<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Чередниченко Ірина Василівна</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10085" rel="alternate"/>
<subtitle>Доцент</subtitle>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10085</id>
<updated>2026-04-26T15:47:29Z</updated>
<dc:date>2026-04-26T15:47:29Z</dc:date>
<entry>
<title>Сonstruction of a digital relief model of the dendrology park using gis technologies</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11335" rel="alternate"/>
<author>
<name>Buzina, I. M.</name>
</author>
<author>
<name>Khainus, D. D.</name>
</author>
<author>
<name>Sopova, N. V.</name>
</author>
<author>
<name>Sopov, D. S.</name>
</author>
<author>
<name>Cherednychenko, I. V.</name>
</author>
<author>
<name>Havriushenko, H .V.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11335</id>
<updated>2025-09-05T02:02:33Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сonstruction of a digital relief model of the dendrology park using gis technologies
Buzina, I. M.; Khainus, D. D.; Sopova, N. V.; Sopov, D. S.; Cherednychenko, I. V.; Havriushenko, H .V.
Geoinformation modeling, including the creation of digital terrain models, is one of the most effective research methods in both environmental and earth sciences. This approach makes it possible to study in detail the natural processes and phenomena occurring in&#13;
a certain area with high accuracy and detail. Modeling of the nature reserve fund of the State Biotechnological University's arboretum using geographic information systems (GIS) is becoming an indispensable and effective tool for the conservation and rational use&#13;
of natural resources. It helps to develop optimal territory management strategies and make informed decisions that take into account the environmental, aesthetic, and recreational aspects of the area. The creation of a digital terrain model of the dendrological park is aimed at identifying and analyzing the main components&#13;
of the natural environment, assessing their condition and dynamics, taking into account the impact of anthropogenic activities. This approach allows not only to understand the current state of the ecosystem, but also to predict its development in the future. The use&#13;
of GIS provides the ability to process and analyze a large amount of geospatial data in a complex, which makes it possible to obtain comprehensive and objective information for making decisions on territory management. This, in turn, allows for effective planning&#13;
of environmental protection measures, preservation of biodiversity and maintenance of ecosystems' sustainability. Geoinformation technologies open up new prospects for environmental monitoring and research. They allow not only to record&#13;
the current state of natural systems but also to predict their possible changes under the influence of various factors, including climate change. The use of such methods contributes to the preservation of natural heritage for future generations and ensures the sustainability of ecosystems in response to modern environmental challenges. Thus, geographic information modeling is becoming an important tool for ensuring sustainable development and preserving the natural resources of our planet.
Buzina I. M. Сonstruction of a digital relief model of the dendrology park using gis technologies /  I. M. Buzina, D. D. Khainus, N. V. Sopova and others // Екологічні науки : науково-практичний журнал / Головний редактор Бондар О. І. – К. :&#13;
Видавничий дім «Гельветика», 2025. – № 1(58). — С. 27-32.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Структурно-агрегатний склад чорноземів типових за різних систем удобрення в умовах безполицевого обробітку ґрунту</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/11334" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дегтярьов, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Чередніченко, І. В.</name>
</author>
<author>
<name>Коньшин, Р. В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/11334</id>
<updated>2025-09-05T02:02:38Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Структурно-агрегатний склад чорноземів типових за різних систем удобрення в умовах безполицевого обробітку ґрунту
Дегтярьов, В. В.; Чередніченко, І. В.; Коньшин, Р. В.
Прогресуюче погіршення якісного стану агроландшафтів в Україні, зниження родючості ґрунтів створюють реальну загрозу подальшого загострення кризи виробництва сільськогосподарської продукції. Суспільство починає усвідомлювати, що традиційне сільське господарство та існуючі способи переробки продукції не гарантують достатньої безпеки та корисності продуктів харчування. Окрім того інтенсивні системи землеробства на базі хімізації порушують екологічну рівновагу агроекосистем, забруднення їх важкими металами-канцерогенами, пестицидами, різними хімічними речовинами. Тому, заслуговує на розгляд такий напрям у розвитку світового сільського господарства, як органічне землеробство.У розвитку органічного землеробства основні дослідження у світі і в Україні були спрямовані на форму-вання врожаїв та на показники якості продукції. Майже відсутні публікації з вивчення ґрунтових процесів в органічному землеробстві. Водночас з цим, визначення оптимальних параметрів агрофізичних показників чорнозему типового за різних систем удобрення в умовах органічного землеробства є актуальним, як для ґрунтознавства, так і для землеробства загалом.
Дегтярьов В. В. труктурно-агрегатний склад чорноземів типових за різних систем удобрення в умовах безполицевого обробітку ґрунту / В. В. Дегтярьов, І. В. Чередниченко, Р. В. Коньшин // «Ґрунтозахиснітехнологіїякфакторродючостіґрунтівівисокихврожаїв»,матеріалиміжнародноїнауково-практичноїконференції,присвяченої100-річчю від дня народження професора М. К. Шикули (20-21 лютого 2025р). — Київ: Національний університет біоресурсів і природокористування України. — С. 167- 170.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Mapping the erosion damage of agricultural landscapes in Cherkasy region</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10571" rel="alternate"/>
<author>
<name>Sopova, N.</name>
</author>
<author>
<name>Kyseliova, O.</name>
</author>
<author>
<name>Kyselov, Yu.</name>
</author>
<author>
<name>Cherednychenko, I.</name>
</author>
<author>
<name>Sopov, D.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10571</id>
<updated>2024-11-06T03:02:20Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Mapping the erosion damage of agricultural landscapes in Cherkasy region
Sopova, N.; Kyseliova, O.; Kyselov, Yu.; Cherednychenko, I.; Sopov, D.
