Перекладацька компетентність як індикатор сформованості мовної особистості майбутнього перекладача

Abstract

У статті розглянуто проблему визначення сутнісних характеристик перекладацької компетентності майбутніх перекладачів, на основі аналізу й синтезу спеціальної літератури визначено її складники. Перекладацьку компетентність визначено як здатність до особливого, максимально повного розуміння тексту мовою оригіналу, де життєвий і професійний досвід перекладача фігурує як пресупозиція; виокремлено такі складники перекладацької компетентності: особливе «перекладацьке» володіння двома мовами, здатність до фахової інтерпретації вихідного тексту; володіння технологією перекладу; знання норм мови перекладу; знання перекладацьких норм, що визначають вибір стратегії перекладу; знання норм стилю й жанру тексту; певний обсяг фонових знань; творчі здібності до перекладу, перекладацька мобільність, що передбачає швидкий вибір адекватної перекладацької стратегії, здатність до інтенсивного переключення мовних кодів у процесі міжкультурного спілкування, а також розвинене мовне чуття.