<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Статті</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10420" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10420</id>
<updated>2026-04-04T11:53:25Z</updated>
<dc:date>2026-04-04T11:53:25Z</dc:date>
<entry>
<title>Екстраполяція досвіду розвитку професійної майстерності вчителів засо- бами театрального мистецтва в сучасну вітчизняну школу</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10432" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стихун, Н. В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10432</id>
<updated>2024-09-28T02:02:23Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Екстраполяція досвіду розвитку професійної майстерності вчителів засо- бами театрального мистецтва в сучасну вітчизняну школу
Стихун, Н. В.
Виявлено можливості екстраполяції досвіду розвитку професійної майстерності вчителів &#13;
засобами театрального мистецтва досліджуваного періоду у сучасну систему освіти, а саме, акцентовано на доцільності використання комплексу мистецтв на уроках не лише гуманітарного, а й фізико-математичного циклу («художньо-дидактичного методу», за Я. Мамонтовим); організації шкільних самодіяльних учительських театрів, навчально-драматичних студій для проведення різноманітних тренінгів, лекцій з основ театрального мистецтва; посилення взаємодії шкіл із театрами у вихованні духовно-моральної, художньо-естетичної, театральної, мовленнєвої культури учнів; творчої співпраці вчителів шкіл з акторами та режисерами театрів; &#13;
удосконалення педагогічної майстерності вчителів шляхом самоосвіти в царині театрального мистецтва; ґрунтовного ознайомлення педагога із драматургією театру; доповнення методичної бази новітніми, більш ефективними методами, формами, прийомами, технологіями театрального мистецтва; покращення професійної підготовки майбутнього вчителя до театральної творчості у навчально-виховному процесі школи.
Стихун Н. В. Екстраполяція досвіду розвитку професійної майстерності вчителів засобами театрального мистецтва в сучасну вітчизняну школу / Н. В. Стихун // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2023. - № 5 (359), грудень. – С. 50-54.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Цифрові технології: ефективний засіб соціально-емоційного навчання  в умовах невизначеного часу</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10431" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шпеко, А. А.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10431</id>
<updated>2024-09-28T02:02:30Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Цифрові технології: ефективний засіб соціально-емоційного навчання  в умовах невизначеного часу
Шпеко, А. А.
У статті наголошено, що соціально-емоційне навчання є вагомим складником будь-якої &#13;
форми здобуття початкової освіти, що сприяє вихованню громадян, здатних до плідної взаємодії та розуміння себе й інших, заохочує робити добрі вчинки. Схарактеризовано ключові зміни та потреби в освітньому процесі закладу вищої освіти в умовах невизначеного часу. Представлено та проаналізовано результати анкетування здобувачів освіти спеціальності 013 Початкова освіта факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, що дало змогу розглянути підходи до розуміння терміна СЕН, описати рівень сприйняття та готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження соціально-емоційного навчання, зокрема, шляхом використання цифрових технологій. У результаті дослідження виявлено бажання студентів пізнавати теоретичні основи та практики СЕН, розробляти авторські вправи цифрового формату, розвивавати власні &#13;
соціально-емоційні навички, проходити курси неформальної освіти з цього напряму для збагачення педагогічного досвіду. Також аналіз результатів зафіксував високі показники ввічливості з боку викладачів та студентів, прагнення до участі у проведенні релаксаційних хвилинок під час освітнього процесу у вишах. Зазначено, що можливості соціально-емоційного розвитку розширюються разом із цифровими технологіями, адже використання вчителями цифрових інструментів та матеріалів, інтерактивних методів сприяє розвитку учнівських навичок, необхідних для досягнення успіху у сучасному світі. Сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження елементів соціально-емоційного навчання в цифровий освітній простір університету. Продемонстровано реалізацію ефективного використання методів та засобів навчання у ЗВО на основі відкритого процесу обміну знаннями та досвідом, партнерської взаємодії.
