http://hdl.handle.net/123456789/1046 2026-09-14T22:32:17Z 2026-09-14T22:32:17Z Панасенко, Е. А. Білаковський, О. І. Бережна, М. А. http://hdl.handle.net/123456789/13599 2026-09-14T12:35:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Експериментальний підхід до формування soft skills компетентностей і стресостійкості молоді у тренінговому освітньому середовищі Панасенко, Е. А.; Білаковський, О. І.; Бережна, М. А. У статті здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження формування soft skills компетентностей і стресостійкості студентської молоді в умовах тренінгового освітнього середовища. Розкрито сутність soft skills як інтегративного комплексу надпрофесійних компетентностей, що забезпечують ефективну міжособистісну взаємодію та адаптацію особистості. Окреслено психологічний зміст стресостійкості як здатності особистості зберігати функціональну стабільність в умовах підвищеного психоемоційного навантаження. Проаналізовано наукові підходи до формування м’яких навичок і психологічної стійкості у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Обґрунтовано доцільність використання тренінгових технологій як ефективного засобу розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти. Представлено структуру тренінгових курсів, що впроваджуються упродовж чотирьох років навчання в межах освітніх програм бакалаврського рівня вищої освіти. Зокрема, впроваджено тренінг тайм-менеджменту, тренінг самопізнання та розвитку комунікативної компетентності, тренінг управління емоціями та розвитку впевненої поведінки, тренінг лідерства та тімбілдінгу, а також тренінг кар’єрного розвитку. Описано зміст зазначених тренінгових дисциплін, спрямованих на розвиток емоційної регуляції, комунікативної компетентності, саморегуляції поведінки та соціальної взаємодії. У статті наведено результати експериментального дослідження за участю 190 здобувачів вищої освіти. Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку soft skills компетентностей і стресостійкості на першому та четвертому курсах навчання. Встановлено статистично значущу позитивну динаміку за всіма досліджуваними параметрами, що підтверджено методами математичної статистики. Доведено ефективність системного впровадження тренінгових дисциплін у формуванні адаптивних поведінкових стратегій та психологічної стійкості особистості. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і розроблення психолого-педагогічних умов підготовки конкурентоспроможних фахівців. Панасенко Е. А. Експериментальний підхід до формування soft skills компетентностей і стресостійкості молоді у тренінговому освітньому середовищі / Е. А. Панасенко, О. І. Білаковський, М. А. Бережна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 54-62.

2026-01-01T00:00:00Z Ливацький, О. В. Очкалов, О. Ф. http://hdl.handle.net/123456789/13598 2026-09-14T11:40:48Z 2026-01-01T00:00:00Z

Професійне становлення майбутнього вчителя фізичної культури: від історичних традицій до правових норм Нової української школи Ливацький, О. В.; Очкалов, О. Ф. У статті розглянуто проблему професійного становлення майбутнього вчителя фізичної культури в умовах реалізації концепції «Нова українська школа». Особливу увагу приділено освітньому компоненту «Вступ до спеціальності», який виступає інтеграційною платформою для поєднання дисциплін «Історія фізичної культури» та «Організаційно-правові основи фізичної культури». Здійснено історико-ретроспективний аналіз розвитку педагогічних ідей, що формують гуманістичні цінності професії, та контент-аналіз сучасних нормативно-правових актів, які визначають діяльність учителя фізичної культури в умовах НУШ. Показано, що синергія історичної спадкоємності, правової грамотності та пропедевтичної підготовки забезпечує формування цілісної професійної ідентичності студента, сприяє розвитку його стійкості та відповідальності. Практичний кейс впровадження інклюзивного підходу та цифрових технологій ілюструє перехід від теоретичних засад до сучасної освітньої практики. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні інтегративної ролі пропедевтичного курсу як системоутворюючого чинника професійної ідентичності майбутнього вчителя фізичної культури. Ливацький О. В. Професійне становлення майбутнього вчителя фізичної культури: від історичних традицій до правових норм Нової української школи / О. В. Ливацький, О. Ф. Очкалов // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 48-53.

