Групи породжені кризою, як об’єкт соціологічного дослідження:можливості та обмеження дослідницьких методів

Abstract

Стаття присвячена проблемі вироблення оптимальної стратегії поєднання різних дослідницьких методів в ході проведення соціологічних досліджень по проблемам внутрішньо переселених осіб як передмови створення системи моніторингу та оцінювання ефективності заходів щодо інтеграції, соціальної адаптації та захисту переселених громадян на національному та регіональному рівні. Аналізуються результати кількісних і якісних досліджень ВПО, здійснених професійними соціологічними центрами, в тому числі і за безпосередньої участі автора. З’ясовано переваги і обмеження застосування кількісних методів в опитуваннях населення загалом та цільової групи переселених. Визначено питання, які можуть бути досліджені лише за допомогою якісних методів. Обгрунтована необхідність поєднання кількісних та якісних методів дослідження. В якості невід’ємного компонента моніторингу та оцінювання ефективності заходів щодо інтеграції, соціальної адаптації та захисту переселених громадян запропоновано використання експертних інтерв’ю.