„Серапіонові брати” в оцінці критики російського зарубіжжя

Abstract

Автор статті вивчила оцінку літературної групи „Серапінови брати” критиками російського зарубіжжя – Георгієм Адамовичем та Олександром Ященко. Г. Адамовича називали найкращим критиком еміграції, він користувався заслуженим авторитетом. Всі критичні статті Г. Адамовича відрізняються об'єктивністю, він глибоко розумів сутність художніх творів. Звернення до таких принципів дозволяло критику точно передбачити подальші шляхи творчого розвитку автора, про якого він писав. У статті реконструйовано присутність Г. Адамовича на зборах „Серапіонових братів” в ті роки, коли він ще знаходився в Росії. Статті критика також свідчать про його неприйняття фольклору, стилізації тієї частини „серапіонів”, які називали себе східною частиною групи і слідували традиціям усної народної творчості. Критик дає позитивну оцінку тим письменникам-серапіонам, які орієнтувалися на західну літературу. У статтях Г. Адамович дає об’єктивну оцінку поетам літературної групи – М. Тихонову і Єл. Полонської. Доля цих поетів свідчить про те, що критик точно розумів перспективи їхнього розвитку. Автор статті досліджувала рецепцію Олександром Ященко російської літературної групи. О. Ященко був видавець і головний критик журналу „Нова російська книга”, який виходив у Берліні. Автор статті визначила, що О. Ященко цікавився літературним життям Росії і розумів закономірності літературного процесу 1920-х років. О. Ященко в статті про розвиток російської літератури з 1917 по 1922 рокі називає письменників літературної групи „Серапіонові брати”, як важливе явище цього періоду. Критик розглядає творчість Всеволода Іванова, Михайла Зощенка і Костянтина Федіна. Він об'єктивно оцінює їхні твори, вказує на можливості творчого розвитку. Автор статті зазначає, що критика О. Ященко характеризується глибиною та об'єктивністю. Критик ще в 1922 році побачив, що творчість Євгена Замятіна вплинула на письменників літературної групи „Серапіонові брати”. Сучасні дослідники звернули увагу на це тільки в кінці ХХ століття.