Педагогічні науки http://hdl.handle.net/123456789/10757 2026-04-04T10:44:39Z 2026-04-04T10:44:39Z Капустіна, О. І. http://hdl.handle.net/123456789/10781 2025-01-23T03:03:20Z 2024-01-01T00:00:00Z

Компоненти структури фахової компетентності магістрів-олігофренопедагогів у системі професійної підготовки Капустіна, О. І. У статті наголошено на необхідності володіння майбутніми фахівцями компетентностями, які відповідають вимогам сучасного ринку праці та дозволяють ефективно здійснювати професійну діяльність. Автором пов’язано високий рівень розвитку компетентностей зі здатністю працювати самостійно, орієнтуватись у складних ситуаціях, продукувати нові ідеї, вибудовувати стосунки на основі взаєморозуміння та співпраці. Акцентовано увагу на значенні фахової компетентності, від якої залежать успішність професійної діяльності, ефективність виконання обов’язків у конкретній галузі. За результатами наукового пошуку встановлено, що питання структури компетентності майбутніх фахівців знаходить своє відображення у працях сучасних науковців, проте компоненти структури фахової компетентності магістрів-олігофренопедагогів у системі професійної підготовки потребують більш глибинного вивчення. На підставі теоретичного аналізу й узагальнень визначено й обґрунтовано такі компоненти структури фахової компетентності магістрів-олігофренопедагогів у системі професійної підготовки, як соціально-мотиваційний, професійно-етичний, когнітивний, функціональний, рефлексивний. У статті мотиваційно-соціальний компонент розглядається як ключовий у структурі досліджуваного феномену. Автором зазначено, що врахування професійно-етичного компонента у структурі фахової компетентності магістрів-олігофренопедагогів у системі професійної підготовки дозволить здійснювати успішну діяльність з урахуванням загальноприйнятих суспільних принципів, норм етики спеціального педагога в галузі спеціальної педагогіки та психології. Визначення когнітивного компонента сприятиме опануванню фахових знань і практичних навичок, пов’язаних із корекційно-розвивальною роботою, формуванням свідомої та відповідальної особистості. Включення функціонального компонента забезпечить ефективне виконання магістрами-олігофренопедагогами професійних обов’язків, успішність корекційно-розвивальної діяльності. Розвиток рефлексивного компонента дозволить аналізувати, передбачати та прогнозувати результати діагностичної, корекційної, консультативної діяльності. Капустіна О. І. Компоненти структури фахової компетентності магістрів-олігофренопедагогів у системі професійної підготовки / О. І. Капустіна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2024. - № 5 (364), листопад. – С. 86-92.

2024-01-01T00:00:00Z Пацула, І. Н. http://hdl.handle.net/123456789/10780 2025-01-23T03:03:29Z 2024-01-01T00:00:00Z

Проблеми та виклики ранньої діагностики мовленнєвих порушень у дітей Пацула, І. Н. У статті актуалізовано важливість ранньої діагностики мовленнєвих порушень, яка має вирішальне значення для успішної корекції та розвитку мовленнєвих навичок дитини. Обґрунтовано вплив мовленнєвих порушень на когнітивний, психомоторний, емоційний розвиток дитини, її соціалізацію та навчання. Розкрито сутність та ознаки мовленнєвих порушень. Схарактеризовані основні класифікації мовленнєвих порушень: клінічно-педагогічна та психолого-педагогічна. Розкрито сутнісну характеристику основних форм мовленнєвих порушень (дисфонія, брадилалія, тахілалія, заїкання (логоневроз), дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія, дисграфія, дислексія). Окреслені причини мовленнєвих порушень: генетичні фактори (спадковість), порушення слуху, неврологічні порушення, психологічні чинники, загальна затримка психомоторного або когнітивного розвитку дитини. Проаналізовані сучасні підходи до діагностики мовленнєвих порушень у дітей, що базуються на міждисциплінарному підході, який охоплює наукові напрацювання та методики з логопедії, нейропсихології, медицини та педагогіки. Виявлені труднощі та проблеми ранньої діагностики мовленнєвих порушень, серед яких: індивідуальні особливості розвитку дітей, відсутність помітних симптомів на ранніх етапах, брак кваліфікованих фахівців, низький рівень обізнаності батьків, невизначеність критеріїв вікових норм, супутні медичні чи психологічні проблеми, страх дітей під час діагностики, відсутність комплексного підходу, проблеми з тестовим інструментарієм, складність діагностики у двомовних дітей, соціальні та економічні фактори. Пацула І. Н. Проблеми та виклики ранньої діагностики мовленнєвих порушень у дітей / І. Н. Пацула // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2024. - № 5 (364), листопад. – С. 93-100.

