<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Статті</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10981" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10981</id>
<updated>2026-04-08T16:00:56Z</updated>
<dc:date>2026-04-08T16:00:56Z</dc:date>
<entry>
<title>Гейміфікація в освітньому процесі закладу вищої освіти: теоретичний аспект</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10990" rel="alternate"/>
<author>
<name>Швирка, В. М.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10990</id>
<updated>2025-03-15T03:02:38Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Гейміфікація в освітньому процесі закладу вищої освіти: теоретичний аспект
Швирка, В. М.
Статтю присвячено аналізу теоретичних аспектів гейміфікації в освітньому&#13;
процесі закладів вищої освіти. Розкрито сутність поняття «гейміфікація», «гейміфікація в освіті» в психолого-педагогічному аспекті. Сутність гейміфікації як інноваційного підходу розглядається як технологія, що сприяє підвищенню мотивації студентів, формуванню зaгальних і фахових компетентностей, покращенню навчальних результатів тощо. Проаналізовано основні елементи гейміфікації, що забезпечують ефективність її застосування: цілі та завдання, правила гри, система винагород, рівні та прогресія, зворотний зв’язок, змагання та співпраця, наратив та контекст. Розкрито ключові функції гейміфікації, серед яких&#13;
мотиваційна, організаційна, регулятивна, комунікативна, контролювальна, розви-&#13;
вальна, функції залучення та підсилення. &#13;
Представлено роль гейміфікації у формуванні сучасного освітнього середо-&#13;
вища, яке активізує когнітивну, емоційну, соціальну та поведінкову діяльність здо-&#13;
бувачів вищої освіти. Приділено увагу проблемам і перспективам упровадження&#13;
гейміфікації у вищій школі.
Швирка В. М. Гейміфікація в освітньому процесі закладу вищої освіти: теоретичний аспект / В. М. Швирка // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №3 (187). — C. 86-96.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Проблема педагогічної освіти та підготовки майбутніх учителів за кордоном у рецепції української компаративістики</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10989" rel="alternate"/>
<author>
<name>Снітовська, О. Й.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10989</id>
<updated>2025-03-15T03:02:37Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Проблема педагогічної освіти та підготовки майбутніх учителів за кордоном у рецепції української компаративістики
Снітовська, О. Й.
У статті представлено результати систематизації та аналізу репрезентативних&#13;
студій про розвиток вищої педагогічної освіти і професійної підготовки майбутніх&#13;
учителів у зарубіжжі; визначено тенденції, здобутки, вузькі місця вивчення цієї проблеми українськими компаративістами. У процесі пошуково-евристичної праці виявлено понад 270 праць з порушеної проблеми. Логіку й послідовність історіографічного аналізу визначили акценти на таких параметрах: предмет дослідження, його країнознавчий вектор, хронологічні рамки, структурно-змістова спрямованість; спільне та особливе, що позначає внесок окремих&#13;
авторів у вивчення порушеної проблеми.  Виявлено основні тенденції й динаміку розвитку досліджень з означеної проблеми. У 1990-х – на початку 2000-х рр. переважали праці, що мали широкий предмет дослідження, який визначався в категоріях «система», «тенденція», «розвиток», «реформування», «модернізація» педагогічної освіти. Історіографічний процес еволюціонував від «загального» до «конкретного», тож у.2010–2020-х рр. науковці зосередилися на вивченні професійних, дидактичних засад і підходів до підготовки майбутніх учителів&#13;
та її здійсненні за окремими освітніми програмами, спеціальностями тощо. Відбулося розширення країнознавчого вектора досліджень: поряд з країнами Європи та США з 2010-х рр. стали активніше вивчатися держави азійського регіону. Доведено, що, попри напрацьовану українською компаративістикою «традиційну» структурно-змістову схему вивчення освітніх феноменів та сфокусованість авторів на схожій науковій проблематиці, загалом вона нагромадила цінний&#13;
оригінальний досвід вивчення національних систем педагогічної освіти.
