Українському народу – стабільний планомірностійкий людський розвиток (історико-аналітичні на- риси, спогади та роздуми). Частина 2. Планетарна місія ідей фізичної економіки

Abstract

Стаття продовжує розгляд дискусійних питань, визначених в Частині 1 «Загальна ситуація зі стратегічним плануванням людського розвитку в Україні» статті Черняка В. К. «Українському народу – стабільний планомірностійкий розвиток (оцінка стану науково-адміністративного забезпечення)» Економічний вісник Донбасу, 2020, № 1(59). С. 199-217. В статті узагальнені концептуальні положення підвищення ролі держави в регулювання соціо-, економо-, екологічного розвитку з використанням Законів Природи. Розглянута сутність ідей фізичної економії Сергія Подолинського і Миколи Руденка. Наведені застереження Президента Франції Е. Макрона стосовно кризового стану сучасної моделі ринкової економіки Європи. Актуалізована доречність і доцільність розробки в Україні Національної і Регіональних програм людського розвитку, як основи впровадження доктрини «3-х С»: соціальне прогнозування, соціальне планування, соціальне управління. Особливу увагу приділено необхідності формування в державі Планового Кодексу (поряд з Цивільним, Бюджетним і Податковим). Плановим Кодексом слід регламентувати строки і зміст підготовки прийняття і контролю відповідального виконання стратегічних і тактичних державних рішень. На підставі переосмислення власного досвіду життєдіяльності в Українському Донбасі розкрита природа духовності простонароддя, його бажань і намірів людяності та гармонії у взаємовідносинах і взаємодії з Центрами Сили. Наведені приклади бунтівних спалахів і мобілізації простонароддя при боротьбі з зовнішнім агресором. Розкрито досвід післявоєнного відновлення і планового розвитку Північно-Східного Донбасу, які обумовлювались і забезпечувались духовно-моральними якостями простонароддя. Підтримано рекомендації і пропозиції фахівців і сподвижників Інституту фізичної економіки імені С. А. Подолинського щодо впровадження бюджетного федералізму в унітарній Україні шляхом визначення співвідношень коштів державного і місцевих бюджетів на основі гармонійних пропорцій «Золотого Перетину».