http://hdl.handle.net/123456789/1 2026-10-06T23:23:02Z 2026-10-06T23:23:02Z Кизилова, В. В. http://hdl.handle.net/123456789/13613 2026-09-19T02:02:45Z 2026-01-01T00:00:00Z

Розвиток навичок професійного мовлення здобувачів освітньої програми «Початкова освіта» засобами тренінгових технологій Кизилова, В. В. У статті розглянуто проблему розвитку навичок професійного мовлення здобувачів вищої освіти освітніх рівнів бакалавр, магістр, які навчаються за освітньою програмою «Початкова освіта», засобами тренінгових технологій. Наголошено на її актуальності, що пов’язана із упровадженням компетентнісного підходу в початковій школі, недостатньо сформованим складником фахової компетентності, зокрема культури професійного мовлення. Схарактеризовано новітні освітні документи, наукову літературу щодо змісту поняття професійне мовлення, мети й завдань, обов’язкових результатів навчання здобувачів щодо його сформованості. Актуалізовано проблему застосування тренінгових педагогічних технологій щодо розвитку комунікативних здібностей, розвитку навичок професійного мовлення бакалаврів і магістрів освітньої програми «Початкова освіта». З’ясовано, що використання тренінгових технологій підпорядковано розвитку мовленнєвої культури, удосконаленню навичок педагогічного спілкування. Уточнено зміст лінгвістичного, технічного, прагматичного, предметного компонентів професійного мовлення. Визначено педагогічні умови використання тренінгових технологій щодо розвитку професійного мовлення. Схарактеризовано тренінгові вправи, тренінгові методи, спрямовані на розвиток мовленнєвої компетентності. Описано суть розробленої та апробованої у процесі практичної діяльності моделі розвитку професійного мовлення майбутніх учителів початкової школи засобами тренінгових технологій відповідно до лінгвістичного, технічного, прагматичного, предметного компонентів. Наведено результати експериментальної роботи. Кизилова В. В. Розвиток навичок професійного мовлення здобувачів освітньої програми «Початкова освіта» засобами тренінгових технологій / В. В. Кизилова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 159-166.

2026-01-01T00:00:00Z Суховієнко, Н. А. Глущенко, І. І. Литвин, І. М. http://hdl.handle.net/123456789/13612 2026-09-19T02:02:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Структурно-функціональні особливості голосових порушень у дітей дошкільного віку з ринолалією Суховієнко, Н. А.; Глущенко, І. І.; Литвин, І. М. У статті розглядаються структурно-функціональні особливості голосових порушень у дітей дошкільного віку з ринолалією. Актуальність проблеми зумовлена значною поширеністю вроджених незрощень губи та піднебіння, що є основною причиною виникнення ринолалії, та недостатньою розробленістю методичного забезпечення корекції голосових порушень у даної категорії дітей. Здійснено теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних дослідників, присвячених вивченню механізмів піднебінно-глоткової дисфункції, особливостей голосу та інтонаційної сторони мовлення дітей із ринолалією. Встановлено, що голосові порушення при ринолалії мають складну структуру, зумовлену органічними змінами в анатомо-фізіологічній будові мовленнєвого апарату. Описано основні прояви голосових порушень: назальність, порушення тембру, сили та висоти голосу, дисфонія, а також їх взаємозв’язок зі станом піднебінно-глоткового затвора. Охарактеризовано функціональні особливості голосотворення у дітей зазначеної категорії в доопераційний та після операційний період. Проаналізовано вплив голосових порушень на комунікативний розвиток дошкільника та його психоемоційний стан. Розкрито роль міждисциплінарної взаємодії фахівців у забезпеченні ефективного корекційного супроводу дітей з ринолалією. Визначено, що логопедична робота з корекції голосових порушень має здійснюватися комплексно, включаючи артикуляційну гімнастику, масаж піднебіння, дихальні вправи та роботу з розвитку словника. Обґрунтовано доцільність раннього початку логопедичного супроводу дітей з ринолалією в умовах інклюзивного навчання. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі розробки ефективних методик корекції голосових порушень у дошкільників із ринолалією з урахуванням форми та ступеня тяжкості порушення, а також у вивченні ефективності різних підходів до організації логопедичного супроводу дітей зазначеної категорії в умовах інклюзивного навчання. Суховієнко Н. А. Сруктурно-функціональні особливості голосових порушень у дітей дошкільного віку з ринолалією / Н. А. Суховієнко, І. І. Глущенко, І. М. Литвин // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 151-158.

