Статтіhttp://hdl.handle.net/123456789/104742026-04-17T10:49:53Z2026-04-17T10:49:53ZДіячі земської та губернської статистичної справи в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. та їх внесок у розвиток місцевого краєзнавстваШевцова, Є. С.http://hdl.handle.net/123456789/122512026-02-04T03:02:35Z2024-01-01T00:00:00ZДіячі земської та губернської статистичної справи в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. та їх внесок у розвиток місцевого краєзнавства
Шевцова, Є. С.
Автор досліджує значний внесок окремих діячів земських та губернських статистичних служб у розвиток краєзнавства в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Метою статті є сприяння глибшому розумінню ролі та внеску діячів земської та губернської статистичної справи в розвиток місцевого краєзнавства на прикладі дослідників з різних регіонів України. Аналіз їхньої діяльності та біографій демонструє, як ці особистості вплинули на розвиток регіональних політик, соціально-економічних досліджень та наукових підходів того часу. Дослідження також має на меті заповнити прогалини в історичній науці та надати нові перспективи для сучасних науковців, зацікавлених у розвитку статистики та краєзнавства.
Встановлено, що діяльність земських та губернських статистичних служб суттєво вплинула на формування та становлення краєзнавства в Україні. Охарактеризовано методи досліджень, що використовувалися статистиками, та їхні публікації, які стали класикою краєзнавчої літератури. Проаналізовано діяльність видатних статистиків, таких як Юлій Янсон, Віктор Гошкевич, Олександр Русов, Григорій Ротмістров, Йосип Роллє та інших. Підкреслено, що дослідження статистиків є надзвичайно цінними для розуміння соціально-економічних, історичних, культурних та демографічних аспектів життя регіонів України. Зроблено висновок, що внесок діячів земських та губернських мав тривалий вплив на краєзнавство і досі залишається важливим ресурсом для дослідників.
Шевцова Є. С. Діячі земської та губернської статистичної справи в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. та їх внесок у розвиток місцевого краєзнавства / Є. С. Шевцова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. — 2024. — № 3 (362), червень. – С. 199-208.
2024-01-01T00:00:00ZПолітика США щодо франко-корейського конфлікту 1866 р.Черкащенко, О. О.http://hdl.handle.net/123456789/122502026-02-04T03:02:36Z2024-01-01T00:00:00ZПолітика США щодо франко-корейського конфлікту 1866 р.
Черкащенко, О. О.
У статті комплексно розглянуто процес оформлення корейської політики США у 60-х рр. ХІХ ст., спрямованої на «відкриття» держави Чосон для іноземної комерції. Зазначено, що цей курс був прямим продовженням стратегії, яка пройшла первинну публічну апробацію у середині ХІХ ст., під час насильницького «відкриття» Японії. Розглядаючи процес оформлення політики Вашингтону щодо корейської держави Чосон, автор доводить, що у якості приводу для втручання у внутрішні справи Сеулу утиски та переслідування, які чинив «ізоляціоністський» уряд східноазійської держави. Особливо ця проблема загострилася у 1866 р., коли чосонська влада масово переслідувала християнську громаду країни, яка розвивалася під патронатом французької католицької місії.
Внаслідок проведеного дослідження, автор дійшов до наступних висновків. корейська політика США значно активізувалася у 60-х рр. ХІХ ст. Під приводом захисту французьких католицьких місіонерів від репресій з боку корейської влади, Білий Дім виступив, разом із іншими державами (зокрема, Францією) за «відкриття» Чосону для іноземної торгівлі. Останнє розглядалося як універсальний рецепт розповсюдження на раніше «ізольовані» країни Східної Азії «цивілізованих» правил співіснування. Дії, які робилися Вашингтоном у цей період можна трактувати як «пробу сил», з метою визначення подальшої стратегії «відкриття» Кореї.
Черкащенко О. О. Політика США щодо франко-корейського конфлікту 1866 р. / О. О. Черкащенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. — 2024. — № 3 (362), червень. – С. 186-198.
2024-01-01T00:00:00ZДо питання пам’ятних сторінок історії ЛубенщиниТараненко, М. Г.http://hdl.handle.net/123456789/122492026-02-04T03:02:33Z2024-01-01T00:00:00ZДо питання пам’ятних сторінок історії Лубенщини
Тараненко, М. Г.
В статті аналізуються маловідомі сторінки історії Посульщини та її «стольного граду» – Лубен. Автор зосереджує свою увагу на питаннях заселення краю первісними людьми, заснування міста Лубни, ролі князів Вишневецьких в розбудові Лубенщини, виникненні квазідержави «Вишневеччини», створенні так званої «Лубенської республіки», виданні в Лубнах першої на Наддніпрянщині українськомовної газети «Хлібороб» та ін.
Внаслідок проведеного дослідження, автор дійшов до наступних висновків. Багатовікова історія Лубенщини містить багато цікавих історичних подій, які викликають цілком зрозумілий підвищений інтерес вітчизняних вчених і місцевих краєзнавців. Більшість з них детально висвітлені в їх наукових розвідках. Однак чимало маловідомих історичних пам’яток, що мали місце на теренах Лубенщини, вимагають сьогодні глибокого, всебічного і головне об’єктивного переосмислення дослідників без ідеологічних упереджень і політичної кон’юнктури.
Тараненко М. Г. До питання пам’ятних сторінок історії Лубенщини / М. Г. Тараненко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. — 2024. — № 3 (362), червень. – С. 171-185.
2024-01-01T00:00:00ZРозвиток кредитно-банківської мережі у містах Харківської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.Радченко, Н. М.http://hdl.handle.net/123456789/122482026-02-04T03:02:34Z2024-01-01T00:00:00ZРозвиток кредитно-банківської мережі у містах Харківської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Радченко, Н. М.
У даній статті розглядаються причини заснування і розвитку кредитно-банківських установ в містах Харківській губернії як складової частини економіки українського міста протягом ХІХ – початку ХХ ст.
Метою дослідження є аналіз впливу кредитно-банківських установ на економічний і соціальний розвиток міст Харківської губернії протягом XIX – початку ХХ ст., розбудову міської інфраструктури. Методи дослідження у статті добиралися відповідно до мети та опиралися на принцип історизму. Представлені вони загальнонауковим методом аналізу і спеціально науковими історико-порівняльним та історико-генетичним методами. Застосування цих методів дозволило послідовно простежити процес формування і розвитку історичних знань з досліджуваної проблематики. Реконструйовано мережу банків і установ дрібного кредитування міст Харківщини даного періоду. Висновки. Виокремлено низку завдань, які потребують подальших дослідницьких зусиль науковців різних держав.
Радченко Н. М. Розвиток кредитно-банківської мережі у містах Харківської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. М. Радченко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. — 2024. — № 3 (362), червень. – С. 159-170.
2024-01-01T00:00:00Z