Відродження і розвиток промисловості та підприємств України: концепція, методологічний аспект

Abstract

Виходячи із посилу, що домінантою прогресу суспільства, економіки, промисловості, суб’єктів господарювання є духовність, цінності, розглянуто триаду чинників розвитку (Всесвітній Розум – Людство - Природа), їх діалектичні зв’язки. Доведено, що розвиток суспільства відбувається відповідно до концепції трьох сил розвитку, тріалектики, а людина, суспільство є духовно-біо-соціальними суб’єктами за своєю природою і в суспільних науках, в економічних науках вони є одночасно суб’єктами і об’єктами дослідження. Розглянуто капіталістичну духовно-соціально-економічну формацію (ДСЕФ) виходячи із сучасного рівня розвитку суспільних наук. Відмічено її позитивні сторони, недоліки, інтеграційні тенденції ДСЕФ капіталізму відносно попередніх та сучасних формацій. Показані напрями розвитку економічної науки, ступінь її об’єктивності, теорії та моделі розвитку економічної науки і реальної економіки. Доведено, що економічна наука виконує дві функції: діагностичну та прогнозну; їх залежність від стану правлячих класів, еліт, кланів. Надана авторська оцінка діючих моделей розвитку економіки, промисловості, суб’єктів господарювання, економічної науки. Обґрунтовано доцільність розвитку вітчизняної економіки за конвергентною моделлю «народного капіталізму», «народної економіки». Викладено пропозиції щодо відродження промисловості країни, суб’єктів господарювання, які ґрунтуються, виходячи із показників та даних аудиту промисловості базового року, дорожньої карти, суб’єктів фінансування інвестицій, джерел фінансування, механізмів реалізації. Ряд положень мають дискусійний характер та потребують подальших досліджень.