http://hdl.handle.net/123456789/10698 2026-04-08T14:50:16Z 2026-04-08T14:50:16Z Horuk, N. Biliakovska, O. http://hdl.handle.net/123456789/10712 2025-01-17T03:02:55Z 2024-01-01T00:00:00Z

Education as an Open System in The Digital Society Horuk, N.; Biliakovska, O. The article considers education as an open system that is implemented in digital society through distance education and the use of new information technologies. It has been char acterized the researchers’ approaches to the in terpretation of the studied concept. The need for a paradigm shift in education has been high lighted. It has been noted that the qualitative modernization of the educational sector is aligned with the development of the digital so ciety, primarily the introduction of new types of education, including open education. It has been emphasized that open education should be built in accordance with the principles of open systems, occupying a significant place in the educational services market, as well as com plementing traditional educational forms, thus becoming the basic form of self-education. The main characteristics of open edu cation are accessibility, flexibility, parallel ism, modularity, cost-effectiveness, interna tionality and coordination, which make it possible to get education regardless of place of residence, age, nationality, physical con dition through the use of digital learning technologies. It has been determined that the leading trends in the development of open education are the progressive introduction of elements of open education into traditional educational practice; improvement of the system of education management and qual ity control; development and implementation of methods and means of open learning in the educational process. Biliakovska O. Education as an Open System in The Digital Society / O. Biliakovska, N. Horuk // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №1 (185). — C. 3-12.

2024-01-01T00:00:00Z Ваховський, Л. Ц. http://hdl.handle.net/123456789/10711 2025-01-17T03:02:54Z 2024-01-01T00:00:00Z

Антипедагогіка як постмодерністський проєкт Ваховський, Л. Ц. Статтю присвячено розкриттю сутнісних характеристик антипедагогіки в контексті постмодерністського дискурсу. Показано, що представники цієї педагогічної течії закликали до відмови від виховання як цілеспрямованого процесу формування особистості, вважаючи його тоталітарним і спрямованими на деперсоналізацію. Представлено ідеї постмодернізму, які сприяли становленню й розвитку антипедагогіки та альтернативної освіти: зміна статусу знання в суспільстві; позаструктурний, нелінійний спосіб організації цілісності, що виключає жорстку централізацію, упорядкованість та симетрію; особлива модель сучасності, у якій людині не нав’язуються життєві орієнтири та цінності. Доведено, що поширення означених ідей на освіту й педагогічну науку допомогло обґрунтувати базові положення антипедагогіки, пов’язані з відмовою від цілеспрямованого формування особистості за певним зразком, нав’язування світоглядних схем, життєвих орієнтирів та цінностей, вимогою встановлення симетричних відносин, рівноправного діалогу вчителя й учня. Зроблено акцент на тому, що антипедагогіка не обмежувалась критикою традиційної шкільної освіти й педагогічної науки, а, спираючись на принцип спонтанної автономії дитини, пропонувала альтернативні педагогічні методи, які сприяють саморозвитку й самовизначенню учня. Ідеї антипедагогіки та її конструктивний потенціал реалізується в альтернативних закладах освіти. Ваховський Л. Ц. Антипедагогіка як постмодерністський проєкт / Л. Ц. Ваховський // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №1 (185). — C. 13-21.

2024-01-01T00:00:00Z Мелешко, Л. А. Суровцева, І. Ю. Чорна, В. В. http://hdl.handle.net/123456789/10710 2025-01-17T03:02:54Z 2024-01-01T00:00:00Z

Соціально-психологічний супровід дитячо-батьківських взаємин під час дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти в умовах війни Мелешко, Л. А.; Суровцева, І. Ю.; Чорна, В. В. У статті обґрунтовано актуальність проблеми психолого-педагогічного су- проводу сімей з урахуванням сучасних реалій та викликів часу (дистанційне навчання в умовах війни). Визначено можливості дистанційного супроводу дитячо- батьківських відносин та роль шкільного психолога. Наведено висновки щодо результатів вивчення теоретичних підходів у питаннях надання психолого-педагогічної допомоги дітям, батькам та педагогам. Визначено основні проблеми у сімейних та дитячо-батьківських відносинах в умовах війни. Проаналізовано чинники, що істотно загострюють дитячо-батьківські взаємини. Проведено пілотажне дослідження у формі опитування (через google форми) у 7, 9, 10 класах (у вибірці брали участь батьки та учні ЗОШ Слов’ян- ського району Донецької області). З’ясовані види та обсяги дитячо-батьківської комунікації в позаурочний час. Доведено необхідність системного психолого-педагогічного супроводу та створення таких умов взаємодії учасників освітнього процесу: формування постійного, двостороннього інформаційного контакту між учасниками взаємодії; систематичне й цілеспрямоване включення в спільну діяльність всіх суб’єктів освітнього процесу; формування позитивного ставлення до взаємодії учасників на тлі сприятливого емоційного самопочуття. Мелешко Л. А. Соціально-психологічний супровід дитячо-батьківських взаємин під час дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти в умовах війни / Л. А. Мелешко, І. Ю. Суровцева, В. В. Чорна // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №1 (185). — C. 22-32.

2024-01-01T00:00:00Z Ткачов, C. І. Ткачова, Н. О. Ткачов, А. С. http://hdl.handle.net/123456789/10709 2025-01-17T03:02:34Z 2024-01-01T00:00:00Z

Диджиталізація вищої освіти: сутність, переваги та проблеми Ткачов, C. І.; Ткачова, Н. О.; Ткачов, А. С. У статті визначено сутність диджиталізації вищої освіти, розкрито основні переваги та проблеми цього процесу. Висвітлено різні підходи науковців щодо зіставлення понять «диджитизація», «диджиталізація», «цифрова трансформація», проаналізовано власну авторську позицію щодо їх кореляції. Виявлено основні переваги диджиталізації вищої освіти, схарактеризовано її топові тренди (штучний інтелект, доповнена і віртуальна реальність, гейміфікація, інтернет речей, блокчейн), що дозволяє підвищити ефективність процесу навчання, активізувати розвиток мотивації здобувачів освіти. Установлено, що диджиталізація супроводжується появою суттєвих проблем і загального характеру (дегуманізація соціальних відносин; поглиблення кризи інтелектуальної культури людей тощо), і на рівні закладу освіти (слабкість і погана продуманість стратегії диджиталізації закладу освіти; недостатня поінформованість представників адміністрації та викладачів про широкий арсенал цифрових технологій, відсуність в освітян практичних умінь успішного застосування цих технологій; нівелювання функції соціалізації студентів через зменшення обсягу живого спілкування з іншими людьми тощо). Ткачов С. І. Диджиталізація вищої освіти: сутність, переваги та проблеми / С. І. Ткачов, Н. О. Ткачова, А. С. Ткачов // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №1 (185). — C. 44-54.

2024-01-01T00:00:00Z