http://hdl.handle.net/123456789/1 2026-06-26T15:13:45Z 2026-06-26T15:13:45Z Гресько, В. В. http://hdl.handle.net/123456789/13281 2026-06-26T11:56:09Z 2025-01-01T00:00:00Z

Історіографія досліджень методики викладання цивільного права у закладах вищої освіти України в першій чверті ХХІ ст. Гресько, В. В. У статті висвітлено результати історіографічного аналізу методики викладання цивільного права у закладах вищої освіти України впродовж першої чверті ХХІ ст. Проведене дослідження дало змогу виокремити ключові етапи в еволюції зазначеної методики. Початковий період (перше десятиліття ХХІ ст.) ознаменувався активною дискусією щодо необхідності впровадження інтерактивних та новітніх методів поряд із традиційними. На цьому етапі інноваційні методи розглядалися переважно як допоміжний інструмент для ефективного засвоєння теоретичного матеріалу. Однак уже з другого десятиліття і дотепер спостерігається чітке зміщення акцентів у бік практико-орієнтованих методів та індивідуалізації навчання, першочерговими завданнями яких стають формування навичок застосування норм права, розвиток критичного та аналітичного мислення та стимулювання творчості здобувачів. У цей період особливої вагинабувають проблемно-пошукова методика та інтеграція сучасних інформаційних технологій (онлайн-курси, використання мультимедіа та спеціалізованих платформ). В останні роки цього століття спостерігається критика традиційних лекційних методів через їх низьку ефективність у формуванні практичних навичок та загальнодоступність теоретичного матеріалу у відкритих джерелах. Натомість у досліджених джерелах пропонується перехід до інтерактивної взаємодії, спрямованої на пошук інформації з питань практичного правозастосування (судової практики, правових висновків). Таким чином, автором окреслено перехід від балансу між традиційним та інноваційним до пріоритетності практико-орієнтованих та цифрових методик. Гресько В. В. Історіографія досліджень методики викладання цивільного права у закладах вищої освіти України в першій чверті ХХІ ст. / В. В. Гресько // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 193-201.

2025-01-01T00:00:00Z Хміль, Н. А. Рикова, Л. Л. Кисельова, О. Б. Зінов’єва, М. С. http://hdl.handle.net/123456789/13280 2026-06-26T11:49:39Z 2025-01-01T00:00:00Z

Технології опрацювання звукової інформації у шкільному курсі інформатики в умовах НУШ: сучасний стан і перспективи модернізації навчання Хміль, Н. А.; Рикова, Л. Л.; Кисельова, О. Б.; Зінов’єва, М. С. У статті центральним елементом методології став компаративний аналіз сучасного стану вивчення технологій опрацювання звукової інформації у шкільному курсі інформатики відповідно до чинних типових освітніх програм (2–4 класи) та модельних навчальних програм (5–9 класи) з інформатики НУШ. Аналіз проводився за чітко визначеними критеріями: наявність теми, зміст навчання, очікувані результати, інструменти та засоби практичної роботи, глибина подачі матеріалу, а також послідовність і наступність. Визначено рівень представленості теми у змісті навчання від початкової до базової школи, окреслено ступінь сформованості практичних умінь здобувачів освіти щодо запису, збереження, редагування й інтеграції звукових даних у мультимедійні продукти. Показано, що попри наявність окремих елементів роботи зі звуком у програмах 2–9-го класів, їх подання має фрагментарний і переважно ознайомчий характер, що не забезпечує послідовного розвитку компетентностей у сфері аудіотехнологій. На основі проведеного аналізу запропоновано створення нової змістової лінії «Звукова інформація та звуковий дизайн», спрямованої на формування в учнів цілісного уявлення про звук як інформаційний об’єкт і засіб творчої діяльності. Обґрунтовано доцільність упровадження поетапного підходу до навчання – від ознайомлення з видами звукової інформації та простими інструментами її обробки в початковій школі до створення власних аудіопроєктів, подкастів і медіапродуктів у базовій школі. Зазначено, що впровадження цієї змістової лінії сприятиме розвитку цифрової та медіаграмотності, креативності й комунікативних умінь школярів, а також забезпечить відповідність змісту шкільного курсу інформатики сучасним тенденціям розвитку цифрового суспільства. Хміль Н. А. Технології опрацювання звукової інформації у шкільному курсі інформатики в умовах НУШ: сучасний стан і перспективи модернізації навчання / Н. А. Хміль, Л. Л. Рикова, О. Б. Кисельова та ін. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 183-192.