Among the ecological problems of the use of agricultural land, soil degradation is important,&#13;
primarily related to water erosion. Erosion processes have a certain geographical reference and are most active in the steppe zone of Ukraine. Thus, the most eroded are the eastern lands - Luhansk and Donetsk regions. Cherkasy region belongs to the regions with an average level of soil erosion development and ranks ninth among the regions of Ukraine according to this indicator. Thus, the issue of soil degradation due to water erosion is relevant for many regions of Ukraine. The eastern regions suffer the most from this process, while Cherkasy region has a moderate level of erosion damage. Nevertheless, even in Cherkasy region, where soil erosion is less pronounced, a significant share of&#13;
agricultural land has already been affected by this process. For effective management and&#13;
conservation of agricultural land, it is important to take into account the level of erosion in different regions and take appropriate measures to prevent further soil degradation. Compared to other regions, the erosion vulnerability of Cherkasy region is not high: the share of eroded soils from the total area of agricultural land in Cherkasy region is 28,3 % (Regional report, 2021). On its territory, the share of weakly eroded soils accounts for 14 %, for moderately eroded soils – 47 %, and for strongly eroded soils – about 2 %. Erosion processes occur in two interrelated phases: planar washing and linear&#13;
washing, which lead to a decrease in the content of humus and nutrients in the soil, the transfer and accumulation of washed material in streams and watercourses, which give them the character of an ecological hazard, and therefore lead to loss of natural sustainability by agro-landscapes.
Sopova  N. Mapping the erosion damage of agricultural landscapes in Cherkasy region / N. Sopova, O. Kyseliova, Yu. Kyselov and others // International Conference of Young Professionals «GeoTerrace–2024», 7–9 October 2024. – P. 1–5.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Використання агротехнологій для збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/10570" rel="alternate"/>
<author>
<name>Резніченко, В. П.</name>
</author>
<author>
<name>Коломієць, Л. В.</name>
</author>
<author>
<name>Чередниченко, І. В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/10570</id>
<updated>2024-11-06T03:02:19Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Використання агротехнологій для збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту
Резніченко, В. П.; Коломієць, Л. В.; Чередниченко, І. В.
В статті досліджено основні причини деградації ґрунту, включаючи ерозію, виснаження та забруднення. Визначено, що виснаження ґрунту виникає внаслідок інтенсивного використання землі без належного відновлення її родючості. Постійне вирощування монокультур, надмірне застосування хімічних добрив та пестицидів призводять до зниження вмісту органічних речовин у ґрунті, погіршення його структури та зменшення здатності утримувати вологу, що робить ґрунт менш продуктивним і вразливим до ерозії. Виділено, що забруднення ґрунту є результатом антропогенної діяльності, такої як промислове виробництво, неправильне зберігання відходів,ьнадмірне застосування хімікатів та пестицидів. Деградація ґрунту призводить до зниження його родючості, що,&#13;
своєю чергою, впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рослини не отримують достатньої кількості поживних речовин, що призводить до їх слабкого росту та розвитку. Крім того, деградовані ґрунти менш здатні утримувати вологу, що особливо критично в умовах змін клімату та частих посух. Це змушує фермерів збільшувати витрати на іригацію, добрива та пестициди, що підвищує вартість виробництва та знижує економічну ефективність сільського господарства. В статті обґрунтовано ряд провідних технологій збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Консерваційні методи обробітку ґрунту, зокрема мінімальний та нульовий обробіток, стали важливою частиною сучасного сільського господарства. Мінімальний обробіток&#13;
ґрунту передбачає зменшення кількості обробітків ґрунту, що знижує механічний вплив на нього, сприяє збереженню рослинних залишків, збільшенню вмісту органічних речовин та збереженню вологи. Нульовий обробіток ґрунту передбачає повну відмову від механічного обробітку ґрунту, що дозволяє зберігати природну структуру&#13;
ґрунту, покращувати його водо- та повітропроникність, збільшувати кількість корисних мікроорганізмів та знижувати викиди парникових газів. Також у статті розглянуто впровадження сівозміни та покривних культур як&#13;
ефективних методів збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Сівозміна допомагає покращити структуру ґрунту, зменшити ризик ерозії, контролювати шкідників та збудників хвороб, а також забезпечити збалансоване використання поживних речовин. Покривні культури створюють захисний шар на поверхні&#13;
ґрунту, покращують його структуру, збагачують ґрунт органічними речовинами та допомагають зберігати вологу. Впровадження цих технологій дозволяє забезпечити сталий розвиток сільського господарства, підвищити ефективність аграрного сектору та зменшити негативний вплив на довкілля.
Резніченко В. П. Використання агротехнологій для збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту / В. П. Резніченко, Л. В. Коломієць, І. В. Чередниченко // Вісник Сумського національного аграрного університету : Агрономія і біологія. – 2024. – вип. 2 (56). – С. 49-56.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