2026-01-01T00:00:00Z Товстуха, О. М. http://hdl.handle.net/123456789/13611 2026-09-19T02:02:43Z 2026-01-01T00:00:00Z

Суб’єкт-суб’єктний компонент системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей Товстуха, О. М. У дослідженні здійснено комплексний аналіз суб’єкт-суб’єктної складової в системі професійної підготовки фахівців соціальної роботи до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей. Розкрито сутність суб’єкт-суб’єктної взаємодії як провідного принципу організації професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Визначено, що її реалізація забезпечує формування активної позиції здобувачів вищої освіти, здатність самостійно конструювати знання, розвивати професійну ідентичність, брати відповідальність за результати навчання та майбутню професійну діяльність. Наголошено на трансформації ролі викладача, який розглядається як фасилітатор, наставник, модератор освітньої взаємодії. Специфіка підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей потребує розвитку навичок емпатійної комунікації, толерантності, здатності до партнерської взаємодії, урахування травматичного досвіду клієнтів та їхніх соціально-психологічних потреб. Визначено ключові професійні компетентності та особистісні якості здобувачів вищої освіти, які забезпечують ефективність соціальної роботи у цій сфері. Окреслено роль основних суб’єктів освітнього процесу – здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників, стейкхолдерів, взаємодія яких сприяє формуванню практико-орієнтованої, гнучкої та соціально релевантної системи підготовки. Зроблено висновок, що суб’єкт-суб’єктна складова є вагомим чинником ефективності професійної підготовки фахівців соціальної сфери, оскільки саме в межах партнерської взаємодії формується готовність до роботи з ветеранами війни, а результативність забезпечується спільною діяльністю всіх учасників освітнього процесу. Товстуха О. М. Суб’єкт-суб’єктний компонент системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей / О. М. Товстуха // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 142-150.

2026-01-01T00:00:00Z Коношенко, С. В. Коношенко, Н. А. Трубник, І. В. http://hdl.handle.net/123456789/13610 2026-09-17T02:02:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Соціальна робота з ресоціалізації людей похилого віку засобами культурно-дозвіллєвої діяльності Коношенко, С. В.; Коношенко, Н. А.; Трубник, І. В. Період старості пов’язується із відривом людини від соціальної реальності, яка втрачає для неї значущість через втрату активності як психофізіологічної, так і соціально-культурної. Обґрунтовано, що інтеграція в значущі соціальні спільноти та включення до різних видів культурно-дозвіллєвої діяльності є потужним психологічним і культурним механізмом подолання різноманітних депривацій людей похилого віку. Ресоціалізація людей похилого віку розуміється як соціально-педагогічний процес, що здійснюється за допомогою технологій, які мають організаційно-інструментальний і соціально-культурний ресурс. Вказані ресурси забезпечують умови і створюють передумови до цільового повернення людей похилого віку до соціально активної діяльності та інтеграції в різноманіття культурного життя. Розкрито потенціал технологій (комунікативні, пізнавальні, креативні, ігрові, релаксаційні, розважальні) соціальної роботи у ресоціалізації людей похилого віку засобами культурнодозвіллєвої діяльності. Комунікативні технології показано інструментом реалізації комунікативної діяльності, спрямованої на формування комунікативної культури особистості похилого віку з метою її взаємодії з різними суб’єктами процесу спілкування, використовуючи різноманіття форм і засобів спілкування. Мета пізнавальних технологій вбачається в освоєнні людьми похилого віку нового соціального знання або оволодіння сучасними засобами інформаційних комунікацій. Продемонстровано потенціал креативних технологій, що спрямований на реалізацію творчого початку кожної літньої людини. Обґрунтовано, що серед різноманітності ігор для людей третього віку найбільш властиві ігри настільні: шашки, шахи, лото, доміно та ін. Релаксаційні і розважальні технології рекомендовано реалізовувати у святковій діяльності, оскільки свято дуже важливою для людей похилого віку соціально-культурною формою. Обґрунтовано, що лише при комплексному використанні всіх цих технологій процес ресоціалізації може ефективно сприяти вирішенню проблем адаптації та культурної інтеграції людей похилого віку. Коношенко С. В. Соціальна робота з ресоціалізації людей похилого віку засобами культурно-дозвіллєвої діяльності / С. В. Коношенко, Н. А. Коношенко, І. В. Трубник // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2026. – № 2. – С. 136-141.

2026-01-01T00:00:00Z