2025-01-01T00:00:00Z Пєчка, Л. Є. Сорокіна, С. О. Горельонкова, Н. Г. http://hdl.handle.net/123456789/13279 2026-06-26T11:42:11Z 2025-01-01T00:00:00Z

Сучасні підходи до залучення учнів до позаурочної фізкультурно-оздоровчої роботи в Новій українській школі Пєчка, Л. Є.; Сорокіна, С. О.; Горельонкова, Н. Г. У статті розглянуто питання щодо вирішення теоретико-методичних основ упровадження інноваційних форм і методів, сучасних підходів до залучення учнів до позаурочної фізкультурно-оздоровчої роботи. Реформування освітнього процесу з фізичної культури в новій українській школі потребує удосконалення позаурочної роботи, яка повинна бути спрямована на оптимізацію здоров’язбережувальної діяльності в освітніх закладах для забезпечення формування, зміцнення, збереження здоров’я учнів. Позаурочна діяльність має на меті створення умов для розвитку особистості, організацію діяльності учнів у вільний час, спрямованої на залучення до регулярної рухової активності; формування позитивного ставлення до занять фізичними вправами. Наголошено увагу на впровадженні нових підходів, пошуку ефективних стратегій реалізації активних методів навчання, нових форм роботи для формування гармонійно розвиненої, здорової особистості. Визначено ефективні підходи до сприяння мотивації, покращення стану здоров’я та залучення до занять спортом: використання інноваційних технологій (застосування спеціальних програм і додатків для фізичного виховання), інтерактивних тренажерів та обладнання, гейміфікації (упровадження елементів гри), адаптивного фізичного виховання (розроблення індивідуальних програм для учнів із різним рівнем фізичної підготовки з урахуванням особливостей і вподобань). Зазначено, що створення відповідного сприятливого освітнього середовища для організації позаурочної роботи з фізичного виховання сприятиме зацікавленості учнів, удосконаленню потреб і мотивів до систематичних занять фізичною культурою, розвитку вмінь, навичок для забезпечення високого рівня фізичної та розумової працездатності, збереження здоров’я. Позаурочна робота з фізичної культури є надзвичайно важливою в умовах сьогодення для підтримання фізичного, психоемоційного стану, загального благополуччя учнівської молоді. Пєчка Л. Є. Сучасні підходи до залучення учнів до позаурочної фізкультурно-оздоровчої роботи в Новій українській школі / Л. Є. Пєчка, С. О. Сорокіна, Н. Г. Горельонкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 170-182.

2025-01-01T00:00:00Z Лавріненко, Т. М. http://hdl.handle.net/123456789/13278 2026-06-26T11:34:12Z 2025-01-01T00:00:00Z

Поведінкові порушення: особливості викладання фізичної культури у ЗЗСО Лавріненко, Т. М. У статті висвітлено особливості викладання фізичної культури у ЗЗСО під час роботи з дітьми, що мають поведінкові порушення. Виокремлено та розглянуто основні чинники, що впливають на розвиток чи загострення поведінкових порушень у дітей шкільного віку, а також певні характерні особливості прояву цих порушень. Визначено, що наявність поведінкових порушень у дітей шкільного віку негативно впливає не лише на здатність засвоєння навчального матеріалу, а й є перешкодою у міжособистісній комунікації. У цьому контексті освітня галузь фізичної культури виступає не лише засобом фізичного розвитку дітей, а й важливішим інструментом соціалізації здобувачів освіти, сприяє формуванню навичок самоконтролю, відповідальності та емоційної стабільності. З’ясовано, що завдяки саме руховій активності учні з девіантною поведінкою мають змогу знижувати рівень тривожності та/або агресії, долати свої страхи, розвивати впевненість у собі, а також відчуття сгуртованості у колективі однолітків (прийняття) та власної значущості. Акцентовано увагу на тому, що традиційні методи та форми викладання фізичної культури у цьому разі є не завжди ефективними, оскільки не враховуються індивідуальні особливості кожної дитини, що має поведінкові порушення та потребує більш диференційованого підходу до навчання. Організація уроків фізичної культури з дітьми з поведінковими порушеннями потребує від учителя високого рівня фахової підготовки та педагогічної майстерності. Ефективне та якісне викладання фізичної культури для дітей із поведінковими порушеннями в умовах інклюзивного освітнього середовища можливе лише за умови поєднання професійної компетентності вчителя, належного ресурсного забезпечення та впровадження індивідуально орієнтованих педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток особистості, соціальну адаптацію та гармонійний, усебічний розвиток школярів. Лавріненко Т. М. Поведінкові порушення: особливості викладання фізичної культури у ЗЗСО / Т. М. Лавріненко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 4, листопад. – С. 163-169.

2025-01-01T00:00:00Z