Подолання бідності у світі та в Україні: сучасний стан (на прикладі НФЗ «волонтерство» та «волонтуризм»)

Abstract

У статті проблема подолання бідності набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Розглянуто сучасний стан подолання бідності у світі та в Україні (на прикладі нестандартних форм зайнятості (НФЗ) «волонтерство» та «волонтуризм») у глобальному соціально-економічному та політичному аспектах у контексті перманентних змін та трансформацій світу. Показано: міжнародні документи фіксують існування проблеми бідності та визначають основні напрями ХХІ століття для її подолання (на прикладі Декларації тисячоліття ООН); пандемія коронавірусу призвела до зростання бідності; основна проблема подолання бідності в Україні полягає у відсутності в країні комплексної системи, яка б ефективно вирішувала проблеми бідності (органи державного управління не займаються політикою запобігання бідності, а лише борються з її наслідками); в Україні найбільш нагальною проблемою є бідність серед працездатного населення та бідність сімей з дітьми; бідність в Україні характеризується низкою національних особливостей (ООН зазначає, що абсолютну бідність в Україні подолано. Але відносна бідність становить 78%); вирішення проблеми подолання бідності в Україні вимагає розробки системи комплексних науково обґрунтованих та ефективних заходів, які повинні враховувати профіль, специфіку та особливості формування й поширення бідності, причини її виникнення та шляхи її подолання, а також найбільш ефективну державну політику подолання бідності та економічні механізми її реалізації; світовий досвід розглядає НФЗ «волонтерство» та «волонтуризм» як форми зайнятості, які здатні подолати ефект абстрагування людей від соціальних проблем та бідності, сформувати модель колективної участі у ліквідації останніх, відновити людські цінності; волонтерство та волонтуризм підтримують державні органи влади США, Канади, Австралії, Англії, Італії, Японії та інших розвинених країн, у тому числі шляхом прийняття законодавчих актів, що стимулюють їх розвиток, створення системи державних волонтерських центрів та спеціальних програм волонтерства та волонтуризму; українці надають волонтерству та волонтуризму велике значення у розвитку соціальних процесів.