http://hdl.handle.net/123456789/10087 2026-04-15T20:19:19Z 2026-04-15T20:19:19Z Мальцева, О. І. http://hdl.handle.net/123456789/10694 2025-01-17T03:02:30Z 2023-01-01T00:00:00Z

Медіавиховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в сім’ї Мальцева, О. І. У статті обґрунтовано актуальність здійснення медіавиховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в сім’ї. Наголошено, що дошкільний і молодший шкільний вік є надзвичайно важливим періодом для інтелектуального, фізичного та психоемоційного розвитку дитини; сучасна дитина ще до моменту вступу до школи має зазвичай досить значний аудіовізуальний досвід; дошкільнята й учні початкової школи, які стикаються з потоком інформації (навчальної, медійної), що постійно зростає, зазнають значних труднощів, коли їм необхідно виявити пошукові навички, самостійно критично оцінити отриману інформацію, проявляючи не тільки інтелектуальну та пізнавальну активність, але й особистісну індивідуальність. Акцентовано на завданні сучасних батьків надавати допомогу дітям в опануванні вмінь контролювати час спілкування з медіа та працювати з медійною інформацією: знаходити та відбирати найважливіше для себе, відрізняти справжню інформацію від хибної. Наголошено на необхідності врахування батьками у процесі медіавиховання вікових особливостей дітей. Зроблено акцент на ефективності спільної медіатворчості. Розглянуто методи та прийоми, які можуть використовувати батьки для формування медіаграмотності дітей: колективні обговорення творів медіамистецтва; виготовлення колажів, малюнків, афіш, альбомів для вирізок цікавих фактів та інформації з медіа; складання сімейної збірки цитат із відомих мультфільмів чи фільмів; випуск домашньої газети про медіа тощо. Мальцева О. І. Медіавиховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в сім’ї / О. І. Мальцева // Соціальна педагогіка: теорія та практика. — 2023. — № 1. — С. 21-28.

2023-01-01T00:00:00Z Бриндіков, Ю. Л. http://hdl.handle.net/123456789/10693 2025-01-17T03:02:52Z 2023-01-01T00:00:00Z

Мобінг як соціальна патологія Бриндіков, Ю. Л. У статті окреслено мобінг як соціальну патологію, яка супроводжується колективним психологічним терором працівника та призводить до погіршення психічного, фізичного та соціального здоров’я жертви. Ми досягли поставленої мети, яка передбачала змістовний аналіз сутності мобінгу як соціального явища, висвітлення детермінант його зародження та чинників формування особи кривдника. У дослідженні ми зауважили роботу вчителя / педагога, батьків, від якої залежить соціалізація дитини, її психофізичні характеристики, поведінкові прояви та їх подальша проєкція у взаєминах з оточенням.Виокремлено сім видів мобінгу: горизонтальний, вертикальний, усвідомлений, неусвідомлений, сендвіч-мобінг, босинг і булінг. Зазначено індивідуальні (стрес, апатія, депресія, адиктивна поведінка, психічні розлади), соціальні (невдоволення населення недосконалим трудовим законодавством щодо протидії мобінгу, поширення соціальної патології в Україні через відсутність її превенції та локалізації) та корпоративні агресивна конкуренція, відсутність ентузіазму й ініціативи у виконанні роботи, збільшення витрат фірми, відсутність креативності, ріст безвідповідальності працівників) наслідки мобінгу. Висвітлено напрацювання у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, спрямованому на запобігання насильницьким діям у трудовому колективі. Вказано рекомендації фахівців правової сфери стосовно оптимізації Кодексу законів про працю України для запобігання мобінгу. Надано рекомендації щодо превенції та врегулювання конфліктів у трудовому колективі. Бриндіков Ю. Л. Мобінг як соціальна патологія / Ю. Л. Бриндіков // Соціальна педагогіка: теорія та практика. — 2023. — № 1. — С. 5-11.

2023-01-01T00:00:00Z Василенко, О. М. http://hdl.handle.net/123456789/10692 2025-01-17T03:02:49Z 2023-01-01T00:00:00Z

Формування професійних домагань старшокласників як важливий складник діяльності практичних психологів закладів освіти Василенко, О. М. У статті розглянуто проблему діяльності практичних психологів закладів освіти з формування професійних домагань старшокласників. Визначено такі поняття, як «рівень домагань», «професійні домагання старшокласників», «професійна спрямованість». Установлено, що одним із найголовніших чинників форму- вання професійних домагань старшокласників є профорієнтаційна робота практичних психологів закладів освіти, в основу якої покладено бачення особистості не як об’єкта, а як суб’єкта саморозвитку, що виступає як активний учасник професійного самовизначення. Автором статті проведено емпіричне дослідження рівнів сформованості професійних домагань старшокласників СЗОШ № 12 міста Хмельницького. За результатами дослідження виявлено невисокі показники сформованості професійних домагань старшокласників, низький рівень їхньої самооцінки, не досить сформовану їхню професійну ідентичність, а також невизначеність у власному професійному майбутньому. Виявлено необхідність у розробленні та впровадженні практичними психологами закладів освіти профорієнтаційних занять для старшокласників у формі тренінгу. Автором статті наголошено на тому, що завдяки застосуванню цих занять практичні психологи закладів освіти зможуть значно покращити показники сформованості професійного самовизначення та професійних домагань старшокласників. Василенко О. М. Формування професійних домагань старшокласників як важливий складник діяльності практичних психологів закладів освіти / О. М. Василенко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. — 2023. — № 1. — C. 12-20.

2023-01-01T00:00:00Z Островська, Н. О. http://hdl.handle.net/123456789/10691 2025-01-17T03:02:48Z 2023-01-01T00:00:00Z

Супервізія соціальних працівників як умова запобігання професійному вигоранню фахівців Островська, Н. О. У статті розглянуто проблему супервізії соціальних працівників як умови запобігання професійному вигоранню фахівців. Визначено такі поняття, як «стрес», «професійний стрес», «стресостійкість соціального працівника», «професійне вигорання», «супервізія». Проаналізовано Закон України «Про соціальні послуги» та наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги»; визначено основні методи проведення супервізії. Авторкою статті проведено емпіричне дослідження сформованості протистояння соціальних працівників професійному вигоранню на базі Благодійної організації «Благодійний фонд «Карітас-Хмельницький УГКЦ»». За результатами дослідження виявлено невисокі показники рівня сформованості стресостійкості соціальних працівників до початку впровадження супервізії; наступним етапом роботи було впроваджено супервізію, основою якої стала тренінгова програма формування стресостійкості соціальних працівників під час роботи із клієнтами, здійснено аналіз її ефективності. Перспективами подальших досліджень авторкою визначено питання розроблення більш глибокої та детальної концепції формування та розвитку стресостійкості соціальних працівників у складних ситуаціях, що трапляються у професійній діяльності, а також напрацювання шляхів, методів і технологій профілактики синдрому професійного вигорання за допомогою супервізії. Островська Н. О. Супервізія соціальних працівників як умова запобігання професійному вигоранню фахівців / Н. О. Островська // Соціальна педагогіка: теорія та практика. — 2023. — № 1. — C. 30-36.

2023-01-01T00:00:00Z