Digital Repository of Luhansk Taras Shevchenko National University

Концепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства

Show simple item record

dc.contributor.author Демченко, Н.
dc.contributor.author Чала, А.
dc.contributor.author Сапелка, К.
dc.date.accessioned 2023-02-06T11:07:43Z
dc.date.available 2023-02-06T11:07:43Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/9400
dc.description Демченко Н. Концепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства / Н. Демченко, А. Чала, К. Сапелка // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 5-15. uk_UA
dc.description.abstract У статті зактуалізовано на антропоцентризмі в сучасній лінгвістиці, згідно з яким осмислення мови відбувається невід’ємно від людини і людини невід’ємно від мови, що спонукає до осягнення мовних фактів у соціолінгвальному, ментальному, етнокультурному річищах. З’ясовано, що концепт як багатомірне поняття містить емоційні й раціональні, конкретні й абстрактні, універсальні й етнічні, загальнонаціональні й індивідуально особистісні складники. У дослідженні проаналізовано концепт ГРОМАДА, особливості його вербалізації, його здатність ословеснити базові духовні цінності, визначено специфіку ментальності носіїв говірки Центральної Слобожанщини. Діалектологічні матеріали засвідчують, що громада – це певна стійка соціальна спільнота, об’єднана спільними духовними, господарськими поглядами та устроєм життя, а також з однаковим світосприйняттям і традиціями. Вербалізацію концепту ГРОМАДА простежуємо у взаємозв’язку з поняттям спільної праці людей, відпочинку, святкування радісних подій. Підкреслено, що сільська громада відрізняється від міської тим, що в селах або селищах завжди всі один одного знають, гостюють один в одного й допомагають, спільно виконують якусь діяльність. З’ясовано, що концепт ГРОМАДА, особливо сільська, тісно перегукується з концептом РОДИНА, оскільки багато представників асоціює своє село або окрему вулицю з великою сім’єю. З огляду на це виокремлено спільні характерні риси світогляду певної громади, які різняться не від людини до людини, а від одного населеного пункту до іншого. Виявлено, що для дієвого функціонування громади вона має бути самоорганізованою, мати ватажка, спільні інтереси, сповідувати одні цінності й традиції. Підкреслено, що найкращий варіант, коли ці цінності є традиційними, сталими, передаються з покоління до покоління. Також концепт ГРОМАДА краще вербалізується, коли представник влади цієї громади є вихідцем з неї, а не приїжджа людина, адже тоді не порушується єдність та спільність, тяглість традицій. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми, перспективним автори вбачають компаративний аналіз динамічних змін вербалізації концепту ГРОМАДА після повномасштабного вторгнення російської федерації. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.subject ГРОМАДА uk_UA
dc.subject концепт uk_UA
dc.subject сільська громада uk_UA
dc.subject українське суспільство uk_UA
dc.title Концепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account