Формування поняття про природничо-наукову компетентність на основі міжнародного дослідження PISA

Abstract

У статті представлений аналіз формування поняттєвого апарату природничо-наукової компетентності та роль у цьому процесі міжнародного дослідження якості освіти PISA. Розглянуто складники й аспекти природничо-наукової компетентності, відображені в освітніх документах Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку. Розкрито, що в рекомендаціях Ради Європи та довідкових системах Європейської комісії «Ключові компетентності для навчання протягом життя» виділяються такі компоненти природничо-наукової компетентності, як знання, навички та ставлення. Зазначено, що в рамкових документах Організації економічного співробітництва та розвитку для міжнародного дослідження якості освіти PISA сформульовано рівнозначне поняття «природничо-наукова грамотність», яке складається з низки аспектів: контексту, компетентностей, знань та ставлення. Проаналізовано зміни визначення природничо-наукової грамотності в дослідженні PISA за період 2000–2022 рр. та характеристики її аспектів. Значну увагу приділено специфіці термінології PISA, її комплексності та багатогранності.Досліджено українські дефініції природничо-наукової компетентності в національних нормативних освітніх документах і концепціях. Визначено, що вони багато в чому орієнтуються на зарубіжні рекомендації та рамкові документи міжнародних досліджень і також виділяють окремі компоненти компетентності: базові знання, уміння та ставлення. Автором наголошено на необхідності подальшого запозичення національною системою освіти світового досвіду в галузі впровадження компетентнісного підходу у зв’язку з переходом базової школи на навчання за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі.