Мовна одиниця «звертання»: основні аспектиі лінгвістичного вивчення

Abstract

У статті розглянуто основні аспекти лінгвістичного вивчення мовної одиниці «звертання» у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Були розглянуті різні підходи до поняття і «звертання», структурно-функціональні особливості звертань, класифікації звертань з урахуванням лінгвістичного статусу, ситуації та учасниківі спілкування, а також морфологічної та семантичної характеристикиі звертань. Під час дослідження було відзначено, що при розгляді звертання тільки як елемента синтаксичної структури не береться до уваги величезна кількість і вживань звертань в різноманітних мовних ситуаціях. При системно-структурному підході належним чином не враховується і соціальний «фактор адресата», що визначає специфіку найчисленнішою і різноманітною в семантичному, стилістичному і комунікативно прагматичному відношенні групи звертань − звертання до людини (адресату, співрозмовника). Цілком очевидно, що семантичне багатство і різноманіття функцій звертання людини до людини далеко не вичерпується назвою адресата і притягненнямі його уваги. Виникає необхідність вивчення звертань у комунікативно-прагматичному аспекті. Адже звертання є та будуть невід’ємною елементом комунікації у будь якій країні. У кожного народу, у кожній культурі традиційно закріпилися свої національні форми звертання. Не знаючи специфіку звертань певної країни та їх неправильне використання, може призвести до незручних та неприємних ситуацій, які, навіть, можуть образити співрозмовника.