Концепт плавні в романі В. Рутківського „Джури козака Швайки”

Abstract

У статті досліджено авторський концепт плавні в романі В. Рутківського „Джури козака Швайки”. Доведено, що цей концепт проявляється на сюжетному, композиційному, часопросторовому, персонажному й образному рівнях. Залишаючи в своїй основі загальномовне значення, слово плавні набуває нехарактерних смислів. В авторській картині світу вони апелюють як до географічного простору України, так і до її історії, означають нову історичну силу, яка починає формуватися наприкінці ХV ст. і стоїть на обороні українських земель, свідчать про поступову зміну циклічного способу мислення на лінеарний, про виникнення типу історичної людини з новою самоідентифікацією. В. Рутківський показує психологічні механізми самовизначення українців у контексті соціальних і політичних відносин, що зумовлює когнітивну модель мотивації політичної поведінки. Персонажі групуються за локутивною ознакою – концепт плавні співвідноситься з козаками, їхні антагоністи асоціюються із концептом степ. Локуси, з якими пов’язуються ворогуючі сили, зумовлюють і різні способи ведення бою: козаки не поспішають виходити в степ, а татари плавні обходять стороною. Ставлення до плавнів маркує персонажів, виконує характерологічну роль. Плавні відіграють ключову роль на композиційному рівні, що засвідчують назви глав – „Суд у плавнях”, „Бій у плавнях”. Кульмінація роману переноситься автором на тепер уже „свою” для козаків територію – у плавні, де вони отримують перемогу. Плавні використовується письменником для творення образної структури роману, зокрема метафор, метонімій місця, антитез, гіпербол, сарказму, хіазму.