріотичного виховання у підготовці соціальних працівників та окреслені етапи формування патріотичного виховання (від любові та поваги до родини в дошкільному віці, етнічної самоідентифікації у підлітковий період, формування державницького патріотизму в юнацькому віці, усвідомлення належності до історичної та культурної спільноти у закладах вищої освіти до розвитку толерантності й доброзичливого ставлення до всіх народів світу протягом усього життя). Особливу увагу приділено визначенню педагогічних умов формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді через реалізацію низки підходів – індивідуально-виховна робота, інтеграція патріотичного компонента в освітній процес, проведення тематичних лекцій, семінарів, круглих столів, конференцій та міжнародних зустрічей, ознайомлення здобувачів вищої освіти з культурною спадщиною, організація переглядів документальних і художніх фільмів, залучення до науково-дослідної діяльності, а також підвищення кваліфікації викладачів у сфері патріотичного виховання. Акцентовано на необхідності подальших досліджень у сфері формування готовності соціальних працівників до патріотичного виховання молоді. Юрків Я. І. Педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді / Я. І. Юрків, С. О. Омельченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №1. — C. 161-166.

2025-01-01T00:00:00Z Шлєіна, Л. І. Зімонова, О. В. http://hdl.handle.net/123456789/12569 2026-03-06T03:02:36Z 2025-01-01T00:00:00Z

Менторство як ефективний чинник впливу на розвиток освітнього простору Шлєіна, Л. І.; Зімонова, О. В. Стаття присвячена розгляду менторства як важливого елементу сучасної вищої освіти, що сприяє підготовці соціально компетентних і конкурентоспроможних фахівців. Менторство є важливим інструментом для формування професійних компетентностей, розвитку особистісних якостей і соціальної адаптації молодих спеціалістів. В Україні та за кордоном менторські програми активно використовуються для підвищення академічної успішності студентів, їх професійного зростання та підготовки до кар’єрних викликів. Менторство у вищій освіті виступає як процес підтримки та передачі досвіду досвідченими фахівцями (менторами) менш досвідченим особам (менті). Важливим аспектом менторства є індивідуалізація навчання та розвиток здібностей, що відповідають професійним вимогам. У статті проаналізовано різні види наставництва: педагогічне, одноліткове та м’яке наставництво, кожен з яких відіграє важливу роль у розвитку молодих спеціалістів. Важливими принципами ефективного наставництва є довіра, індивідуальний підхід, активне слухання, зворотний зв’язок та повага до особистості менті. Особливу увагу приділено професіограмі ментора, яка включає професійні, педагогічні, комунікативні та організаційні навички, а також морально-етичні якості. Це дозволяє наставникам ефективно організовувати навчальний процес, надавати підтримку студентам та сприяти їхньому професійному і особистісному розвитку. Дослідження підтверджують, що впровадження менторських програм у вищих навчальних закладах сприяє підвищенню якості освіти, забезпечує інтеграцію студентів у професійнесередовище та розвиток їхніх компетентностей. Шлєіна Л. І. Менторство як ефективний чинник впливу на розвиток освітнього простору / Л. І. Шлєіна, О. В. Зімонова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №1. — C. 155-160.

2025-01-01T00:00:00Z Цуй Цзяци Данильчук, Л. О. http://hdl.handle.net/123456789/12568 2026-03-06T03:02:42Z 2025-01-01T00:00:00Z

Методологічні орієнтири дослідження проблеми формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів Цуй Цзяци; Данильчук, Л. О. У статті здійснено методологічне обґрунтування дослідження проблеми формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів в умовах трансформацій сучасної мистецької освіти. Підкреслено актуальність теми в контексті змін соціокультурного простору, цифровізації, зростання конкуренції на музичному ринку й зростання вимог до особистісної та професійної компетентності музикантів. Авторами зазначено, що формування реноме піаніста виходить за межі суто технічної майстерності, охоплюючи також художнє мислення, сценічну культуру, емоційну виразність, етичні позиції та здатність до самопрезентації. У фокусі дослідження – аналіз і обґрунтування ключових методологічних принципів, таких як принцип загального зв’язку, діалектичної єдності теорії, експерименту і практики,об’єктивності, наступності. Окрему увагу приділено методологічним підходам, які дозволяють розглядати проблему в її повноті й складності: системному, комплексному та міждисциплінарному. Зокрема, системний підхід забезпечує вивчення реноме як багатокомпонентного феномену, комплексний – синтезує кількісні та якісні методи, а міждисциплінарний – інтегрує знання з педагогіки, психології, філософії, культурології, брендингу. Обґрунтовано, що вказані методологічні орієнтири створюють основу для всебічного, науково обґрунтованого вивчення процесу формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів як процесу гармонійного поєднання особистісного розвитку з професійною самореалізацією у музичному просторі. Цуй Цзяци Методологічні орієнтири дослідження проблеми формування професійно-особистісного реноме майбутніх музикантів-піаністів / Цуй Цзяци, Л. О. Данильчук // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №1. — C. 147-154.

2025-01-01T00:00:00Z Химченко, О. М. Чернуха, Н. М. http://hdl.handle.net/123456789/12567 2026-03-06T03:02:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Соціокультурна складова професійної підготовки фахівців соціальної сфери в умовах сучасних реалій Химченко, О. М.; Чернуха, Н. М. У статті досліджено соціокультурну складову професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери в умовах сучасних реалій, наголошено на трансформації у сфері вищої освіти: відхід від традиційних форм реалізації освітніх завдань через вичерпаність основної педагогічної парадигми; актуалізація інноваційних форм в освітньому процесі; виокремлення сучасних трендів в освіті. Підкреслено значення фахівців соціальної сфери в сучасному соціокультурному просторі, де соціальні проблеми набувають особливої значущості. Зазначено, що діяльність фахівців соціальної сфери не повинна обмежуватися лише соціальною допомогою та захистом, включає психологічну підтримку, соціально-педагогічну роботу та сприяє духовному зростанню особистості клієнтів. Розкрито сутність поняття компетентність та модель компетенцій працівника, що використовується для оцінки персоналу, розглянуто класифікації компетенцій, необхідних фахівцям соціальної сфери та виокремлено такі: етична, психологічна та соціокультурна, що відображають як процесуальну, так і результативну сторони діяльності фахівців. Зазначено, що соціокультурна компетентність фахівця соціальної сфери – це, перш за все, прояв високого рівня загальної культури та соціалізації, з урахування сучасного запиту ринку праці та вимог роботодавців – це також застосування кризового втручання; дотримання соціально справедливих принципів роботи; комп’ютерна грамотність; залучення клієнтів до планування послуг та інші. Особлива увага приділена соціокультурній компетентності фахівців соціальної роботи, що розглядається як комплексна якість та включає: глибоке розуміння соціального контексту, здатність до ефективної комунікації, толерантність та відкритість, критичне мислення та здатність до адаптації. Химченко О. М. Соціокультурна складова професійної підготовки фахівців соціальної сфери в умовах сучасних реалій / О. М. Химченко, Н. М. Чернуха // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №1. — C. 141-146.

2025-01-01T00:00:00Z