Digital Repository of Luhansk Taras Shevchenko National University

Дискурсеми агресивності в українському щоденниковому дискурсі

Show simple item record

dc.contributor.author Ігнатьєва, С.
dc.date.accessioned 2023-02-06T10:40:44Z
dc.date.available 2023-02-06T10:40:44Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/9397
dc.description Ігнатьєва С. Дискурсеми агресивності в українському щоденниковому дискурсі / С. Ігнатьєва // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 39-49. uk_UA
dc.description.abstract У статті запропоновано дослідження дискурсем агресивності на матеріалі українського щоденникового дискурсу. Джерельною базою розвідки слугують щоденникові записи українських діаристів – Олеся Гончара, Олесі Волі, Івана Чендея, Олександра Довженка, Аркадія Любченка, Василя Симоненка. У роботі закцентовано увагу на феномені мовленнєвої агресії з новітніх позицій когнітивної та комунікативної парадигм – описано й систематизовано зібрані мовні факти; виявлені й описані контекстуалізовані фрагменти щоденникових текстів, у яких локалізована мовленнєва агресія. Доведено, що в контексті щоденникового дискурсу (ЩД) найвиразніше простежується вербальна агресія. Дискурсеми агресивності на лексичному рівні мають значні можливості для вербальної реалізації діаристом свого негативного сприйняття певної ситуації або особи співрозмовника. Вони формують оцінний зміст діарійного спілкування (розмови сам-на-сам) – відображають його характерологічні ознаки. Переконливою ознакою смислового поля агресії є висока семіотична щільність негативних поведінкових характеристик та емоційних оцінок. Оцінний зміст, який містять дискурсеми агресивності, дають змогу діаристу висловити своє несхвалення, несприйняття, негативізм щодо опонента або предмета суперечки. Виділено дієслова, які репрезентують негативний афективний стан діариста із семантикою страху, злості, смутку, жаху, незадоволення, недовірливості, розпачу, зневіри та ін. Важливою формою т. зв. «комунікативного кілерства» в українському щоденниковому дискурсі є вживання негативної оцінки чийогось висловлювання, репрезентованої прямим вказуванням і на умисну брехню (неправда, брешете, не брешіть, це брехня), і на абсурдність, дурницю повідомлення (ахінея, демагогія, дезінформація, дурниця, нісенітниця). Експресивність мовленнєвої агресії підсилюють просторічні фразеологізми. З’ясовано, що в прагматиці щоденникового дискурсу не завжди взято до уваги комунікативні інтереси реципієнтів, не зберігаються толерантні стосунки між комунікантами. Мовленнєва агресія заснована на маніпуляції свідомістю адресата інформації. У ЩД вона не завжди є суб’єктивною й упередженою. Здійснений аналіз фактичного матеріалу засвідчує, що вербальна агресія в щоденниковому дискурсі становить особливий тип мовленнєвої поведінки діариста. Внутрішня структура текстових повідомлень у цьому типі дискурсу слугує засобом передачі інтолерантної інформації, що містить широкий спектр спеціалізованих і неспеціалізованих інвектив, які засвідчують мовні одиниці вербальної агресії. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" uk_UA
dc.subject вербальна агресія uk_UA
dc.subject інвективні одиниці uk_UA
dc.subject образливі слова uk_UA
dc.subject пейоративна лексика uk_UA
dc.subject щоденниковий дискурс uk_UA
dc.title Дискурсеми агресивності в українському щоденниковому дискурсі uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account