Digital Repository of Luhansk Taras Shevchenko National University

Соціологія в умовах кризи і війни: проблема методологічної спроможності

Show simple item record

dc.contributor.author Кононв, І. Ф.
dc.date.accessioned 2021-02-10T06:42:50Z
dc.date.available 2021-02-10T06:42:50Z
dc.date.issued 2016
dc.identifier.other УДК 316:005
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/7231
dc.description Кононов І.Ф. Соціологія в умовах кризи і війни: проблема методологічної спроможності / І.Ф.Кононов // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Соціологічні науки. - 2016. - №5 (302),травень. – С.5-54. uk_UA
dc.description.abstract В статті українська криза і війна в Донбасі розглядаються як виклики, що постали перед соціологією. В першу чергу вони виникли як проблеми перед українським соціологічним співтовариством. В ньому відповідь на них виявилася ускладненою внаслідок того, що емпіричні дослідження в нашій країні в переважній більшості зорієнтовані на виконання якихось сервісних завдань. Частіше за все вони виконуються для тієї чи іншої фракції правлячого класу. Внаслідок цього результати емпіричних соціологічних досліджень знаходять застосування в маніпулятивних технологіях влади. Українські проблеми є окремим виявом загальносвітових проблем в розвитку соціології. В ній внаслідок перетворення на інструмент демократії (супровід виборчих кампаній, референдумів, моніторинг громадської думки для владних інституцій і громадянського суспільства) відбувся методологічний зсув, внаслідок якого була втрачена єдність теоретичного і емпіричного рівнів. Загальною теорією емпіричної соціології в кількісних дослідженнях стала статистика, яка в свою чергу має математичне обгрунтування. Це провокує розповсюдження плаского статистичного функціоналізму і методологічного номіналізму. Якісні емпіричні дослідження своїми теоретичними передумовами мають етнографію, соціальну і культурну антропологію. Для того, щоб соціологія могла відповісти на виклики сьогоднішнього суспільства в ній повинна бути поновленою єдність теоретичного і емпіричного рівнів при домінуванні першого. Для цього потрібен новий теоретичний синтез, основою якого мусять стати світ- системний аналіз, екологічна соціологія і теорія Другого модерну. В цьому світлі українську кризу і війну в Донбасі вдасться занурити в загальносвітовий контекст і пояснити суперечностями сучасної світової капіталістичної системи, а не просто психологічною неадекватністю того чи іншого лідера чи, що ще гірше, етнічними факторами. В такому випадку спроби покласти відповідальність за суспільні негаразди на мешканців регіону втратять навіть видимість науковості і їх можна буде класифікувати так, як вони того заслуговують, а саме, як маніпулятивну технологію на користь однієї з фракцій правлячого класу. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher ДЗ "Луганський національний університет" імені Тараса Шевченка uk_UA
dc.relation.ispartofseries соціологічні науки;
dc.subject соціологія uk_UA
dc.subject війна uk_UA
dc.subject соціологічні дослідження uk_UA
dc.subject методологія uk_UA
dc.subject Донбас uk_UA
dc.subject екологічна соціологія uk_UA
dc.subject модерн uk_UA
dc.subject теоретичний синтез uk_UA
dc.title Соціологія в умовах кризи і війни: проблема методологічної спроможності uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account