http://hdl.handle.net/123456789/1046 2026-06-05T23:43:12Z 2026-06-05T23:43:12Z Yunina, O. Ye. http://hdl.handle.net/123456789/13156 2026-06-05T08:47:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Communication: Tools and Techniques for Achieving Clarity and Influence Yunina, O. Ye. The article is devoted to a comprehensive study of the contemporary landscape of strategic communication amidst dynamic organizational and societal challenges. The relevance of the work is driven by the transformation of the information environment under the influence of the digital revolution, which necessitates updated approaches to achieving message clarity and influence on target audiences. The author analyzes key tools and techniques that ensure effective interaction in professional, academic, and public spheres. The methodological basis of the research consists of a systematic analysis of scientific sources for the period 2015–2025, content analysis of communication campaigns, and the synthesis of obtained data into practical models. The article substantiates that successful strategic communication requires a multifaceted approach that harmoniously combines classical rhetorical principles (ethos, pathos, logos) with the latest digital-age methodologies, such as psychographic analysis, behavioral segmentation, and big-data-driven optimization. Particular attention is paid to the development of an integrated framework covering five critical stages: strategic planning, message design using framing theory, communication channel optimization, flexible implementation, and systematic performance evaluation. The research reveals that in conditions of information overload, the key success factors are the authenticity of emotional connection and the adaptation of argumentation to the shortened attention spans of digital consumers. The scientific novelty of the results lies in overcoming fragmentation in the understanding of communication tools by unifying them into a synergistic system. The materials of the article have practical significance for communication practitioners, educators, and researchers, as they offer specific recommendations for building trust and reputation management in the digital environment. The formulated conclusions emphasize the need for continuous adaptation of strategies to technological changes while maintaining a focus on the fundamental principles of ethics and transparency. Yunina O. Ye. Strategic Communication: Tools and Techniques for Achieving Clarity and Influence / O. Ye. Yunina // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2026. – № 1. – С. 113-120.

2026-01-01T00:00:00Z Yuhan, N. L. http://hdl.handle.net/123456789/13155 2026-06-05T08:36:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Strategien der Übersetzung deutscher Phraseologismen und Paremiensätze ins Ukrainische Yuhan, N. L. Der Artikel widmet sich der Analyse von Strategien zur Übersetzung deutscher Phraseologismen und Paremiensätze ins Ukrainische im Kontext der modernen Übersetzungswissenschaft. Die Relevanz der Untersuchung ergibt sich aus der Schwierigkeit, semantisch geschlossene, bildhafte und kulturell markierte sprachliche Einheiten wiederzugeben, die die Besonderheiten des nationalen Sprachweltbildes widerspiegeln. Ziel der Arbeit ist die Bestimmung der wichtigsten Übersetzungsstrategien und die Untersuchung ihrer Effektivität bei der Übertragung von Phraseologismen und Paremiensätzen aus dem Deutschen ins Ukrainische. Im Artikel werden die theoretischen Ansätze zur Erforschung der Phraseologie und der Übersetzung zusammengefasst, wie sie in den Arbeiten in- und ausländischer Wissenschaftler dargestellt sind, wobei insbesondere Klassifikationen von Übersetzungsstrategien berücksichtigt werden. Methodologisch basiert die Untersuchung auf deskriptiven, kontextuellen und kontrastiven Methoden sowie auf übersetzungswissenschaftlicher Analyse. Untersuchungsmaterial bilden deutsche Phraseologismen und Paremiensätze sowie ihre ukrainischen Entsprechungen. Im Ergebnis der Untersuchung wurden die Hauptstrategien der Übersetzung herausgearbeitet: Verwendung eines phraseologischen Äquivalents, Anwendung eines phraseologischen Analogons, Kalque und deskriptive Übersetzung. Es wurde gezeigt, dass die adäquateste Methode die Verwendung von Äquivalenten und Analogien ist, da diese sowohl die Semantik als auch die Bildhaftigkeit des Ausdrucks bewahren. Kalque ist sinnvoll, wenn das Bild verständlich ist, während die deskriptive Übersetzung in Fällen fehlender Entsprechungen eingesetzt wird, jedoch mit einem Verlust stilistischer Ausdruckskraft einhergeht. Es wurde festgestellt, dass die Wahl der Übersetzungsstrategie von der kulturellen Spezifik, dem Kontext der Verwendung und dem kommunikativen Ziel des Textes abhängt. Hervorgehoben wird die Notwendigkeit eines ganzheitlichen Ansatzes bei der Übersetzung der Phraseologie, der linguistische und kulturwissenschaftliche Analysen kombiniert. Die gewonnenen Ergebnisse können sowohl in der Ausbildung von Übersetzern als auch in weiteren Untersuchungen der interkulturellen Kommunikation genutzt werden. Yuhan N. L. Strategien der Übersetzung deutscher Phraseologismen und Paremiensätze ins Ukrainische / N. L Yuhan // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2026. – № 1. – С. 104-112.

