Abstract:
У статті здійснено спробу розгляду проблеми, яка ще не стала предметом системних розробок у вітчизняній та зарубіжній науці, – аналізу профіля українського маркетолога. Дана проблема досліджується на під- ґрунті висунутого нового методологічного підходу: визнання детермінованості профіля маркетолога певної країни (як і в цілому – профіля підприємця) змістом і особливостями національної ділової культури даної країни. Висунутий підхід логічно зумовив необхідність компаративного аналізу національної ділової культури України. Такий аналіз проведено з використанням відповідних параметрів-вимірювачів сучасної економічної компаративістики («дистанція влади», «індивідуалізм», «маскулінність», «уникнення невизначеності», «довготермінова орієнтація», «індульгенція») у порівнянні з країнами західної та центральносхідної Європи та Південного Сходу. Ідентифіковано унікальність національної ділової культури України, яка полягає в її мультикультурності: в органічному по- єднанні західного (англо-саксонського) та східного (південно-східного) підприємництва; в особливій повазі до інших релігій і конфесій. Виокремлено характерні риси профіля українського маркетолога (вони, як і риси профіля підприємця будь-якої країни у всі часи, містять і позитивні, і негативні властивості). Український маркетолог: як правило, є усуненим від прийняття принципових рішень, що «підштовхує» його до кроків «партизанського маркетингу»; він більш схильний до колективних форм діяльності (але з прихованими амбітними індивідуальними рисами); у фаховій діяльності розуміє цінність життя і багатства для вітчизняного споживача і споживчої поведінки як такої; відчуває внутрішній дискомфорт в умовах невизначеності та особливої ризиковості; перевагою українського маркетолога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом капіталу та у сфері комплексних маркетингових досліджень; вітчизняний маркетолог певною мірою ще зберіг властивості соціальної орієнтації у бізнесі (але домінантою його підприємницької свідомості є негативні очікування).
