Принципи акмеїстичної поетики у творах І. Багряного

Abstract

У статті з’ясовано, що функціонування акмеїзму у творах митців ХХ–ХХІ століття, творча рецепція його принципів доводить продуктивність та незалежність літературного напрямку від часових характеристик. Авторка статті спирається на концепцію ціннісної системи акмеїзму, яку запропонувала українська дослідниця Т. Пахарєва. Визначено, що головними маркерами акмеїстичних творів є синтетичне поєднання історизму, культуроцентризму та етикоцентризму. Доведено, що ці принципи акмеїстичної поетики творчо інтерпретовані українськими митцями, зокрема, І. Багряним. Поезії І. Багряного „Сандро Боттічеллі”, „Шахтар”, „Маляр” демонструють авторську інтерпретацію акмеїстичних маркерів історизму, культуроцентризму та етикоцентризму. Обґрунтовано, що І. Багряний позбавляє Сандро Боттічеллі історично обумовленої монументальності, зображує митця самотньою людиною, така авторська поетична рецепція дозволяє читачеві усвідомити зв'язок власного внутрішнього світу зі світом італійського митця. Доведено, що в поезії „Шахтар” І. Багряний репрезентує іншу інтерпретацію, ліричний герой твору набуває масштабу і стає частиною світової історії та культури. У поезії „Маляр” І. Багряний надає роботі маляра естетичного сенсу, ототожнює його з видатними митцями світової культури. Доведено, що в поетичній практиці І. Багряний приділяє велику увагу з’єднанню історії та долі особистості. У статті з'ясовано, що у багатьох творах поета, які було написано в еміграції, історія України поєднується з авторським трагічним досвідом, наголошується на персональній відповідальності кожного українця за долю Батьківщини. У статті досліджено творчу рецепцію І. Багряним магістральних естетичних категорій акмеїстичної поетики: історизм, культуроцентризм та етикоцентризм. Автор статті довела, що ці принципи акмеїзму репрезентують своєрідність поетичного світу І. Багряного, сприяють більш глибокому розумінню його світосприйняття.