Селянської армії Н. Махно на Старобільщину у вересні 1920 р. та його наслідки

Abstract

У статті розглядається перебіг та результати рейду Селянської повстанської армії Н. Махно на Старобільщину у 1920 р. Автор констатує, що серед аспектів дослідження махновського руху у 1917 – 1921 рр., найменш висвітленим у працях українських та зарубіжних істориків є військова діяльність Н. Махна у тодішньому Старобільському повіті Харківської губернії у 1920 р. Важливість його вивчення полягає у тому, що саме у цьому регіоні Н. Махно було прийнято низку важливих стратегічних рішень, які вплинули на подальшу долю селянського партизанського руху. Зокрема, 2 жовтня 1920 р. у Старобільську Н. Махно підписав угоду із більшовиками про спільний похід на Крим, де на той час перебували частини Білої армії на чолі з генералом П. Врангелем. Розгляд передісторії цих подій є метою вивчення у представленій статті. Дослідження, представлене у статті засновано переважно на аналізі опублікованих документальних матеріалів та історичних працях представників української та закордонної історіографії. Внаслідок проведеного дослідження, автор доходить до висновку, що взяття Н. Махно Старобільську у вересні 1920 р. не було пов’язано із вирішенням ключових стратегічних завдань. Воно, вірогідно було спричинено потребою в відпочинку і переформуванню армії після боїв на Ізюмщині. Захоплення населеного пункту було також обумовлено бажанням розчистити тили Повстанської армії від більшовицьких сил перед вирішальним наступом на Луганськ, де отаман розраховував поповнити запаси боєприпасів. Одночасно, у місті були проведені стихійні реквізиції майна розташованих тут закладів радянської влади, складів та підприємств. Важливим фактором було також те, що захоплення Старобільська сприяло консолідації до цього дещо розрізнених промахновських місцевих загонів.