Міста сучасної Луганщини в ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах статистики)

Abstract

У статті на основі статистичних матеріалів, які збирали та видавали офіційні органи Російської імперії, проаналізовано становище міст на території сучасної Луганської області протягом ХІХ – початку ХХ століття. Основну увагу приділено містам, які мали офіційний статус – Старобільську, Слов’яносербську, Біловодську, Луганську. Разом з тим до статистики потрапляли й найбільші сільські поселення краю, інформацію про які також враховано в роботі. Досліджено динаміку чисельності населення міст та найбільших населених пунктів регіону. Окремо розглянуто питання густоти населення в міських поселеннях. Іншим показником, який розглядається, є соціальний склад та зайнятість населення. Значну частину статті присвячено аналізу економічного стану міст за даними статистичних збірок. Проаналізовано кількісні показники розвитку промисловості, ремісництва, ярмаркової, базарної та стаціонарної торгівлі. З’ясовано, що до початку ХХ ст. кожне місто мало свою господарську спеціалізацію. Крім того, частина сільських поселень мали не менше значення в якості економічних центрів, ніж міста (Біловодськ, Сватова Лучка). Усе назване відбивалося на кількості прибутків, які отримували міста, які й було вивчено. Зроблено висновок про те, що розвиток міст Луганщини вкладався в загальні тенденції по Російській імперії. Однак із другої половини ХІХ ст. під впливом розбудови промисловості центральне місце в регіоні поступово посідає Луганськ, який, маючи в складі значний сільський компонент, поєднував риси старих поселень і нових промислових селищ.