Снітовська О. Й. Проблема педагогічної освіти та підготовки майбутніх учителів за кордоном у рецепції української компаративістики / О. Й. Снітовська // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №3 (187). — C. 75-85.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Етнопсихологічний контекст провадження міжнародної академічної мобільності як однієї з форм інтернаціоналізації вищої освіти</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10988" rel="alternate"/>
<author>
<name>Мигович, І. В.</name>
</author>
<author>
<name>Овчарова, Л. А.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10988</id>
<updated>2025-03-15T03:02:34Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Етнопсихологічний контекст провадження міжнародної академічної мобільності як однієї з форм інтернаціоналізації вищої освіти
Мигович, І. В.; Овчарова, Л. А.
У статті здійснено теоретичну концептуалізацію етнопсихологічних аспектів&#13;
міжнародної академічної мобільності, яка є ключовою формою інтернаціоналізації вищої освіти, сприяючи отриманню студентами та викладачами унікального міжкультурного досвіду. Окреслено взаємозв’язок між міжнародною академічною мобільністю,  комунікативною та міжкультурною компетенцією, а також етнопсихологічним контекстом. Представлено приклади операціоналізації поняття «міжкультурна компетентність», що має важливе значення для подальших емпіричних досліджень. Проаналізовано етнопсихологічні чинники, такі як стереотипи, культурні відмінності, адаптаційні&#13;
труднощі та ін., що впливають на ефективність міжнародної мобільності. &#13;
Визначено рекомендації для мінімізації негативного впливу зазначених чинників, &#13;
що може суттєво підвищити ефективність процесу інтеграції учасників програм між-&#13;
народної мобільності та зменшити ймовірність конфліктів у міжкультурному спілку-&#13;
ванні. Висновки дослідження акцентують на необхідності усвідомлення етнопсихологічних чинників, що впливають на адаптацію учасників, їхню комунікацію та загальну ефективність навчання. Представлені рекомендації стосуються поглибленого аналізу етнопсихологічних чинників у різних регіональних контекстах, вивчення впливу міжкультурної підготовки на адаптацію, а також інтеграції мовної підтримки в освітні програми.
Мигович І. В. Етнопсихологічний контекст провадження міжнародної академічної мобільності як однієї з форм інтернаціоналізації вищої освіти / І. В. Мигович, Л. А. Овчарова // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №3 (187). — C. 60-74.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Інноваційні методи навчання медичної та біологічної фізики у вищій школі: інтеграція педагогічних технологій і наукового підходу</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10987" rel="alternate"/>
<author>
<name>Євтушенко, Ю. О.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10987</id>
<updated>2025-03-15T03:02:32Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Інноваційні методи навчання медичної та біологічної фізики у вищій школі: інтеграція педагогічних технологій і наукового підходу
Євтушенко, Ю. О.
У статті розглянуто сучасні підходи до викладання медичної та біологічної фізики в закладах вищої освіти з акцентом на інноваційні педагогічні методики. Досліджено інтеграцію традиційного наукового підходу з новітніми освітніми технологіями, &#13;
такими як гейміфікація, інтерактивне моделювання, віртуальні лабораторії, тематичні дослідження та використання мультимедійних ресурсів. Розкрито потенціал цифрових платформ для проведення занять, зокрема використання електронних підручників, відеоінструкцій, тестових програм, спрямованих на підвищення ефективності навчання.  Особливу увагу приділено міждисциплінарному підходу, який дає змогу інтегрувати знання з біології, медицини та фізики, а також практико зорієнтованому навчанню, спрямованому на формування професійних компетенцій у майбутніх спеціалістів. Окреслено переваги використання зворотного зв’язку та персоналізованих освітніх траєкторій в освітньому процесі. &#13;
Надано рекомендації педагогам щодо створення сприятливого навчального середовища, що стимулює пізнавальну діяльність здобувачів вищої освіти. У розвідці також наголошено на необхідності модернізації&#13;
освітніх програм відповідно до вимог сучасної медицини та біофізики.
Євтушенко Ю. О. Інноваційні методи навчання медичної та біологічної фізики у вищій школі: інтеграція педагогічних технологій і наукового підходу // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №3 (187). — C. 47-59.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
