Служба медіації в школі: досвід зарубіжних країн та України

Abstract

У статті на основі аналізу закордонних і вітчизняних наукових джерел здійснена спроба узагальнити досвід діяльності шкільних служб медіації в зарубіжних державах та проаналізувати стан і перспективи застосування такої технології соціально-педагогічної роботи з шкільними конфліктами в українських закладах освіти. Встановлено, що шкільна медіація існує в багатьох країнах світу: Австралії, Новій Зеландії, США, Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Росії, Білорусі та інших. Але моделі функціонування шкільних служб медіації мають певні відмінності. В тих країнах, де збереглися традиції корінних народів (індіанців в Америці, племен Маорі в Новій Зеландії) популярною є сусідська (общинна) модель шкільної медіації. У європейських країнах більшою мірою поширена професійна медіація, коли за допомогою щодо вирішення конфліктів звертаються до фахівців (адвокатів, суддів, психологів). Популярними є робота з юними правопорушниками, відновні практики, медіація однолітків та полікультурна медіація. З’ясовано, що в Україні перша спроба функціонування служб медіації в школі була здійснена в м. Одесі у 2001 році. Впровадження шкільної медіації в основному здійснюється через Шкільні Служби Порозуміння (ШСП). ШСП застосовують у своїй діяльності відновні практики та діють за принципом «рівний – рівному». На сьогодні, діяльність цих служб не стала масовим явищем у вітчизняних закладах освіти, а залишається інновацією, поширення якої стримує ряд причин (недостатність ресурсів у закладі освіта, слабка мотивація педагогів, нерозуміння цінності технології і т.п.).