Abstract:
На міжнародній арені радянські очільники прагнули використати спорт як один із компо¬нентів боротьби за європейський пролетаріат; як засіб популяризації комуністичних ідей. Це проявилося у створенні в 1921 р. Червоного Спортивного Інтернаціоналу, що мав би об’єднати всі робітничі спортивні товариства світу. Він перебував у стані перманентної конфронтації не лише з «буржуазними», ай з соціал-демократичними спортивними організаціями: усе перше пореволюційне десятиліття пройшло на фоні протистояння між соціал-демократами та комуністами. Мета дослідження - з’ясувати місце фізичної культури в політичній боротьбі на європейському континенті. Методи дослідження: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел; системного та порівняльного аналізу; елементів деконструкції. Закцентоавно увагу на тому, що Червоний Спортінтерн, граючи на протиріччях у середовищі соціалістичних партій Європи, прагнув розколоти міжнародний робітничий спортивний рух і повністю підпорядкувати його собі. У такий спосіб СРСР поривався використати спортивні зма¬гання для поширення комуністичних ідей у світі. Як данина цій боротьбі - «спорт» диференціюється в радянському дискурсі на «пролетарський» і «буржуазний»; він може бути «червоним» і «жовтим», «контрреволюційним», «реформістським".
Description:
Тимошенко Ю. А. «Червоні» проти «Жовтих»: ідеологічне протистояння на тлі європейського спорту міжвоєнних років / Ю. А. Тимошенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2015. - № 8 (297), грудень. - С. 4-13.
