Натуралістичне зображення євреїв у художніх творах Івана Франка для розкриття соціальної дійсності

Abstract

У статті здійснено аналіз натуралістичних ознак відтворення художніх особливостей зображення євреїв у творах І. Франка, написаних у 1880 – 1890 роках. У результаті аналізу з’ясовано, що постаті євреїв зображені з дотриманням вимог натуралізму. Визначено, що в основі зображення лежить фактографізм – чітке дотримання І. Франком принципу відтворення реальної дійсності в усіх подробицях. У творах „На дні”, „Івась новітній” зафіксовані подробиці перебування ув’язнених у камері з відтворенням усіх подробиць страшного побуту та психологічно важкого спілкування ув’язнених. Також у творах наявне точне відтворення письменником усіх явищ життя, зокрема в оповіданні „Гава” представлено повну картину укладання страшного плану привласнення здобутків праці родини Староміських, а згодом – реалізація цього плану хитрим ділком. В оповіданні „Домашній промисл” знайомимося з поневіряннями ремісника у пошуках можливості здобути аркуш придатності до праці, протягом чого детально представлені усі подробиці вимагання грошей та неможливості отримати бажане, що було характерним для раннього капіталістичного суспільства. У текстах спостерігаємо поєднання природних (біологічних) та соціальних складових, завдяки чому досягається правдоподібність зображення, зокрема в оповіданні „Іригація” простежуємо співвіднесення цих двох натуралістичних складових у діях Фледермауса та його захисті власних інтересів при конфлікті з паном. У статті зроблено висновок про відповідність творів І. Франка натуралістичному напрямку і про те, що твори письменника становлять основу цього напряму в українській літературі.