2024-01-01T00:00:00Z Чекан, О. І. http://hdl.handle.net/123456789/10779 2025-01-23T03:03:28Z 2024-01-01T00:00:00Z

Мовленнєво-ігрова діяльність як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей з аутистичними порушеннями Чекан, О. І. У статті розглядається мовленнєво-ігрова діяльність як ефективний засіб розвитку зв’язного мовлення в дітей з аутистичними порушеннями. Авторка підкреслює, що мовленнєво-ігрова діяльність є комплексним процесом, який об’єднує психічні, лінгвістичні, психологічні та педагогічні аспекти. Основна увага приділяється аналізу взаємозв’язку між ігровою та комунікативно-мовленнєвою діяльністю, а також можливостям інтеграції означених видів діяльності для стимулювання мовленнєвого розвитку дітей з аутизмом. Стаття розкриває наукові погляди різних дослідників, як-от Л. Виготський, Л. Калмикова, А. Богуш та інші, щодо сутності мовленнєво-ігрової діяльності. Також обговорюються різні підходи до її реалізації, зокрема психо-логічний, лінгвістичний, естетичний і лінгводидактичний аспекти. Увага акцентується на тому, що мовленнєво-ігрова діяльність, окрім мовленнєвого розвитку, сприяє також формуванню соціальних навичок та інтеграції дітей з аутистичними порушеннями в суспільство. Окремо розглядається роль гри як основного інструменту навчання мовлення в освітньому процесі. У статті наводяться приклади застосування ігрових методик і підкреслюється їхня значущість для корекційної роботи з дітьми. Дослідження показують, що завдяки структурованим ігровим ситуаціям діти з аутизмом можуть більш ефективно взаємодіяти з оточенням і розвивати необхідні комунікативні навички. Отже, стаття є важливим внеском у розуміння мовленнєво-ігрової діяльності як одного із провідних методів у розвитку мовлення дітей з особливими потребами, зокрема з аутистичними порушеннями. Результати дослідження мають практичне значення для фахівців у галузі спеціальної освіти та логопедії. Чекан О. І. Мовленнєво-ігрова діяльність як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей з аутистичними порушеннями / О. І. Чекан // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2024. - № 5 (364), листопад. – С. 101-107.

2024-01-01T00:00:00Z Доня, В. А. http://hdl.handle.net/123456789/10778 2025-01-23T03:03:28Z 2024-01-01T00:00:00Z

Ігрові технології як засіб професійної підготовки майбутніх викладачів польської мови Доня, В. А. У статті розглядається роль ігрових технологій у процесі навчання студентів як засіб їх професійної підготовки. Аналіз охоплює сучасний етап розвитку освітніх технологій і окреслює історичний аспект формування ігрових технологій і впровадження їх в освітній процес, демонструючи розвиток цього поняття протягом століть. Також розкривається й аналізується дефініція поняття «ігрові технології», охоплюючи її зміст і функції в навчальному процесі. Окрім того, виділені основні етапи підготовки та впровадження ігрових технологій на заняттях з іноземної мови. У статті акцентується на тому, що використання тієї чи тієї гри залежить насамперед від педагогічної мети та результатів, яких необхідно досягти. Виокремлено основні завдання гри. Надаються та розглядаються підходи до класифікації ігрових технологій, спираючись на різноманітні критерії: за формою, метою, за типом завдань, за типом розвитку мовленнєвих здібностей тощо. Детально описується на конкретних прикладах, яким чином ігрові технології впливають на формування професійної компетентності та яке їхнє місце у процесі навчання. Значні переваги використання цих технологій полягають у високому рівні вмотивованості та зацікавленості з боку студентів, розвитку вміння швидко адаптуватися до заданих умов, зміні ролі викладача та студента, їхніх взаємин під час занять. Окрім того, зазначено труднощі, що можуть виникнути в навчальномупроцесі в разі використання ігрових технологій, а також засоби для запобігання таким.Подальші дослідження за темою будуть стосуватись конкретних ігрових технологій і їхнього впливу на професійну компетентність студентів, розроблення власних ігор і застосування їх на практиці. Доня В. А. Ігрові технології як засіб професійної підготовки майбутніх викладачів польської мови / В. А. Доня // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2024. - № 5 (364), листопад. – С. 108-114.

2024-01-01T00:00:00Z