Вплив різних агротехнічних прийомів на вирощування післяукісного соняшнику в умовах Луганської області

Abstract

Проміжні культури є передусім важливим додат­ковим джерелом продукції сільського господарства. Вони дають змогу в сівозмінах інтенсивного земле­робства значно підвищити коефіцієнт використання ріллі (КВР), який характеризує відношення площі по­сівів сільськогосподарських культур до загальної площі ріллі. З розширенням проміжних культур КВР зростає від 1 до 1,3. Залежно від термінів посіву ос­новних культур, після прибирання яких обробляються проміжні культури, вони діляться на озимину, по­жнивну, підсівну і післяукісні. Післяукісні проміжні культури висіваються після скошування основної озимини і ярових культур на зелений корм. Вибір післяукісних культур визначаєть­ся конкретними ґрунтово-кліматичними умовами і господарськими потребами. У ґрунтово-кліматичних умовах півночі Луганської області з тирвалим теп­лим періодом зростання за достатньої вологозабеспеченності рослин в якості післяукісних культур використовуються кукурудза, гречка, просо, соя, соня­шник та інші. У нашій роботі виявлено відмінності під час особ­ливостей вирощування соняшнику в післяукісному посіві після озимого жита, прибраного на зелену ма­су. Досліди проводилися на дослідних ділянках Луган­ського національного університету ім. Тараса Шев­ченка в 2015-2017роках. Після збирання озимого жита сіяли ранньостиглий гібрид соняшнику Ріопеег Р63ЬЕ113 по оранці і по­ верхневій обробці ґрунту на гербіцидному («Трефлан» 4-5 л/га, «Харнес» 2 кг/га) і безгербіцидному фонах. На обох способах посіву установлювали страхові надбавки 20, 40 і 60 % до оптимальної переджнивної густоті стояння соняшнику на рядовому посіві 70 тис./га, широкорядному - 50 тис./га. Боронували со­няшник бороною БЗСС-1,0, а на широкорядному посі­ві додатково за необхідності проводили міжрядні обробки. Найбільш високі урожаї забезпечуються під час посіву суцільним способом і підтримці полів у чистому від бур’янів стані. При цьому виключаються міжрядні обробки.