2026-01-01T00:00:00Z Курило, Н. О. Лєсовець, Н. М. http://hdl.handle.net/123456789/13597 2026-09-14T08:38:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Теоретико-методологічні засади тренінгу в підготовці фахівців інформаційно-документознавчої галузі Курило, Н. О.; Лєсовець, Н. М. У статті розглядається роль тренінгу у підготовці фахівців інформаційно-документознавчої галузі, а також визначається його значущість як дієвого засобу формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. У ході тренінгового навчання формується сукупність загальних і професійних компетентностей, необхідних для подальшої діяльності. До них належить аналітичне й критичне мислення, здатність працювати з інформацією, ухвалювати рішення, планувати власну діяльність, здійснювати рефлексію, а також комунікативні вміння, навички командної роботи та професійної взаємодії. Важливим результатом є вміння застосовувати набуті знання на практиці, адаптуватися до змінних умов, здійснювати самоконтроль і забезпечувати власний розвиток. Курило Н. О. Теоретико-методологічні засади тренінгу в підготовці фахівців інформаційно-документознавчої галузі / Н. О. Курило, Н. М. Лєсовець // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 40-47.

2026-01-01T00:00:00Z Веретюк, Т. В. Четверик, В. К. http://hdl.handle.net/123456789/13596 2026-09-14T07:29:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Аналітичне читання як засіб розвитку критичного мислення здобувачів-філологів в умовах інформаційного впливу Веретюк, Т. В.; Четверик, В. К. У статті здійснено теоретичне обґрунтування аналітичного читання як методичного засобу розвитку критичного мислення здобувачів-філологів в умовах інтенсивного інформаційного впливу. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями сучасного інформаційного середовища, зокрема поширенням маніпулятивних практик у масмедійному дискурсі, що потребує формування у здобувачів стійких навичок критичного осмислення текстової інформації. Проблема розглядається у подвійному вимірі: здобувачі-філологи є майбутніми фахівцями, покликаними формувати культуру критичного читання в суспільстві, і водночас самі потребують цілеспрямованої підготовки до усвідомленої роботи з маніпулятивним дискурсом. У роботі уточнено сутність аналітичного читання як когнітивно-інтерпретаційного процесу, спрямованого на глибинний аналіз структурно-смислової організації тексту, виявлення імпліцитних значень та реконструкцію авторської позиції. Обґрунтовано його тісний взаємозв’язок із критичним мисленням і медіаграмотністю, а також визначено специфіку реалізації в межах мовно-літературної підготовки здобувачів-філологів. Особливу увагу приділено аналізу маніпулятивного потенціалу тексту на лексичному, синтаксичному та дискурсивному рівнях як важливому компоненту формування метамовної обізнаності. Узагальнено основні методичні прийоми навчання аналітичного читання, зокрема систему проблемних запитань, інтертекстуальний аналіз, верифікацію інформації та пошук першоджерел за допомогою онлайн-інструментів фактчекінгу, групові дискусії та письмову рефлексію. На основі синтезу теоретичних положень запропоновано концептуальну методичну модель розвитку критичного мислення, що передбачає поетапну організацію роботи з текстом із залученням цифрових ресурсів для порівняння різних джерел висвітлення однієї події. Принциповою рисою моделі є її рефлексивний, нелінійний характер: результати кожного етапу збагачують наступний і повертають здобувача до переосмислення попереднього, що відповідає природі критичного мислення як компетентності. Доведено, що системне впровадження аналітичного читання у філологічну підготовку сприяє формуванню інформаційної стійкості, здатності до деконструкції маніпулятивних стратегій та усвідомленого сприйняття медійного контенту. Веретюк Т. В. Аналітичне читання як засіб розвитку критичного мислення здобувачів-філологів в умовах інформаційного впливу / Т. В. Веретюк, В. К. Четверик // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 28-39.

2026-01-01T00:00:00Z