2026-01-01T00:00:00Z Сергєєва, В. Є. Перепадя, Д. О. http://hdl.handle.net/123456789/13153 2026-06-05T08:23:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Когнітивні, дискурсивні та комунікативні виміри перекладу з використанням штучного інтелекту Сергєєва, В. Є.; Перепадя, Д. О. Статтю присвячено дослідженню когнітивних, дискурсивних та комунікативних вимірів перекладу в умовах використання технологій штучного інтелекту. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком алгоритмічних систем обробки природної мови, які активно інтегруються у перекладацьку практику та трансформують характер професійної діяльності перекладача. Метою дослідження є комплексне осмислення впливу штучного інтелекту на структуру перекладацького процесу, дискурсивні характеристики тексту перекладу та комунікативну роль перекладача в сучасному цифровому середовищі. У статті обґрунтовано, що використання систем машинного перекладу і великих мовних моделей змінює когнітивну організацію перекладацького процесу, посилюючи роль аналітичного мислення, критичного оцінювання машинного виходу та стратегічного прийняття перекладацьких рішень. Дискурсивний вимір перекладу з використанням штучного інтелекту пов’язаний із необхідністю забезпечення жанрової адекватності, прагматичної релевантності та стилістичної цілісності тексту перекладу. Комунікативний вимір проявляється у трансформації професійної ролі перекладача, який виступає медіатором між алгоритмічними системами, текстом і цільовою аудиторією та відповідає за якість і доречність кінцевого результату. Отримані результати можуть бути використані в теорії перекладознавства та у професійній підготовці майбутніх перекладачів. Сергєєва В. Є. Когнітивні, дискурсивні та комунікативні виміри перекладу з використанням штучного інтелекту / В. Є. Сергєєва, Д. О. Перепадя // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2026. – № 1. – С. 97-103.

2026-01-01T00:00:00Z Білобровська, К. О. Щербина, Д. В. http://hdl.handle.net/123456789/13152 2026-06-05T07:16:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Перекладацька діяльність Б. Антоненка-Давидовича Білобровська, К. О.; Щербина, Д. В. У статті зроблено спробу аналізу і систематизації перекладацької діяльності Б. Антоненка-Давидовича як вагомого складника його творчої та науково-мовознавчої спадщини. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовних наукових праць, спрямованих на комплексне осмислення постаті Б. Антоненка-Давидовича як перекладача, і недостатнім вивченням його перекладацького доробку, розгляданого в нечисленних та розрізнених працях. Основну увагу зосереджено на літературознавчому й перекладознавчому аспектах дослідження перекладів митця, уточнений перелік яких наведено в розвідці. З’ясовано, що перекладацька практика письменника органічно пов’язана з його літературними настановами та мовознавчими поглядами, зокрема з ідеєю залучення українського читача до інших культурних традицій, естетик і світоглядних моделей, а також утвердження національної самобутності української мови, формування багаторівневого культурного діалогу, який підвищує інтелектуальний та естетичний рівень літератури. Засвідчено, що коло авторів і творів, перекладених Б. Антоненко-Давидовичем, не надто широке, але репрезентує провідні літературні напрями, представлені в українському культурному просторі ХХ ст. Показано, що в перекладацькій діяльності письменника, так само як і в літературній, можна умовно виокремити два періоди: перший (від початку літературної діяльності до ув’язнення) і другий (після реабілітації). Перший період позначений головно перекладами з російської дорадянської та європейських літератур. У другому періоді переважають переклади з російської та інших радянських літератур. Підкреслено, що переклади посідають важливе, хоч і не домінантне місце у творчій спадщині Б. Антоненка-Давидовича, доповнюючи його як літератора і лінгвіста, а також поєднуючи художні, мовознавчі та культурницькі орієнтири й органічно вписуючись у загальний контекст української літератури ХХ ст. Закцентовано, що діяльність Б. Антоненка-Давидовича як перекладача не обмежується суто письменницькою практикою, а набуває ширшого культурно-історичного значення, оскільки сприяє кодифікації мовних норм та формуванню естетичних критеріїв художнього перекладу. У підсумку доведено, що перекладацький доробок митця становить значущий етап у розвитку українського перекладознавства і зберігає свою вагу в сучасному науковому дискурсі. Білобровська К. О. Перекладацька діяльність Б. Антоненка-Давидовича / К. О. Білобровська, Д. В. Щербина // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2026. – № 1. – С. 82-96.

2026-01-01T00:00:00Z