Характеристика сучасних українських адвент-календарів як об’єкта проєктування

Abstract

У статті схарактеризовано сучасні українські адвент-календарі та особливості їх проєктування. Адвенткалендар у сучасному українському суспільстві розглядається як форма організації культурної дозвіллєвої діяльності (родинної, класної, групової, при об’єднанні в групу людей за різними формальними й неформальними ознаками). Функціонування та розвиток родинних традицій, звичаїв уважається показником духовного й фізичного життя спільноти. Саме тому адвент-календар як засіб формування родинної, групової традиції та дозвіллєвої діяльності набуває все більшої популярності. У наш модернізований урбанізований час люди також не відмовляються від візуального мислення, крім того, на тлі процесів модернізації та глобалізації сім’я й стійкі групи, об’єднання людей поки що залишаються найбільш стабільними елементами, що спроможні забезпечити комфортну емоційну атмосферу. Існують певні відмінності в проєктуванні сучасних українських адвент-календарів у порівнянні із закордонними їх аналогами. Західні адвент-календарі спочатку виконували місію комунікації та єднання представників християнського світу, візуалізації християнських цінностей з метою прищеплення дітям загальнолюдських чеснот. Натомість становлення сучасних українських адвент-календарів базово не прив’язується виключно до реалізації завдань християнського виховання, а розглядається передусім як календар очікування зимових свят (свята святого Миколая, Різдва, Нового року). Звернення до сучасних українських адвент-календарів як об’єктів проєктування зумовлено не лише необхідністю відтворення цілісної картини формування й розвитку сучасних українських адвенткалендарів, а й доцільністю визначення особливостей їх проєктування. На специфічні риси сучасних українських адвент-календарів вплинули як принцип побудови календаря зворотного відліку часу (суттєвими є розбіжності в датуванні й визначенні кількості днів, на які розраховані календарі), характеристики цільової аудиторії (більша вікова обмеженість у порівнянні із західними аналогами), різні стереотипні візуальні уявлення (зумовлені культурними, релігійними й географічними відмінностями), а й спільні пануючі графічні стилі та переважаючі колористичні рішення як наслідок символічного навантаження кольорів, усталених у багатьох традиціях.