Шпеко А. А. Цифрові технології: ефективний засіб соціально-емоційного навчання &#13;
в умовах невизначеного часу / А. А. Шпеко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2023. - № 5 (359), грудень. – С. 55-66.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Формування медіакомпетентності військовослужбовців Збройних Сил  України як ефективного засобу протидії інформаційно-психологічному впливу супротивника</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10430" rel="alternate"/>
<author>
<name>Лабенок, О. І.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10430</id>
<updated>2024-09-28T02:02:29Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Формування медіакомпетентності військовослужбовців Збройних Сил  України як ефективного засобу протидії інформаційно-психологічному впливу супротивника
Лабенок, О. І.
У статті обґрунтовано одну з педагогічних умов ефективного формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни – формування медіакомпетентності військовослужбовців як ефективного засобу протидії інформаційно-психологічному впливу супротивника. Доведено, що медіакомпетентність військовослужбовців – це вміння аналізувати та критично оцінювати інформацію, яка надходить через медіа, включаючи соціальні мережі та новинні джерела. Вона допомагає відрізняти об’єктивну інформацію від фейкових новин, розуміти вплив медіа на громадську думку та формує здатність адекватно реагувати на медійну маніпуляцію. Військовослужбовці повинні бути здатними відрізняти правдиву та об’єктивну інформацію від маніпулятивної, розуміти медійні стратегії і тактики, що застосовуються противником, та адекватно реагувати на медійні виклики.
Лабенок О. І. Формування медіакомпетентності військовослужбовців Збройних Сил &#13;
України як ефективного засобу протидії інформаційно-психологічному впливу супротивника / О. І. Лабенок // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2023. - № 5 (359), грудень. – С. 67-73.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Інтегративний підхід до розвитку фахової компетентності магістрів- олігофренопедагогів у системі професійної підготовки</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10429" rel="alternate"/>
<author>
<name>Капустіна, О. І.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10429</id>
<updated>2024-09-28T02:02:27Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Інтегративний підхід до розвитку фахової компетентності магістрів- олігофренопедагогів у системі професійної підготовки
Капустіна, О. І.
У статті актуалізується проблема розвитку компетентності магістрів-олігофренопедагогів, діяльність яких передбачає роботу з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку. На жаль, сьогодні збільшується кількість дітей з такими порушеннями в закладах спеціальної та інклюзивної освіти, а тому виникає потреба у фахівцях, здатних здійснювати корекційно-розвивальну роботу на засадах гуманізму, рівності та партнерства. Розуміння сутності даного явища зумовлюється обґрунтованими підходами до його дослідження, де особлива роль належить інтегративному. За результатами аналізу довідкової та науково-педагогічної літератури уточнено поняття «підхід», «методологічний підхід». У статті підсумовано, що категорію «методологічний підхід» слід розуміти як підґрунтя досліджуваного явища або процесу, яке поєднує у собі філософські, теоретичні та методологічні знання. Наголошено, що поєднання різних підходів до реалізації змісту освіти обґрунтовує інтегративний підхід. Узагальнено різні погляди до питання інтеграції в освіті. Зроблено висновок: &#13;
інтеграція в освіті спрямована на поєднання різних елементів, шляхів з метою формування цілісної системи уявлень про світ, певні явища та властивості. Реалізація інтегративного підходу сприятиме існуванню та взаємодії різних думок та ідей. У статті також зазначено, що у професійній освіті впровадження даного методологічного підходу здійснюється за допомогою інтеграції різних знань, використання інтегрованого методичного забезпечення, єдності теорії та практики. Проаналізовано особливості його використання у спеціальній та інклюзивній освіті, а також роль у дослідженні &#13;
розвитку фахової компетентності магістра-олігофренопедагога в системі професійної підготовки. Встановлено, що застосування інтегративного підходу сприятиме вирішенню як предметних, так і загальних завдань на основі психологічних, педагогічних, медичних, анатомо-фізіологічних та інших знань і сприятиме становленню компетентного фахівця, здатного надавати психолого-педагогічну підтримку, генерувати нові ідеї, прагнути до самовдосконалення.
Капустіна О. І. Інтегративний підхід до розвитку фахової компетентності магістрів-&#13;
олігофренопедагогів у системі професійної підготовки / О. І. Капустіна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2023. - № 5 (359), грудень. – С. 74-80.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
