Abstract:
У цій праці представлено уточнення методики автоматичної
ідентифікації метафори на матеріалі прозових творів О. Забужко. Аналіз
моделей метафори, одним із компонентів якої є лексема думка, дав змогу
виокремити та класифікувати конструкції, які потенційно можуть бути
метафорою.
Наголошено, що дослідження мовної картини і окремого
письменника, і етносу загалом, зорієнтовано на дослідження метафори як
механізму пізнання та відтворення навколишнього світу, як ключ
до розуміння мисленнєвих процесів людини.
Акцентовано на важливості вивчення метафори завдяки залученню
корпусних інструментів та застосуванню математичних методів
дослідження, адже такий підхід дає змогу отримувати результати,
точність та об’єктивність яких суттєво покращиться. Використання
корпусного підходу відкриває перспективу створити перелік моделей
метафори тієї чи тієї мови, що суттєво полегшить опрацювання
природномовної інформації, зокрема автоматичну ідентифікацію
метафор.
Установлено, що ідентифікація метафор ментальної сфери
передбачає два обов’язкові етапи: автоматизований пошук у корпусі
та інтерпретація результатів, що зумовлено специфічними
особливостями метафоризації мисленнєвих процесів і тим, що в сучасних
українських корпусах текстів не розв’язано проблему розрізнення
омонімії та багатозначності.
Проведено пошук у ГРАК та укладено перелік колокацій двох
структурних моделей: іменник думка + складник та складник + іменник
думка. Загальна кількість результатів для двох цих моделей – 234.
Виявлено, що однією з найбільш продуктивних моделей
метафоризації концепту ДУМКА є моделі думка + дієслово / дієслово +
думка та думка + прикметник / прикметник + думка. У досліджених текстах найчастотнішими є антропоморфні
метафори, найчастіше пов’язані із стрімким рухом: думка набігає, думка
доганяє, думка догнала, думка петляла, думка звернула, що можна
одночасно трактувати як особливу рису ідіостилю О. Забужко і як
авторське переосмислення ідеї про думку як процес, рух, дію.
